Рішення

від 09.10.2014 по справі 921/1009/14-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2014 р.Справа № 921/1009/14-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Прокурора міста Тернополя (бульвар Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46000) в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик, 24, м. Київ, 01001) в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. О.Теліги, 8, кім.58А, 59, м. Київ, Київська область, 04112) в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, 46000)

до відповідача Фермерського господарства "Зарічне-1" (с. Пишківці, Бучацького району, Тернопільської області )

про cтягнення заборгованості в сумі 51 900 грн.

За участю представників:

прокурор - не з'явився;

позивача - Баран В.С.;

відповідача - Слобода В.Й.

суть справи:

Прокурор міста Тернополя звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства "Зарічне-1" про cтягнення 51 900 грн. заборгованості.

В усних поясненнях представник відповідача проти позову не заперечив та пояснив виникнення заборгованості важким фінансовим становищем господарства. Крім того, просив суд відстрочити виконання судового рішення.

В засіданні, призначеному вперше на 02 жовтня 2014 року було оголошено перерву до 09 жовтня 2014 року.

Учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,29,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

24 червня та 09 вересня 2009 року між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та ФГ "Зарічне-1" укладено договори №8 та №10 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.

За змістом договорів, ТВ Укрдержфонду зобов'язувалось надати господарству фінансову підтримку на поворотній основі, а фермерське господарство брало на себе зобов'язання використати її за цільовим призначенням і повернути згідно погодженого графіка, з остаточним терміном повернення до 24 червня 2014 року.

На виконання умов договорів, платіжними дорученнями № 191 від 16 вересня 2009 року та №124 від 26 вересня 2009 року ТВ Укрдержфонду перерахувало на користь ФГ "Зарічне-1" 92900 грн.

Як вбачається зі змісту розрахунку позовних вимог та пояснень, наданих представником позивача, відповідач добровільно повернув 2000 грн. отриманої позики.

39000 грн. було стягнуто в судовому порядку за рішенням господарського суду Тернопільської області від 30 жовтня 2013 року у справі №921/1009/13-г/14.

Рішення суду від 30 жовтня 2013 року у справі №921/1009/13-г/14 в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось. А тому, набрало законної сили і на його виконання видано відповідні накази. Із присудженої судовим рішенням суми (39000 грн.), з ФГ "Зарічне-1" стягнуто 3000 грн.

Решта зобов'язання по поверненню позичених коштів, термін виконання якого вже настав в сумі (92900-(2000+39000) 51900 грн. залишилось не виконаним.

Порушення ФГ "Зарічне-1" обов'язку по поверненню позичених коштів в розмірі 51900 грн., стало підставою для звернення прокурора до суду із позовом про їх стягнення в судовому порядку.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Поданими доказами, не запереченими відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629 ЦК України, ст.ст.173, 174, 193 ГК України, відповідач частину отриманої фінансової допомоги в сумі 51900 не повернув.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. погашення заборгованості в добровільному порядку станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення 51900 грн. заборгованості підлягають задоволенню як обґрунтовані і не заперечені відповідачем.

Визнаючи борг відповідач просив відстрочити виконання рішення до липня 2015 року.

Представник позивача проти такої тривалої відстрочки заперечив.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Згідно з визначенням наведеним у п.п. 7.1.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

За змістом п.7.2 вказаної постанови, підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Подана заява та долучені документи, зокрема фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, податкова декларація платника єдиного податку - юридичної особи, свідчать про існування об'єктивних факторів, які ускладнюють виконання судового рішення (значна кредиторська заборгованість та відсутність необхідних коштів для сплати стягуваної судом суми боргу) і є підставою для відтермінування його виконання в згаданій частині.

Однак, беручи до уваги тривале невиконання боржником свого зобов'язання, його розмір та інші обставини справи (у т.ч. інтереси позивача), суд прийшов до висновку про можливість скорочення терміну відстрочки виконання рішення в частині стягнення боргу до 01 грудня 2014 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

1. Стягнути з Фермерського господарства "Зарічне-1" (с. Пишківці, Бучацького району, Тернопільської області, код 36524952) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. О.Теліги, 8, кім.58А, 59, м. Київ, Київська область, 04112, код 20029342) в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, 46000, код 14033150) заборгованість в сумі 51900 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот) грн., 00 коп. на рахунок УДКСУ м. Тернопіль, код 37977726, банк: ГУ ДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31230460700002.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Зарічне-1" (с. Пишківці, Бучацького району, Тернопільської області, код 36524952) в дохід державного бюджету судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн., 00 коп.

Видати накази.

3. Відстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 51900 грн. до 01 грудня 2014 року.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 14 жовтня 2014 року.

Суддя І.П. Шумський