Постанова

від 10.10.2014 по справі 803/1828/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 року Справа № 803/1828/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

за участю представника позивача Москвичова С.І.,

представника відповідача Богук-Сафарової О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Компікс» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Компікс» (далі - ПП «Компікс», позивач) звернулось з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинської області (далі - Ківерцівська ОДПІ ГУ Міндоходів, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 000254313 від 07.05.2014 року та № 000264313 від 08.05.2014 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що підприємством отримано податкову вимогу Рожищенського відділення Ківерцівської ОДПІ від 22.05.2014 року № 159-25, згідно якої станом на 21.05.2014 року сума податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням становить 6290,00 грн., з яких 6290,00 грн. штрафні (фінансові) санкції. Не погоджуючись з даною вимогою позивач оскаржив її в адміністративному порядку, та 15.07.2014 року отримав від відповідача лист від 10.07.2014 року вих.. № 4154, з якого вбачалося, що податкова вимога ґрунтувалася на двох узгоджених податкових повідомленнях - рішеннях № 000254313 від 07.05.2014 року на суму штрафних санкцій 170 грн., та № 000264313 від 08.05.2014 року на суму штрафних санкцій 6120 грн.

Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України та є нечинними, оскільки позивач не порушував строки подання податкової декларації та незважаючи, що у зв'язку зі зміною фінансово-економічної ситуації підприємство не здійснювало підприємницької діяльності та не отримувала прибутків. У травні 2014 року, до винесення оскаржуваних рішень, підприємство направило до Ківерцівської ОДПІ всі звіти за період з 2012 по 2014 роки у електронній формі. Таким чином, податкова декларація за перший квартал 2014 року була направлена у строк передбачений законом, а отже, податкове повідомлення рішення № 000254313 від 07.05.2014 року є нечинним. Інше податкове повідомлення-рішення № 000264313 від 08.05.2014 року також є нечинним, оскільки згідно п. 115.1. ст. 115 ПК України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо. Таким чином, відповідно до п. 116.2. ст. 116 ПК України, за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України. Просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 000254313 від 07.05.2014 року та № 000264313 від 08.05.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнала, в наданих суду усних та письмових запереченнях посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі закону за порушення позивачем п.п. 49.18.2, п. 49.18, ст. 49 ПК України за несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій за період з 2012 по травень 2014 року. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП «Компікс», є юридичною особою, перебуває на обліку як платник податків в Ківерцівській ОДПІ, зареєстроване, як платник 4 групи єдиного податку за спрощеною системою оподаткування зі ставкою 5 % від суми отримуваного прибутку за звітний період.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності ПП «Компікс» та дотримання термінів подання підприємством податкової декларації платника єдиного податку за 2013 рік, про що складено Акт перевірки № 14/1501/36177834 від 06.05.2014 року (а.с.25-26), та подання підприємством податкової декларації платника єдиного податку за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців 2012 року, 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців 2013 року, про що складено Акт перевірки № 16/1501/36177834 від 07.05.2014 року (а.с.23-24). В даних Актах відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями.

На підставі акту перевірки № 14/1501/36177834 від 06.05.2014 року Рожищенським відділенням Ківерцівської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 000254313 від 07.05.2014 року, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 170 грн. (а.с.8).

На підставі акту перевірки № 16/1501/36177834 від 07.05.2014 року Рожищенським відділенням Ківерцівської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 000264313 від 08.05.2014 року, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 6120 грн.(а.с.9).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були направленні Рожищенським відділенням Ківерцівської ОДПІ до ПП «Компікс» рекомендованим листом, який 12.05.2014 року був повернутий поштовим зв'язком з відміткою «за зазначеною адресою відсутній».

22.05.2014 року Рожищенським відділенням Ківерцівської ОДПІ винесено податкову вимогу № 159-25, відповідно до якої станом на 21.05.2014 року сума податкового боргу скаржника за узгодженим грошовим зобов'язанням становить 6290 грн.

Не погоджуючись з вищевказаною податковою вимогою, позивач 23.06.2014 року оскаржив її до Головного Управління Міндоходів у Волинській області, яке 10.07.2014 року прийняло рішення про розгляд первинної скарги, яким податкову вимогу № 159-25 від 22.05.2014 року залишило без змін, а скаргу без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить з наступного.

Згідно пп. 16.1.3. ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 п. 49.1, 49.2 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Строки подання декларації з податку на прибуток визначені ст. 49 п. 49.18. п.п. 49.18.2 ПК України, а саме протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем кварталу. Податкові періоди визначені ст. 152. 9 ПК України: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік.

При цьому, відповідно п. 49.3. ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 49.18 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Крім цього, відповідно до п. 47.1. статті 47 ПК України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідальність визначена ст. 120 п. 120.1 ПК України, а саме неподання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки податкових декларацій тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне неподання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.

Судом встановлено, що позивачем не подано податкові декларації платника єдиного податку до органу державної податкової служби за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців 2012 року, 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців 2013 року, чим порушено вимоги п.120.1 ст.120 Податкового Кодексу України.

Суд не приймає до уваги посилання позивача та його представника на те, що податкова декларація за перший квартал 2014 року була направлена в строк передбачений законом, оскільки будь-яких доказів на підтвердження даної обставини суду не надано.

Про повторність протягом року не подання податкових декларації платника єдиного податку свідчить відомості з автоматизованої системи податкового органу (а.с.38-39).

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем несвоєчасно були поданні податкові декларації за період з 2012 року по травень 2014 року, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що посадова особа відповідача, яка відповідала за прийняття декларацій, умисно відмовлялася реєструвати декларації позивача та незаконно вимагала припинити юридичну особу позивача, мотивуючи це фактичним не здійсненням підприємством підприємницької діяльності, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження вищевказаного позивачем суду не надано.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, та його представник у судовому засіданні довели суду обґрунтованість та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень № 000254313 від 07.05.2014 року та № 000264313 від 08.05.2014 року. При цьому нечинність вищевказаних податкових повідомлень-рішень не доведена позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши податкові повідомлення-рішення № 000254313 від 07.05.2014 року та № 000264313 від 08.05.2014 року на предмет відповідності вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вони винесені на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та Податковим кодексом України.

Оскільки у судовому засіданні відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкових повідомлень-рішень № 000254313 від 07.05.2014 року та № 000264313 від 08.05.2014 року, тому суд дійшов висновку, що дані податкові повідомлення-рішення є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а отже відсутні підстави для визнання їх нечинними та скасування.

За правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як слідує з матеріалів справи за подання даного позову ПП «Компікс» сплатило судовий збір у розмірі 182,70 грн., що підтверджується квитанцією № 21115903 від 22.09.2014 року (а.с.14).

Таким чином, підприємством при поданні даного позову, як того вимагають положення частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», сплачено 10% ставки судового збору з позовної вимоги майнового характеру.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, тому за правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» решта суми ставки судового збору у розмірі 1644,30 грн., підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9,11,17,71,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Компікс» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 000254313 від 07.05.2014 року та № 000264313 від 08.05.2014 року, відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Компікс» (45100, Волинська область, смт. Рожище, вул. Незалежності, 48 кв. 5, код ЄДРПОУ 36177834) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 14 жовтня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський