Постанова

від 01.10.2014 по справі 808/4537/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2014 року о 17 год. 40 хв. Справа №  808/4537/14м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого  судді Шари І.В. розглянув у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління  Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «АМВ-ЗАПОРІЖЖЯ», м. Запоріжжя про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу ВСТАНОВИВ: 15 липня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) Приватного підприємства «АМВ-ЗАПОРІЖЖЯ» (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з рахунків відповідача кошти у сумі податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1116,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02.12.2010                      №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України) та зазначено, що відповідач має податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1116,00 грн., який виник в результаті несплати відповідачем самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань. Ухвалою суду від 12 серпня 2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №808/4537/14. Рекомендоване поштове відправлення, яке містило зазначену ухвалу та надсилалось відповідачу за його місцезнаходженням, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», а відтак на підставі ст.ст. 33, 167 КАС України вважається таким, що було вручено відповідачу. Станом на  01.10.2014 до суду не надійшли заперечення проти позову. За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні в справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Судом встановлено, що Приватне підприємство «АМВ-ЗАПОРІЖЖЯ» (ідентифікаційний код 35345302) 08.08.2007 зареєстроване як юридична особа за адресою: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 1-а,  - що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18837973 від 16.06.20147 (а.с.3-5). Станом на час розгляду адміністративної справи у суді  за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1116,00 грн., який виник на підставі наступного. Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу подавалась податкова декларація з податку на прибуток підприємств №9089352863 від 03.02.2014, відповідно до якої ПП «АМВ-ЗАПОРІЖЖЯ» самостійно визначило суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у розмірі 1116,00 грн. Вказана сума податкового зобов'язання відповідачем у встановлені законодавством строки не була сплачена, у зв'язку з чим набула статусу податкового боргу. Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями ст. 59 ПК України ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 19.03.2014  була сформована податкова вимога №241-25 на суму 1116,00 грн., яка надсилалась на адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. ПП «АМВ-ЗАПОРІЖЖЯ» має заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1116,00 грн., яка до теперішнього часу не погашена. Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне. Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п. 46.1 ст. 46  Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно з п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України  платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога – це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до приписів п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Відповідно до п. 59.4. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках. Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів визначається пунктом 2  Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (далі – Порядок № 765 від 05.12.2013). Облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників (далі - СДПІ), державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) відповідно до функціональних повноважень (п.4 Розділу I Порядку № 765 від 05.12.2013). Відповідно до п. 7 Розділу I Порядку № 765 від 05.12.2013 контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи. Згідно з п.1 Розділу ІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником. Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: -          зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; -          суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; -          зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; -          пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; -          пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; -          проценти за користування розстроченням (відстроченням). Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника (п.2 Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013). Пункт чотири Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 визначає, що  нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації. ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя на підтвердження податкового боргу відповідача з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1116,00 грн. надано довідку про податковий борг та інтегровану картку платника податку на прибуток приватних підприємств(а.с.8-9). На момент розгляду справи в суді, вказані сумі податкових зобов'язань відповідачем не сплачені, заборгованість перед бюджетом не погашена. Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя звернулась до суду із позовом  про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст. 11,71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -  ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі                  м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області – задовольнити. Стягнути з рахунків Приватного підприємства «АМВ-ЗАПОРІЖЖЯ» (ідентифікаційний код 35345302) кошти у сумі 1116,00 грн. (одна тисяча сто шістнадцять гривень 00 коп.) податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств на                р/р 31114009700009, код платежу 11021000, отримувач Державний бюджет Шевченківського району, код отримувача 38025367, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015. Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.           Суддя                                                                                                                 І.В. Шара