Постанова

від 10.02.2009 по справі 2-а-1741/08

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа

№  2-а-1741/08 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

"10"

лютого 2009 р.                                                                              

м. Луцьк

Волинський

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого

- судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі

судового засідання - Шергіній Ю.О.,

розглянувши

в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до

Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі про зобов'язання

провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги  дитині війни,

встановив:

ОСОБА_1.

звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському

районі про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної

допомоги дитині війни.

Позовні

вимоги вмотивовані тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому

відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у

розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Просить зобов'язати відповідача

провести нарахування щомісячної соціальної допомоги дитині війни в розмірі 30%

мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки.

Відповідач у

запереченні від 31 грудня 2008 року за № 2127/09-08 позову не визнав,

зазначаючи, що він діяв в межах повноважень, наданих йому законами України,

підзаконними нормативно-правовими актами та в межах коштів, які були виділені

Державним бюджетом для виплат соціальної допомоги дітям війни. Крім того,

позивачем пропущено строк звернення до суду, у зв'язку з чим просить

застосувати строки позовної давності та в позові відмовити.

Сторонами

подані клопотання про розгляд справи без їх участі. Суд задовольнив клопотання

сторін та судовий розгляд здійснював в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані

суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, суд 

приходить до висновку про необхідність задовольнити позов частково.

Судом

встановлено, що ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, є дитиною війни. Це

підтверджується відповідним посвідченням.

Статтею 6

Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону України

від 18 листопада 2004 року №2195-IV) передбачено, що дітям війни пенсії або

щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що

виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Проте,

статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на     2006 рік» в редакції Закону від 19 січня

2006 року №3367-IV установлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6

Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються в 2006 році

поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку,

визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної

Ради України з питань бюджету. Даний Закон у встановленому порядку не

визнавався неконституційним, тому підстави для задоволення позовних вимог

ОСОБА_1про зобов'язання провести нарахування підвищення пенсії в розмірі 30%

мінімальної пенсії за віком за 2006 рік відсутні.

Рішенням

Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 були визнані

неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний

бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни». Тому позовні вимоги          ОСОБА_1щодо нарахування йому

підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за

2007 рік підлягають задоволенню частково, за період з 9 липня 2007 року до 31

грудня 2007 року. Позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за період з

1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року задоволенню не підлягають, так як у цей

період часу діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким

було зупинено вказану виплату. 

Ухвалюючи

вказане рішення, Конституційний Суд України звернув увагу на те, що Закон

України «Про Державний бюджет» на відповідні роки не може скасовувати чи

змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених

іншими законами України.

Рішенням

Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 було визнано

такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 41

розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про

Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих

актів України», в частині обмеження виплат дітям війни. Положення Закону України

«Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких

законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з

дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а тому позовні вимоги

ОСОБА_1щодо нарахування йому підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії

за віком як дитині війни, підлягають задоволенню частково, починаючи з 22

травня 2008 року до 31 грудня 2008 року. Позовні вимоги про нарахування

підвищення пенсії за період з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року

задоволенню не підлягають, так як на цей період часу діяв Закон України «Про

Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих

актів України», згідно якого дітям війни виплачувалося підвищення у розмірі

надбавки, встановленої для учасників війни.

Виходячи з

вимог статті 22 Конституції України при прийнятті нових Законів або внесенні

змін до чинних Законів держава не може допускати звуження змісту та обсягу

існуючих прав і свобод, у тому числі і для дітей війни.

Відповідно

до статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не

одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію,

виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Отже,

адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, суд зобов'язує

Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі провести

нарахування ОСОБА_1підвищення пенсії за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня

2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року в розмірі 30%

мінімальної пенсії за віком.

Керуючись

частиною 3 статті 122, частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу

адміністративного судочинства України, на підставі статті 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний

позов задовольнити частково.

Зобов'язати

Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі провести

нарахування з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня     2008 року до 31 грудня 2008 року ОСОБА_1

підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі

положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В

задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне

оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений

строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова

може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через

Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження

подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - 16

лютого 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно

надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                              А.

Ксензюк