Ухвала

від 20.08.2014 по справі 6-16745св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвалаіменем україни 20 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Парінової І.К.,Амеліна В.І.,Висоцької В.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 лютого 2013 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 25 грудня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2012 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», яке є правонаступником акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у якому з урахуванням уточнень, просило звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер 4610137500:11:008:0044, розташовану по АДРЕСА_1, площею 0,0562 га, яка належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, посвідченого 28 липня 2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7; та розташований на вказаній земельній ділянці житловий глиняний будинок загальною площею 65,4 кв. м, який складається з двох кімнат житловою площею 30,5 кв. м та двох кухонь, з належними до нього спорудами та господарськими будівлями, до яких відносяться: дерев'яний сарай Б; цегляний навіс В; криниця з бетонних кілець К; металеві ворота № 1; огорожа з шиферу № 2; огорожа з металевої сітки № 3; огорожа з металевої сітки № 4: металева хвіртка № 5, 6, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною установленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення грошових вимог у розмірі 61 102 долари 69 центів США і 13 953 грн 43 коп. та виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 зі спірного будинку. Вимоги обґрунтовані тим, що 28 липня 2008 року між ОСОБА_4 та АКБ СР «Укрсоцбанк» укладено кредитний договір № 601/37-155, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 43 384 доларів США зі сплатою 14,44 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 27 травня 2022 року. В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором ОСОБА_4 передано в іпотеку банку відповідно до іпотечного договору від 28 липня 2008 року за реєстровим № 3518 зазначений вище житловий будинок та земельну ділянку. Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 09 липня 2012 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 42 420 доларів США, заборгованість за процентами - 18 682 доларів 69 центів США, пеня за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом та процентами - 13 953 грн 43 коп. Загальна сума заборгованості в гривневому еквіваленті становить 502 347 грн 23 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 13 лютого 2013 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості за договором кредиту від 28 липня 2008 року № 610/37-155, укладеного між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4, у розмірі 61 102 долари 69 центів США, що еквівалентно 502 347 грн 23 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28 липня 2008 року, укладеним між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 3516, а саме: на житловий глиняний будинок загальною площею 65,4 кв. м, який складається з двох кімнат площею 30,5 кв. м та двох кухонь, що розташований по АДРЕСА_1 з належними до нього спорудами та господарськими будівлями, до яких відносяться: дерев'яний сарай Б; цегляний навіс В; криниця з бетонних кілець К; металеві ворота № 1; огорожа з шиферу № 2; огорожа з металевої сітки № 3; огорожа з металевої сітки № 4: металева хвіртка № 5, 6, що належить ОСОБА_4; на земельну ділянку, кадастровий номер 4610137500:11:008:0044, розташовану по АДРЕСА_1, площею 0,0562 га, яка належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, шляхом реалізації з прилюдних торгів вказаного предмета іпотеки ПАТ «Укрсоцбанк» з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ «Укрсоцбанк», всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з початковою ціною, визначеною у виконавчому провадженні. Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зі спірного будинку. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» пеню за кредитним договором від 28 липня 2008 року у розмірі 13 953 грн. 23 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 25 грудня 2013 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 лютого 2013 року змінено. Викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: «В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором від 28 липня 2008 року № 610/37-155 у розмірі 61 102 долари 69 центів США, яка складається із: 42 420 доларів США - заборгованість за кредитом, 18 682 долари 69 центів США - проценти за користування кредитом, 13 953 грн 43 коп. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, що в загальній сумі становить 502 347 грн 23 коп., - звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28 липня 2008 року, укладеним між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 3516, а саме: на житловий глиняний будинок загальною площею 65,4 кв. м, який складається з двох кімнат житловою площею 30,5 кв. м та двох кухонь, що розташований по АДРЕСА_1 з належними до нього спорудами та господарськими будівлями, до яких відносяться: дерев'яний сарай Б; цегляний навіс В; криниця з бетонних кілець К; металеві ворота № 1; огорожа з шиферу № 2; огорожа з металевої сітки № 3; огорожа з металевої сітки № 4: металева хвіртка № 5, 6, що належить ОСОБА_4; земельну ділянку, кадастровий номер 4610137500:11:008:0044, розташовану по АДРЕСА_1, площею 0,0562 га, яка належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, посвідченого 28 липня 2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7. за реєстровим № 3515; шляхом проведення прилюдних торгів у межах виконавчого провадження, з установленням початкової ціни для реалізації зазначеного майна на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій». Виключено з резолютивної частини рішення, як зайвий, текст про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» пені за кредитним договором від 28 липня 2008 року в розмірі 13 953 грн 43 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов обґрунтованого висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів зі спірного будинку, який належить іпотекодавцю, виходячи з того, що позичальник належним чином не виконує умови кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед кредитором, а відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З висновками суду першої інстанції в цій частині погодився й апеляційний суд.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині способу реалізації предмета іпотеки, апеляційний суд правильно виходив з того, що рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може визначити тільки один спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів, викладених в оскаржуваних рішеннях, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції, не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій і суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом його частині та не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 лютого 2013 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 25 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

І.К. Парінова В.І. АмелінВ.С. Висоцька