Рішення

від 06.10.2014 по справі 910/16228/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16228/14 06.10.14

За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІМПОРТ ЛТД"

до : товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "КИЇВ СНАБ ПРОМ"

про : стягнення 15.343,03 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Піддубко Є.Д. - за довіреністю від 08.09.2014 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІМПОРТ ЛТД" звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "КИЇВ СНАБ ПРОМ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 18.212,00 грн.

Суть спору: позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між ними договором поставки від 23.01.2013 № 130036, останній вартість отриманого товару не оплатив, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 12.340,94 грн та звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача основного боргу та пені в сумі 5.871,06 грн, за допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за договором поставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2014 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІМПОРТ ЛТД" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/16228/14.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надходило. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду надійшла заява представника позивача про зменшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивача, останній зменшив свої вимоги до 15.343,03 грн, з яких: основна заборгованість складає 12.340,94 грн та пеня в сумі 3.002,09 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом, тому, спір розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 06.10.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІМПОРТ ЛТД", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "КИЇВ СНАБ ПРОМ", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 23.01.2013 № 130036 (далі - Договір).

У відповідності до предмету Договору позивач передає а відповідач приймає і оплачує продукцію (далі - товар) відповідно до видаткових накладних, що складаються на кожну окрему поставку і є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору).

Як визначено сторонами у п. 3.2 Договору, датою поставки товару вважається дата оформлення видаткових накладних та відмітка про отримання на товаросупровідних документах.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються відповідачем

шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Строк оплати вказується в рахунку-фактурі на кожну поставку окремо.

У відповідності до п. 6.1 Договору у випадку порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню у розмірі 0,1 % від розміру простроченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач на підставі Договору поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 12.340,94 грн. Наведена фактична обставина підтверджується такими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій: від 20.02.2013 № Лт-0000176 на суму 790,56 грн, від 04.03.2013 № Лт-0000253 на суму 1229,28 грн, від 13.03.2013 № Лт-0000313 на суму 1975,70 грн, від 15.03.2013 № Лт-0000325 на суму 609,36, від 09.04.2013 № Лт-0000494 на суму 1097,40 грн, від 22.04.2013 № Лт-0000559 на суму 2.075,04 грн, від 22.04.2013 № Лт-0000560 на суму 3835,80 грн, від 22.04.2013 № Лт-0000565 на суму 727,80 грн. Наведені первинні бухгалтерські документи підписані з боку відповідача особою, яка згідно довіреностей від 22.04.2013 № 42, від 09.04.2013 № 33, від 13.03.2013 № 19, від 04.03.2013 № 18 уповноважена на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей за вказаними вище видатковими накладними (засвідчені копії вказаних довіреностей наявні в матеріалах справи).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за Договором. Відповідач в термін, встановлений п. 5.2 Договору, оплату вартості отриманого ним товару на користь позивача не здійснив. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором в сумі 12.340,94 грн.

Також, враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його грошовому зобов'язані за Договором, позивачем заявлена позовна вимога про застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені, сума якої складає 3.002,09 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

За приписами, встановленими частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 12.340,94 грн, сторонами спору суду не надано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 12.340,94 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про застосування до відповідача господарської санкцій у вигляді пені, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до положень, визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Отже, суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 867,41 грн, за таким розрахунком суду, здійсненого за період, на який позивачем нараховувалася пеня, та з урахуванням правил, встановлених ст. 253 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України:

Рахунок-фактура (дата №)Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір подвійної облікової ставки НБУСума пені за період прострочення від 20.02.13 № Лт-0000316 790,56 07.03.2013 - 09.06.2013 95 15 % 30,86 790,56 10.06.2013-12.08.2013 64 14 % 19,41 790,56 13.08.2013-04.09.2013 23 13 % 6,48 від 04.03.13 № Лт-0000477 1.229,28 19.03.2013-09.06.2013 83 15 % 41,93 10.06.2013-12.08.2013 64 14 % 30,18 13.08.2013-16.09.2013 35 13 % 15,32 від 13.03.13 № Лт-0000597 1.975,70 28.03.2013-09.06.2013 74 15 % 60,08 10.06.2013-12.08.2013 64 14 % 48,50 13.08.2013-25.09.2013 44 13 % 30,96 від 15.03.13 № Лт-0000636 609,36 30.03.2013-09.06.2013 72 15 % 18,03 10.06.2013-12.08.2013 64 14 % 14,96 13.08.2013-27.09.2013 46 13 % 9,98 від 03.04.13 № Лт-0000840 1.097,40 18.04.2013-09.06.2013 53 15 % 23,90 10.06.2013-12.08.2013 64 14 % 26,94 13.08.2013-16.10.2013 65 13 % 25,41 від 22.04.13 № Лт-0001063 2.075,04 20.04.2013-09.06.2013 51 15 % 43,49 10.06.2013-12.08.2013 64 14 % 50,94 13.08.2013-18.10.2013 67 13 % 49,52 від 14.03.13 № Лт-0000618 3.835,80 29.03.2013-09.06.2013 73 15 % 115,07 10.06.2013-12.08.2013 64 14 % 94,16 13.08.2013-26.09.2013 45 13 % 61,48 від 22.04.13 № Лт-0001073 727,80 07.05.2013-09.06.2013 34 15 % 10,17 10.06.2013-12.08.2013 64 14 % 17,87 13.08.2013-04.11.2013 84 13 % 21,77 Загальна сума пені складає 867,41 Враховуючи, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, тому суд, керуючись ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "КИЇВ СНАБ ПРОМ".

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІМПОРТ ЛТД" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "КИЇВ СНАБ ПРОМ" (02068, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7; ідентифікаційний код 38292327, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІМПОРТ ЛТД" (14010, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Попова, буд. 1; ідентифікаційний код 31691460, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 12.340 (дванадцять тисяч триста сорок) грн 94 коп.; пеню в сумі 867 (вісімсот шістдесят сім) грн 41 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13 жовтня 2014 року

Суддя С.В. Балац