Рішення

від 07.10.2014 по справі 914/3017/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2014 р. Справа № 914/3017/14

За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

до відповідача: Матеріально-інвентарного складу, м. Львів

про: стягнення 50025,28 грн. заборгованості

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Никитюк І.С.

Представники сторін:

від позивача: Улинець О.М. (довіреність №3061 від 03.10.2014 р.)

від відповідача: Безушко О.І. (довіреність №18 від 29.09.2014 р.)

Представникам сторін роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 07.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Матеріально-інвентарного складу про стягнення 50025,28 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 26.08.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 16.09.2014 року. Ухвалою суду від 16.09.2014 року розгляд справи відкладено на 07.10.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості поставленого вугілля.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав відзив на позовну заяву (вх.№42717/14 від 07.10.2014 р.), відповідно до якого позовні вимоги визнав частково у зв'язку зі спливом строку позовної давності що частини позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами мала місце позадоговірна поставка вугілля. Так, за період з 27.10.2005 року по 21.01.2013 року Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова було надано Матеріально-інвентарному складу послуги по постачанню вугілля за нарядами:

- № 32 від 27.10.2005 р. - кількість виданого вугілля - 10 т. на суму 3 765,36 грн.;

- б/н від 31.12.2006 р. - кількість виданого вугілля - 7,5 т. на суму 3 041,33 грн.;

- № 27 від 05.11.2007 р. - кількість виданого вугілля - 15 т. на суму 7 184,40 грн.;

- № 58 від 01.12.2008 р. - кількість виданого вугілля - 8 т. на суму 3887,43 грн.;

- № 23 від 29.10.2009 р. - кількість виданого вугілля - 10 т. на суму 6 254,40 грн.;

- № 2 від 27.01.2010 р. - кількість виданого вугілля - 5,6 т. на суму 3506,86 грн.;

- № 35 від 18.10.2010 р. - кількість виданого вугілля - 10 т. на суму 7433,15 грн.;

- № 10 від 01.03.2011 р. - кількість виданого вугілля - 4 т. на суму 2973,26 грн.;

- №37 від 10.11.2011 р. - кількість виданого вугілля - 4 т. на суму 5 160,00 грн.;

- №6 від 08.02.2012 р. - кількість виданого вугілля - 2 т. на суму 2 970,82 грн.;

- №37 від 08.11.2012 р. - кількість виданого вугілля - 4 т. на суму 5 941,64 грн.;

- № 1 від 21.01.2013 р. - кількість виданого вугілля - 2 т. на суму 1 486,63 грн.,

що підтверджується також відповідними заявками начальника МІС КЕВ м. Львова та накладними.

Всього поставлено 82,1 т. вугілля на загальну суму 53605,28 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, за період з 27.10.2005 року по 21.01.2013 року відповідачем фактично оплачено вугілля на суму 3580,00 грн. Неоплаченими залишились кошти за поставлене вугілля у сумі 50025,28 грн.

Відповідач проти факту поставки вугілля не заперечив, зазначив, що вимоги про стягнення заборгованості за нарядами № 32 від 27.10.2005 р., б/н від 31.12.2006 р., № 27 від 05.11.2007 р., № 58 від 01.12.2008 р., № 23 від 29.10.2009 р., № 2 від 27.01.2010 р., № 35 від 18.10.2010 р., № 10 від 01.03.2011 р. є безпідставними у зв'язку із пропущенням строків позовної давності відповідно до ст. 257 ЦК України. Разом з тим, визнав позовні вимоги у розмірі 15 559,09 грн. за поставлене вугілля за нарядами №37 від 10.11.2011 р., №6 від 08.02.2012 р., №37 від 08.11.2012 р., № 1 від 21.01.2013 р.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами мали місце позадоговірні поставки вугілля на загальну суму 53605,28 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями відповідних заявок, нарядів, накладних та довіреностей.

У відповідності до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За загальним правилом підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання є передача продавцем майна. Відтак, накладна є належним документом, що підтверджує передачу продавцем товару, та відповідно - виникнення у відповідача грошового зобов'язання.

Всупереч зазначеному відповідач здійснив лише часткову оплату товару на суму 3580,00 грн.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відтак, суд приймає заперечення відповідача щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за нарядами № 32 від 27.10.2005 р., б/н від 31.12.2006 р., № 27 від 05.11.2007 р., № 58 від 01.12.2008 р., № 23 від 29.10.2009 р., № 2 від 27.01.2010 р., № 35 від 18.10.2010 р., № 10 від 01.03.2011 р. у зв'язку зі спливом строків позовної давності.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 559,09 грн. заборгованості за поставлене вугілля за нарядами №37 від 10.11.2011 р., №6 від 08.02.2012 р., №37 від 08.11.2012 р., № 1 від 21.01.2013 р..

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1827,00 грн. слід покласти на нього у повному обсязі.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 257, 526, 530, 610, 627, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Матеріально-інвентарного складу (79040, м. Львів, вул. Авіаційна, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи 08118362) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка, будинок 3А; ідентифікаційний код юридичної особи 07638027) 15 559,09 грн. заборгованості та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 34 466,19 грн. заборгованості у зв'язку зі спливом встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.10.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А