cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2014 р. Справа№ 910/5165/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів: Дикунської С.Я.
Алданової С.О.
за участю представників:
Від позивача: представник Гук А.Ю. - за довіреністю.
Від відповідача: представники Костенко І.Ю., Теплюк В.0 - за довіреностями,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХО ТРЕЙД",
на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2014 року
у справі №910/5165/14 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХО ТРЕЙД"
про стягнення 173 280,92 грн.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сяйво" звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХО ТРЕЙД" про стягнення 173 280,92 грн., з яких 29 995,23 грн. основної заборгованості, 3 355,69 грн. пені, 36 000,00 грн. неустойки згідно зі ст. 785 ЦК України та 85 930,00 грн. збитків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2011 року.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.08.2014 року у справі № 910/5165/14 позов задоволено частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хо Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво" неустойку у розмірі 36 000 (тридцять шість тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 722 (сімсот двадцять дві) грн. 57 коп. В частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хо Трейд" 29 995,23 грн. позов залишено без розгляду. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво" судовий збір у розмірі 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 16 коп.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати частково та прийняти нове, яким позов в частині стягнення 29 995,23 грн. залишено без розгляду, а в іншій частині позову відмовлено.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що об'єкт оренди було повернуто позивачу ще 30.12.2013 року, про що свідчить розписка від 30.12.2013 року.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сяйво" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хо Трейд" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець надає орендарю в оренду нежиле приміщення у будинку загальною площею до 120 кв.м (надалі - приміщення). Приміщення знаходиться за адресою: Г.Сталінграда, 11-А, у м.Києві.
Відповідно до 1.2 Договору приміщення надається для організації об'єкту громадського харчування.
Згідно з п. 4.1 Договору орендна плата за використання приміщенням становить 6 000,00 грн. за приміщення на час підписання Договору. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, телефон, електричну та теплову енергію, холодну воду, каналізацію.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата орендних платежів здійснюється з моменту підписання сторонами Договору оренди приміщення шляхом щомісячних нарахувань на розрахунковий рахунок орендодавця до 5-го числа кожного поточного місяця.
Як вбачається з п.п. 5.1, 6.4 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.01.2014. Якщо за три місяці до закінчення Договору сторони не підтверджують його закінчення, то даний Договір продовжується на 2 роки до 31 січня 2016 року.
У п. 5.2 Договору встановлено, що цей Договір може бути достроково розірваний у таких випадках: за згодою сторін; за рішенням орендодавця у визначених Договором випадках.
Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 789 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріали справи свідчать про те, що 29.10.2013 року сторонами була підписана Додаткова угода до Договору оренди від 01.02.2011 року, за умовами якої сторони погодили припинити термін дії Договору оренди від 01.02.2011 року з 29.12.2013 року.
За приписами ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що Договір оренди нежитлового приміщення від 01.02.2011 року припинив свою дію з 29.12.2013 року у зв'язку із його розірванням за згодою сторін.
Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктом 3.1.6 Договору сторонами узгоджено, що після закінчення строку дії Договору орендар зобов'язаний у триденний термін передати орендодавцю приміщення, зазначене в п. 1.1 цього Договору, за актом приймання-передачі.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Спір у даній справі виник внаслідок того, що позивач стверджує про те, що відповідачем свого обов'язку щодо повернення орендованого приміщення в обумовлений Договором строк, як це передбачено п. 3.1.6 Договору, виконано не було.
Дослідивши матеріали справи, судовою колегією встановлено, що хоча договором оренди передбачено повернення приміщення за Актом приймання-передачі, однак дії відповідача свідчать про фактичне повернення відповідачем позивачу спірного приміщення.
Так, 30.12.2013 року відповідачем були повернуті ключі від орендованого приміщення, що не заперечується позивачем.
Даний факт, також підтверджується складеною між уповноваженими представниками сторін розпискою (а.с. 81).
Крім того, як пояснив представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, відповідачем передано спірне приміщення в день повернення ключів від приміщення.
Тобто, позивач має доступ до спірного приміщення.
Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач розірвав договір з охорони приміщення, а позивач уклав новий договір охорони спірного приміщення (а.с. 98-107).
Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про часткове задоволення позову, не надав належної оцінки фактичним діям сторін щодо повернення спірного орендованого приміщення.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХО ТРЕЙД" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2014 року задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2014 року у справі № 910/5165/14 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 11, ідентифікаційний код 21578772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хо Трейд" (04080, м. Київ, вулиця Фрунзе, будинок 86, ідентифікаційний код 37509605) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.
5. Матеріали справи № 910/5165/14 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Н.М. Коршун
Судді С.Я. Дикунська
С.О. Алданова
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2014 |
Оприлюднено | 15.10.2014 |
Номер документу | 40875228 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Коршун Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні