Рішення

від 06.10.2014 по справі 916/3418/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "06" жовтня 2014 р.Справа  № 916/3418/14 Господарський суд Одеської області у складі : судді                                          Никифорчука М.І. при секретареві                      Ніколаєві П.В. за  участю  представників  сторін : Від позивача: не з'явився; Від відповідача: не з'явився;   розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/3418/14: за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС” в особі філії „Інфоксводоканал”; до відповідача: Одеського обласного  державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Одеської області (Одеський держекспертцентр); про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 59   641,13 грн., - в с т а н о в и в :             Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС” в особі філії „Інфоксводоканал” (далі – Позивач ) звернулось до Одеського обласного  державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Одеської області (далі – Відповідач) із позовом про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 59   641,13 грн. посилаючись на наступне.           Відповідач є Споживачем філії „Інфоксводоканал”. Згідно з Правилами користування системами  централізованого комунального водопостачання та водовідведення  в населених пунктах  України,  затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу  № 190 від 27.06.2008 р. (далі – Правила)  та договором № 15/4 від 29.07.2004 р., що був укладений між сторонами (далі – Договір) Позивач надавав Відповідачеві послуги по водопостачанню та водовідведенню.           Відповідно до п. 5.3 Договору він діє з 29.07.2004 р. по 29.07.2007 р.           Згідно додаткової угоди № 10/г -4 до Договору від 01.02.2010 р. термін дії договору  пролонгований до 31.12.2010 р., а також строк дії договору вважається продовженим на наступні 5 років, якщо  до закінчення місяця  після  завершення строку дії договору жодна із сторін не заявить про зміну  або припинення його дії.           Таким чином  вказаний Договір є діючим і отже підлягає виконанню.           Відповідно до  п.1.1 Договору  позивач зобов'язався  надавати відповідачеві послуги по водопостачанню  та водовідведенню. Пунктом 1.2 Договору  відповідач зобов'язався сплачувати надані послуги.           У зв'язку з несплатою відповідачем за надані послуги за листопад 2013 р. за ним утворилась заборгованість на суму 59   641,13 грн., про що свідчать розрахунок суми боргу,  довідка про розрахунки з абонентом, копія звіту за грудень 2012 р., акт № 10005 від 25.09.2013 р.           Розрахунки заборгованості відповідача здійснено згідно діючих тарифів, затверджених  постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 89 від 10.02012 р.  та  на підставі п. 5.21  вказаних Правил.           На заявлену  07.05.2014 р. претензію  відповідач не відповів.           На підстав викладеного та керуючись  ст. ст. 526, 629, 901, 903  ЦК України позивач просить позов задовольнити та стягнути вказану суму з відповідача.           Відповідач в засідання суду двічі не з'вився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення у справі), відзив на позов не надав. Тому справа розглянута за приписами ст. 75 ГПК України.           Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини  по даному спору,  господарський суд прийшов до наступного висновку.           Відповідно до вимог ст. 33 ГПК  України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.           Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.           Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.           Відповідно до статті 43 ГПК України,  господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім  переконанням,  що ґрунтується  на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.           Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.           Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.           Як випливає з матеріалів справи, приведені вище обставини справи  повністю підтверджуються наданими позивачем доказами - вказаним Договором, додатком до Договору, звітом  про водопостачання та водовідведення, актом №  10005 від 25.09.2013 р. про демонтаж водоміру, актом на опломбування № 11134 від 31.10.2013 р., розрахунком  стягнення, довідкою про розрахунки з абонентом.           Проаналізувавши вказані доказів суд  приймає їх до уваги та вважає  достеменними.           Доказів сплати боргу відповідачем протягом строку розгляду справи в порядку                  ст. 33 ГПК України не надано. Таким чином відповідач має борг у  вказаній вище сумі та має його сплатити.           Перевіривши наданий позивачем  розрахунок стягнення суд приймає його до уваги та вважає правильним.           З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та  такими, що підлягають задоволенню повністю.           У той час, ст. 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони І кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.           Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.           Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).           Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України  судові витрати покладаються  на сторони пропорційно  розміру задоволених вимог. Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ:           Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС” в особі філії „Інфоксводоканал”- задовольнити повністю.           Стягнути з Одеського обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Одеської області (Одеський держекспертцентр) (67688, Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, вул. Кірова, буд. 1, код ЄДРПОУ 00490062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС” (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, буд. 10 А, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії „Інфоксводоканал” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, буд. 5, код ЄДРПОУ 26472133) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 59   641 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот сорок одна) грн. 13 коп. та судовий збір в сумі                     1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2014р.       Суддя                                                                                                                 М.І. Никифорчук