Ухвала

від 07.10.2014 по справі 826/6206/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6206/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-поліграфічна компанія «Добрий Лев» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та акту, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «РПК «Добрий Лев» звернулося у суд із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.03.2014 року №0004662213 та №0004672213, якими товариству визначено грошові зобов'язання з податків на додану вартість та на прибуток, рішення відповідача №2216/10/26-59-2208 від 17.03.2014 року про залишення без змін висновків акту перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства №595/22-08/33887030 від 21.02.2014 року та зазначений акт.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на необґрунтованість доводів відповідача про нікчемність угод, за наслідками укладення яких у позивача виникло право на податковий кредит з податку на додану вартість та витрати по яким останнім віднесені до на зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також про відсутність підстав для їх прийняття до набрання законної сили рішенням у кримінальному провадженні, оскільки податкова перевірка позивача проведена на підставі постанови слідчого.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Враховуючи, що судове рішення оскаржується лише відповідачем, колегія суддів переглядає таке в межах вимог та доводів апелянта.

Колегією суддів установлено, що відповідачем, на підставі постанови старшого слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Зубкова А.Ю. від 09 грудня 2013 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Торгова компанія «Смарт», ТОВ «Трейдтех», ТОВ «Альбіон», ТОВ «Айві-Сервіс», ТОВ «АЙСІПІ», ТОВ «Фокрас» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за підсумками якої складено акт від 21.02.2014 року №595/22-08/33887030 та виявлено порушення п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет, на суму 167197,00 грн., в тому числі за березень 2012 року - на суму 2167,00 грн., за квітень 2012 року - на суму 14000,00 грн., за червень 2012 року - на суму 10083,00 грн., за липень 2012 року - на суму 43524,00 грн., за серпень 2012 року - на суму 22467,00 грн., за вересень 2012 року - на суму 21975,00 грн., за листопад 2012 року - на суму 5423,00 грн., за грудень 2012 року - на суму 47558,00 грн., п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток в загальному розмірі на 175557, в тому числі за І квартал 2012 року - на 2275,00 грн., за ІІ квартал 2012 року - на 25298,00 грн., за ІІ квартал 2012 року - на 92364,00 грн., за IV квартал 2012 року - на 55631,00 грн.

У зв'язку із наведеним відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.03.2014 року №0004662213, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 208998,00 грн., з них 167197,00 грн. - за основним платежем, 41801,00 грн. - за штрафними санкціями, №0004672213, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі на 219447,00 грн., з них 175557,00 грн. - за основним платежем, 43890,00 грн. - за штрафними санкціями.

Обговорюючи правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зважає на таке.

Відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначені види податкових перевірок: камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Особливості проведення документальних невиїзних перевірок встановлені статтею 79 Кодексу, відповідно до пункту 79.1 якої, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 ПК України, відповідно до пункту 78.1 якої, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, перелік яких наведений у підпунктах 78.1.1 - 78.1.13 ст.78 цього Кодексу.

Так, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення (рішення слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки та порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 Податкового кодексу України (п. 78.8 ст. 78 Кодексу).

За змістом п 86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Згідно пункту 58.4 статті 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Зважаючи на приведені норми, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку на підставі рішення компетентної особи в рамках розслідування кримінального правопорушення, то відповідну документальну перевірку, зокрема, за постановою слідчого, може бути проведено щодо будь-яких осіб. Відтак, пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок стосовно будь-якої особи, щодо якої призначено відповідну перевірку на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 вказаного Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, перевірка позивача була проведена на підставі пп. 78.1.11 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, у зв'язку із постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України радника юстиції Зубкова А.Ю. від 09 грудня 2013 року про призначення позапланової перевірки дотримання податкового законодавства ТОВ «РПК «Добрий Лев» по матеріалам досудового розслідування за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 159-1 КК України, внесеного 21.11.2012 року до ЄРДР за №42012000000000004.

Разом з тим, доказів набрання законної сили рішенням суду по зазначеній вище кримінальній справі відповідачем не надано, і матеріали справи таких не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем безпідставно та передчасно винесено податкові повідомлення-рішення від 19.03.2014 року №0004662213 та №0004672213, якими позивачу визначені грошові зобов'язання з податків на додану вартість та на прибуток.

У той же час, колегія суддів зазначає, що за наведених обставин, адміністративному суду не слід вдаватись до дослідження правомірності нарахування позивачу грошових зобов'язань з податків, оскільки контролюючий орган першопочатково не мав законних підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Так, матеріали перевірки та висновки органу контролюючого органу, викладені в акті податкової перевірки, призначеної на підставі постанови слідчого Генеральної прокуратури України відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень про визначення платнику податків грошових зобов'язань. Інакший підхід суперечив би базовим нормам Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62).

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті протиправно та підлягають скасуванню.

Отже, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2014 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М