КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" жовтня 2014 р. Справа№ 911/1644/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Новікова М.М.
Зубець Л.П.
при секретарі Єременко К.Л.
за участю представників
від позивача: не з'явились
від відповідача-1: Мироненко В.В., дов. б/н від 19.06.2014р.
від відповідача-2: не з'явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного підприємства "АГРО АрБіг"
на рішення Господарського суду Київської області
від 29.07.2014 р.
у справі 911/1644/14 (судді Подоляк Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Хімагромаркетинг"
до 1) Приватного підприємства "АГРО АрБіг"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю
"Акруа"
про 36375,92 грн.,
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (далі - позивач) до Приватного підприємства "АГРО АрБіг" (далі - перший відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа" (далі - другий відповідач) про солідарне стягнення 36375,92 грн., з яких 19861,71 грн. основний борг, 8252,40 грн. відсотки річних, 1690,66 грн. пеня та 6571,15 грн. штраф.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання першим відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 07.05.2013р. № АП-11-0087, укладеного між позивачем та першим відповідачем щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, яке забезпечене порукою з боку другого відповідача, відповідно до умов договору поруки від 27.06.2013р. № ПР-11-0087, укладеного між позивачем та другим відповідачем.
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.07.2014р. у справі № 911/1644/14 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "АГРО АрБіг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" 19861 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят одну) грн. 71 коп. основного боргу, 8252 (вісім тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 40 коп. відсотків річних, 1690 (одну тисячу шістсот дев'яносто) грн. 66 коп. пені, 6571 (шість тисяч п'ятсот сімдесят одну) грн. 15 коп. штрафу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Приватне підприємство "АГРО АрБіг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2014р. у справі № 911/1644/14 та залишити позов без розгляду.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014р. у справі № 911/1644/14 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Приватного підприємства "АГРО АрБіг" прийнято до провадження та призначено на 15.09.2014р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014р. у справі № 911/1644/14 було відкладено розгляд справи на 06.10.2014р., в зв'язку з неявкою представника відповідача-2.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Судом встановлено, що позивачем та Приватним підприємством "АГРО АрБіг" було укладено договір поставки від 07.05.2013р. АП-11-0087, відповідно до умов якого, позивач - продавець зобов'язався передати у власність відповідача - покупця, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити засоби захисту рослин, згідно переліку, надалі іменовані товар (п. 1.1 договору поставки).
Відповідно до п. 1.2 договору поставки вартість товару на дату укладення цього договору становить 14662 грн. у т.ч. ПДВ. Вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку, передбаченому договором, при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору.
Згідно п. 2.1 договору поставки покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, в наступні строки: не пізніш 10.05.2013р. - 4398,60 грн., не пізніше 10.10.2013р. - 10263,40 грн. Всього: 14662 грн.
Відповідно до п. 2.6. договору поставки, оплата вартості товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного у п. 2.1. договору.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2015р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 договору поставки).
Додатковим договором від 20.05.2013р. № АП-11-0087ДС1 до договору поставки № АП-11-0087 від 07.05.2013р. сторони доповнили основний договір додатковим переліком засобів захисту рослин.
Відповідно до п. 2 додаткового договору від 20.05.2013р., покупець зобов'язаний згідно даного додаткового договору здійснити оплату в наступні строки: не пізніше 25.05.2013р. - 3572,37 грн., не пізніше 15.10.2013р. - 8335,90 грн. Всього: 11907,90 грн.
Додатковим договором від 04.06.2013р. № АП-11-0087ДС2 до договору поставки № АП-11-0087 від 07.05.2013р. сторони доповнили основний договір додатковим переліком засобів захисту рослин.
Відповідно до п. 2 додаткового договору від 04.06.2013р., покупець зобов'язаний згідно даного додаткового договору здійснити оплату в наступні строки: не пізніше 15.06.2013р. - 1761,88 грн. Всього: 1761,88 грн.
Додатковим договором від 19.06.2013р. № АП-11-0087ДС3 до договору поставки № АП-11-0087 від 07.05.2013р. сторони доповнили основний договір додатковим переліком засобів захисту рослин.
Відповідно до п. 2 додаткового договору від 19.06.2013р., покупець зобов'язаний згідно даного додаткового договору здійснити оплату в наступні строки: не пізніше 01.07.2013р. - 2445,80 грн., не пізніше 15.10.2013р. - 5706,85 грн. Всього: 8152,65 грн.
Додатковим договором від 27.06.2013р. № АП-11-0087С4 до договору поставки № АП-11-0087 від 07.05.2013р. сторони доповнили основний договір додатковим переліком засобів захисту рослин.
Відповідно до п. 2 додаткового договору від 27.06.2013р., покупець зобов'язаний згідно даного додаткового договору здійснити оплату в наступні строки: не пізніше 05.07.2013р. - 2196,98 грн., не пізніше 15.10.2013р. - 5126,27 грн. Всього: 7323,25 грн.
На виконання умов договору поставки позивач поставив першому відповідачу товар загальною вартістю 43807,68 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 08.05.2013р. № АП-11-0094 на суму 14662 грн., від 21.05.2013р. № АП-11-0124 на суму 11907,90 грн., від 05.06.2013р. № АП-11-0181 на суму 1761,88 грн., від 20.06.2013р. № АП-11-0229 на суму 8152,65 грн. від 27.06.2013р. № АП-11-0238 на суму 7323,25 грн., а перший відповідач на підставі довіреностей від 07.05.2013р. серії 12 ААГ № 193977, від 21.05.2013р. серії 12 ААГ № 193978, від 05.06.2013р. № 3, від 20.06.2013р. № 6, від 27.06.2013р. серії 12 ААГ № 193979 вказаний товар отримав. Перелічені видаткові накладні, підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками та скріплені печатками товариства позивача та підприємства першого відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частинами 1-3 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, на день пред'явлення позову та розгляду справи перший відповідач свої зобов'язання за поставлений товар по договору не виконав, у зв'язку з чим існує борг в розмірі 19861,71 грн.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акруа" було укладено договір поруки від 27.06.2013р. № ПР-11-0087, відповідно до умов якого ПП "Акруа" - поручитель поручився перед позивачем - кредитор за виконання обов'язків ПП "Агро АрБіг" - боржник за договором поставки № АП-11-0087 від 07.05.2013р. та додаткових договорів (угоди) до цього договору (далі - основний договір), які були укладені між кредитором та боржником (п.п. 1.1, 2.1 договору поруки).
Згідно п. 1.2 договору поруки, у разі порушення боржником основного договору та/або зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Цей договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України (п.п. 4.1, 4.2 договору поруки).
Враховуючи те, що перший відповідач свої зобов'язання за договором поставки від 07.05.2013р. АП-11-0087 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар належним чином не виконав, позивач виставив другому відповідачу вимогу від 31.03.2014р. про сплату заборгованості у сумі 19861,71 грн. за поставлений товар, яку останній отримав наручно 01.04.2014р., про що свідчить підпис директора ТОВ "Акруа" Марцинкевич Р.Л. на зазначеній вимозі.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа" вказану вимогу про сплату заборгованості залишив без відповіді та без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до вимог ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 19861,71 грн. заборгованості за поставлений товар, оскільки перший відповідач не виконав свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, які забезпечені порукою, яка не припинена в порядку ст. 559 ЦК України.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення сума основного боргу зменшилась, оскільки відповідачем-1 було перераховано суму в розмірі 2 313,00 грн., в процесі розгляду справи в суді першої інстанції, відповідно до платіжного доручення № 163 від 07.07.2014р., який доданий до апеляційної скарги, дане твердження також не заперечується позивачем.
Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.
Припинення провадження у справі -це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що надані відповідачем-1 докази свідчать про відсутність предмету спору, та у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню провадження у справі в частині стягнення перерахованої суми основного боргу в розмірі 2 313,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 163 від 07.07.2014р.
Також апелянт зазначає, що відповідно до платіжного доручення № 172 від 30.07.2014р. ним було перераховано суму основного боргу в розмірі 3 000,00 грн., однак цей факт не впливає на рішення суду, оскільки зазначена сума основного боргу була перерахована вже після прийняття оскаржуваного рішення.
Враховуючи те, що перший відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів відсотки річних з простроченої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 5.5 договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
Згідно розрахунку позивача відсотки річних за загальний період прострочення з 16.10.2013р. по 30.04.2014р. складають 8252,40 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає вимоги про солідарне стягнення 8252,40 грн. відсотків річних обгрунтованими.
На підставі п. 5.2 договору поставки позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів за порушення строку оплати товару, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу, що за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 16.10.2013р. по 30.04.2014р. складає 1690,66 грн.
Також, позивач на підставі п. 5.4 договору поставки просить суд стягнути солідарно з відповідачів за прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 договору поставки, більш ніж 30 днів, штраф у розмірі 15 % від ціни договору, який за розрахунком позивача складає 6571,15 грн.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано..
За таких обставин, згідно здійсненого позивачем розрахунку пені та штрафу, колегія суддів вважає, що вимога позивача про солідарне стягнення 1690,66 грн. пені та 6571,15 грн. штрафу підлягає задоволенню.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного підприємства "АГРО АрБіг" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2014р. у справі № 911/1644/14 слід скасувати в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 2 313,00 грн., в цій частині припинити провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "АГРО АрБіг" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2014р. у справі № 911/1644/14 скасувати в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 2 313,00 грн. Провадження в цій частині припинити.
4. Позов задовольнити частково.
5. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "АГРО АрБіг" (74824, Херсонська обл., Каховський район, с. Коробки, вул. Терни, 6, ідентифікаційний код 36846070) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, ідентифікаційний код 36432705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667) 17548 (сімнадцять тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 71 коп. основного боргу, 8252 (вісім тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 40 коп. відсотків річних,1690 (одну тисячу шістсот дев'яносто) грн. 66 коп. пені, 6571 (шість тисяч п'ятсот сімдесят одну) грн. 15 коп. штрафу.
6. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "АГРО АрБіг" (74824, Херсонська обл., Каховський район, с. Коробки, вул. Терни, 6, ідентифікаційний код 36846070) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, ідентифікаційний код 36432705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667) судовий збір за подачу позовної заяви 1710,80 грн.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667) на користь Приватного підприємства "АГРО АрБіг" (74824, Херсонська обл., Каховський район, с. Коробки, вул. Терни, 6, ідентифікаційний код 36846070) судовий збір за подачу апеляційної скарги судовий збір в розмірі 58,10 грн.
8. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.
9. Матеріали справи № 911/1644/14 повернути до Господарського суду Київської області.
10. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді М.М. Новіков
Л.П. Зубець
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2014 |
Оприлюднено | 15.10.2014 |
Номер документу | 40875250 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Мартюк А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні