Постанова

від 09.10.2014 по справі 923/1075/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

               ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "09" жовтня 2014 р. Справа № 923/1075/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді:   Ярош А.І., суддів Журавльова О.О., Лисенко В.А., (склад судової колегії згідно розпорядження голови суду від 01.09.2014 року) при секретарі судового засідання:   Селиверстовій М.В.,      за участю представників сторін: від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином; від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації на рішення господарського суду Херсонської області від 07 серпня 2014 року по справі № 923/1075/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Наяна” до Управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації про стягнення 62433,44 грн. ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "НАЯНА" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації 62433грн. 44коп. заборгованості за виконані підрядні роботи згідно з договором підряду №10 від 25.07.2011року. Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.08.2014р (суддя З.І. Ємленінова) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЯНА" 65260,44 грн., з яких 62433грн. 44коп. основного боргу та 1827грн. 00 коп. судового збору. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позивач обґрунтовано та законно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача оплати за виконання робіт по об'єкту “Пілотний проект з капітального ремонту покрівлі з використанням енергозберігаючих матеріалів багатоквартирного житлового будинку №66-А по вул. Ілліча в м.Херсоні” за договором підряду №10 від 25.07.2011 року в сумі 62433,44 грн., що було підтверджено наданими до суду актами прийняття виконаних будівельних робіт: №1 за вересень 2011 року на суму 93  769,00 грн., №2 за листопад 2011року на суму 93  840,00 грн., №3 за грудень 2011рокуна суму 52  960,00грн., №4 за грудень від 23.12.2011року на суму 24  280,00 грн., підписаними відповідачем без будь-яких зауважень та скріпленими його печаткою. Разом з тим, господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, що наявність заборгованості підтверджується також підписаним сторонами актом звірки розрахунків №10/1, відповідно до  якого за даними первинного бухгалтерського обліку відповідача обліковується борг перед позивачем за виконані роботи по договору підряду від 25.07.2011року на суму 62433грн.44коп. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не заперечував факт виконання робіт за договором підряду №10 від 25.07.2011року та підтверджував, що за даними первинного бухгалтерського обліку у нього обліковується заборгованість перед позивачем на суму 62433грн.44коп. Крім того, документального підтвердження перерахування боргу за виконані позивачем в 2011році підрядні роботи відповідачем суду першої інстанції надано не було. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "НАЯНА" в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення місцевим господарським судом, при винесенні оскаржуваного рішення, норм матеріального права і не повне з'ясування обставин справи. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт вважає, що судом не прийнято до уваги те, що відповідно до умов договору підряду, фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів державного бюджету по мірі їх надходження, а в разі затримки бюджетного фінансування розрахунок здійснюється упродовж 7 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування робіт на свій реєстраційний рахунок. Апелянт зазначає, що вищезазначений договір був укладений на виконання Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2011р. №160 та фінансується за рахунок бюджетних коштів №Д/14-31 від 14.06.2001р. (за додатковим Договором №1-5/160 від 15.12.2011р.). На думку апелянта, в даному випадку відсутня віна відповідача, оскільки бюджетні кошти для фінансування виконаних позивачем робіт на рахунок відповідача не надходили і таким чином, зобов'язання щодо здійснення розрахунків не наступило. Крім того, в своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що він не ухиляється від оплати виконаних робіт і не розглядає відсутність бюджетного фінансування  як підставу для звільнення від відповідальності, але наполягає на тому, що строк виконання зобов'язання, згідно умов Договору, ще не настав і відповідач не є стороною, що порушила зобов'язання. Представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання. При цьому, до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду 06.10.2014 року надійшло клопотання апелянта про розгляд справи без участі його представника у зв'язку з відсутністю фінансування на відрядження. Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації за відсутністю представників сторін у судовому засіданні. Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 25 липня 2011 року між  Товариством з обмеженою відповідальністю “НАЯНА” та Управлінням житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації був укладений договір підряду № 10, згідно з п.п.1,2,3 якого позивач, як підрядник, зобов'язується за дорученням відповідача, як замовника, виконати роботи по об'єкту “Пілотний проект з капітального ремонту покрівлі з використанням енергозберігаючих матеріалів багатоквартирного житлового будинку №66-А по вул. Ілліча в м.Херсоні” у складі та обсягу, згідно з кошторисною документацією. Відповідно до п.4 договору, підрядник розпочинає виконання робіт після підписання договору та згідно календарного графіку, який є невід'ємною частиною договору за умови 100% фінансування робіт. При цьому, підрядник може забезпечити дострокове завершення виконання робіт і здачу їх замовнику. Згідно пунктів 17.1-17.8 договору підряду обов'язком позивача, як підрядника, є забезпечення роботи матеріальними ресурсами, якісне виконання робіт у строки, встановлені договором та передача цих робіт відповідачу, як замовнику по актах приймання-передачі, підписаних уповноваженими представниками сторін. В той же час відповідач відповідно до пункту 15.5 договору зобов'язаний оплатити виконані роботи в обсязі та в строки, встановлені договором.           Пунктами 39 та 40 договору сторони обумовили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються по мірі надходження коштів з державного бюджету. Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику за 5 днів до завершення звітного періоду. Замовник зобов'язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3-х робочих днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 3-ти днів з дня підписання документів замовником.           Згідно пункту 43 договору, в разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за виконані роботи здійснюється впродовж 7 банківських днів з дати одержання замовником бюджетного призначення на фінансування робіт на свій реєстраційний рахунок.           За умовами пункту 46 договору, приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію. Відповідальність сторін відображена пунктами 52-55 договору..           За узгодженням сторін, відповідно до п.п.58-59 договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.11 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору. Крім того, закінчення строку договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Як з'ясовано судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного розгляду, позивач виконав свої обов'язки за договором підряду і за актами виконаних будівельних робіт №1 за вересень 2011 року, №1 за листопад 2011року, №1 за грудень 2011року, №2/10 за грудень 2011 року підписаними відповідачем без будь-яких зауважень, передав відповідачу виконані роботи. Зазначений факт підтверджується також і підписаними сторонами довідками про вартість виконаних будівельних робіт по формі №КБ-3 за зазначені вище періоди. При цьому, в ході виконання робіт виникли додаткові обсяги робіт, які не були передбачені кошторисом та договірною ціною, що підтверджується актом №1 на додаткові роботи від 04.11.2011року. Акт звірки розрахунків №10/1, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, свідчить, що за даними первинного бухгалтерського обліку відповідача станом на 19.03.2013 року за відповідачем обліковується борг перед позивачем за виконані роботи по договору підряду від 25.07.2011року на суму 62433грн.44коп. (а.с.52). З апеляційної скарги вбачається, що відповідач не заперечує факт виконання робіт за договором підряду №10 від 25.07.2011 року. Крім того, як зазначено вище, згідно акту звірки розрахунків №10/1 відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем на суму 62433, 44коп. Документального підтвердження перерахування боргу за виконані позивачем підрядні роботи відповідач суду не надав, таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 62433, 44коп., що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно ст.854 вказаного кодексу, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Відповідно до норм ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Крім того слід зазначити, що відповідно до  ч.1 ст. 96 ГК України юридична особа самостійно  відповідає за своїми зобов'язаннями. За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Згідно зі ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та правомірність стягнення з відповідача на користь позивача 62433грн. 44коп. основного боргу, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріалами справи підтверджується, а саме наданими до суду актами прийняття виконаних будівельних робіт: №1 за вересень 2011 року на суму 93  769,00 грн., №1 за листопад 2011року на суму 93  840,00 грн., №1 за грудень 2011року на суму 52  960,00грн., №2/10 за грудень від 23.12.2011року на суму 24  280,00 грн., підписаними представниками обох сторін без претензії та зауважень та скріпленими печатками підприємств. При цьому, судова колегія приймає до уваги той факт, що дана сума боргу була визнана відповідачем, про що свідчить акт звіряння розрахунків №10/1, відповідно до якого за даними первинного бухгалтерського обліку відповідача обліковується борг перед позивачем за виконані роботи по договору підряду від 25.07.2011року на суму 62433грн.44коп. Водночас, доводи апелянта про те, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, тому платником є відповідно держава, а не безпосередньо відповідач, відхиляються судовою колегією, оскільки зазначене питання було досліджене судом першої інстанції. Колегія суддів зазначає, що договір підряду №10 від 25.07.2011 року був укладений саме між Товариством з обмеженою відповідальністю “НАЯНА” та Управлінням житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації. Отже, спірні правовідносини виникли саме між зазначеними юридичними особами – господарюючими суб'єктами, Держава не є стороною по договору, у зв'язку з чим у відповідача відсутня правова підстава перекладати особисто взяті на себе договірні зобов'язання на Державу. Отже, на сьогодні відповідачем не виконані взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору, про що свідчить наявність боргу в розмірі 62433,44грн., за виконані будівельні роботи. Стаття 205 ГК України передбачає, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. У разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону. Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити надані позивачем в повному обсязі послуги, оскільки в разі відсутності коштів на оплату відповідач був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати будівельних робіт, а не приймати їх результати та підписувати акти виконаних робіт. Судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивач не скористався наданим йому правом на призупинення робіт за договором з моменту виявлення відсутності 100% фінансування робіт, оскільки в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про відсутність фінансування, водночас, суд зауважує, що повідомлення про неможливість проведення оплати є обов'язком саме відповідача, як підрядника. Апеляційний суд зауважує, що апелянтом не доведено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Наяна» має доступ до відомостей про фінансовий стан Управління ЖКГ Херсонської ОДА. Судова колегія наголошує, що згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України, статтею 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання. Таким чином, саме відповідач, відповідно до вищезазначених норм закону, зобов'язаний вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання ним обов'язків за договором, в тому числі і для своєчасного отримання бюджетних коштів для розрахунків з позивачем, а також для призупинення робіт у разі відсутності фінансування для запобігання виникнення заборгованості. Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446, де вказується на те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи яка фінансується з державного бюджету, і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Судова колегія зауважує, що в силу статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Крім того, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не можуть вважатися підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Щодо посилання відповідача на те, що строк розрахунків не настав, оскільки відповідно до пунктів 39, 43 договору розрахунки здійснюються після підписання актів виконаних робіт по мірі надходження коштів з державного бюджету, а в разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється упродовж 7 банківських днів з дати отримання відповідачем державних коштів, то воно є безпідставним і не є підставою звільнення відповідача від своєчасного виконання зобов'язання відповідно до вимог статті 854 ЦК України та пункту 40 договору. Враховуючи вищевикладене, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, судова колегія дійшла висновків про те, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване та законне рішення, тому не вбачає підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для його зміни або скасування. За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги Управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації. Керуючись ст. ст. 99, п.1 ст.103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:           Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації залишити без задоволення. Рішення господарського суду Херсонської області від 07 серпня 2014 року по справі № 923/1075/14 залишити без змін. Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ. Повний текст постанови підписаний  13.10.2014 року             Головуючий суддя                                                          А.І. Ярош            Суддя                                                                                    О.О. Журавльов           Суддя                                                                                В.А. Лисенко