Постанова

від 07.10.2014 по справі 823/2473/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року справа № 823/2473/14

15 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

за участю:

представників позивача - Калініна І.Г. (за посадою), Каптенко І.Г. (за довіреністю),

представника відповідача - Власенко В.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «КР-Груп» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «КР-Груп» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» за № 0001012301 від 30.04.2014р. та № 0002052301 від 09.07.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акта перевірки від 28.01.2013р. № 38/22-12/37651800, згідно з висновками якого позивач в порушення вимог Податкового кодексу України занизив податок на додану прибуток за 1 квартал 2012 року на суму 5304 грн., та занизив податок на додану вартість за квітень 2012 року за господарськими операціями з придбання товарів у ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД», які реально не здійснювалась. Заперечуючи висновки перевірки, вказує, що реальність господарських операцій між ПП «КР-Груп» підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема, податковими і видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами здачі прийняття робіт. Отриманий від ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД» товар був повністю оплачений та у подальшому реалізований позивачем іншим підприємствам, підтвердженням чого є реалізація етикеток публічному акціонерному товариству «Азот». Крім того, висновок вказаного акту перевірки грунтуються на висновках акта Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 25.06.2012р. №84/23-1/37723301 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД», яким встановлено відсутність поставок вказаним товариством товарів та укладених угод з метою настання реальних наслідків, внаслідок чого здійснення господарських операцій між ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД» та іншими підприємствами, в тому числі позивачем, у березні-квітні 2012 року не підтверджується. Представник позивача зазначає, що на момент здійснення господарських операцій в ЄДР містився запис про державну реєстрацію ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД», яке знаходиться на податковому обліку та було зареєстровано як платник податку на додану вартість. Висновки акту перевірки Переяслав-Хмельницької ОДПІ про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД», та застосування наслідків за нікчемним правочином відносяться до компетенції суду, тому відповідач зробив такі висновки поза межами своєї компетенції. Крім цього, чинне законодавство не вимагає від платника податків контролювати сплату до бюджету податків, ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів, тому позивач не несе відповідальності за ті порушення законодавства, які здійснені його контрагентом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити повністю. У поданих до суду письмових запереченнях зазначив, що під час перевірки встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо включення до складу витрат, та формування податкового кредиту на основі податкових та видаткових накладних, отриманих від ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД», оскільки було доведено факт відсутності реального здійснення господарських операцій згаданим контрагентом. Вказаний висновок обґрунтований матеріалами акта перевірки Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 25.06.2012р. №84/23-1/37723301, в якому встановлено, що контрагент позивача відображав в податковій звітності операції по взаємовідносинах з суб'єктами господарювання, в тому числі ПП «КР-Груп», без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єктів оподаткування та несплати податків. Дана обставина також підтверджується винесеною щодо директора ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД» ОСОБА_4 постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19.12.2012р. у справі 1-205/12, в якій визначено, що дії підсудного кваліфіковані за ч. 1 ст. 205 КК України, як фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

З врахуванням вказаних обставин відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення форми «Р» за № 0001012301 від 30.04.2014р. та № 0002052301 від 09.07.2014р. є правомірними та винесеними у відповідності до положень чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що приватне підприємство «КР-Груп» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 12.04.2011р. (ідентифікаційний код 37651800), що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 07.10.2014р.

Посадовими особами ГУ Міндоходів у м. Черкасах і проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «КР-Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.04.2011р. по 31.12.2012р. по взаємовідносинах з ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД», за результатами якої складено акт від 28.01.2013р. № 38/22-12/37651800.

Відповідно до наданих для перевірки документів (договори, видаткові та податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт) в березні 2012 року ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД» надало ПП «КР_груп» послуги по виготовленню поліграфічної продукції з доставкою готової продукції автотранспортом на загальну суму 16030 грн. з ПДВ, а також реалізувало лист ПХВ, стрічку самоклеючу на суму 10020 грн. з ПДВ, офісні меблі на суму 4260 грн. з ПДВ.

Разом з тим, відповідно до матеріалів акту перевірки Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 25.06.2012 р. № 84/23-1/3732301 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД» встановлено відображення в податковій звітності правових взаємовідносин з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків та з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Так, за даними Переяслав-Хмельницької ОДПІ податкова звітність форми 1-ДФ за І квартал 2012р. ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД» не подавалась, загальна чисельність працюючих на вказаному товаристві складає 0 осіб, що є неможливим для здійснення господарської діяльності. Пояснення від 13.05.2012р., відібрані старшим оперуповноваженим ГВПМ Броварської ОДПІ ст. лейтенантом ПМ Бойко Ю.І. у гр. ОСОБА_4 який значиться директором ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД», свідчать про його непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ Глобал Консалтинг ЛТД».

Крім того, відповідно до п. 3.1.2 акту перевірки від 28.01.2013р. № 38/22-12/37651800 на підтвердження господарських операцій з поставки товарів від ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД» до позивача, останнім не надані: товарно-транспортні накладні, довіреності на осіб, які були уповноважені на здійснення господарських операцій та документи на відрядження.

За висновками вищезазначеного акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого податок на прибуток за період з 01.01.2012р. по 31.03.2012 р. занижено за І квартал 2012 року на суму 5304 грн. та п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за квітень 2012 року на суму 5052 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 30.04.2014р. №0001012301, яким визначив позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5052 грн. за основним платежем та 1263 грн. за штрафними санкціями, та податкове повідомлення-рішення від 09.07.2014р., яким визначив грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4559 грн. за основним платежем та 1140 грн. за штрафними санкціями.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс).

Підпунктом 14.1.27 Кодексу визначено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 вказаної статті передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 Кодексу передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 «а» ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 вказаної статті передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 вказаної статті передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, право на податковий кредит виникає у платника податків лише за умови фактичного здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV (у подальшому - Закон №996) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Стаття 9 вказаного Закону визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та які повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом вказаних приписів будь-які документи мають силу первинного документа лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Натомість за відсутності фактичного здійснення господарської операції первинні документи бухгалтерського обліку та податкові накладні юридичної сили не мають.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, для визначення права на формування податкового кредиту підлягають доказуванню обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відповідно до пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 (далі по тексту Правила) товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346 (Наказ 488/346), згідно з якою у пунктах навантаження та розвантаження товарно-транспортної накладної зазначається адреса цих пунктів; здача вантажу замовником (вантажовідправником) підтверджується підписом посадової особи із зазначенням її посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом; прийом вантажу водієм-експедитором підтверджується підписом водія-експедитора із зазначенням його прізвища, ім'я та по-батькові; здача вантажу водієм-експедитором вантажоодержувачу підтверджується підписом водія; прийом вантажу вантажоодержувачем підтверджується підписом посадової особи вантажоодержувача із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом.

Позивачем на підтвердження транспортування товару від ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД» до приватного підприємства «КР-Груп» надані товарно-транспортні накладні від 23.03.2012 р. № 38 на перевезення поліграфічної плівки, та від 28.03.2012р. № 43 на перевезення меблів (стола,шафи, тумби, стільця, крісла), в яких зазначено ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД» як автопідприємство. Натомість, оскільки актом перевірки Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 25.06.2012р. №84/23-1/37723301 встановлено, що у ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД» у березні-квітні 2012р. були відсутні водії і будь-які інші працівники оформлені за трудовими договорами, та транспортні засоби для здійснення перевезень, дані, зазначені у вищезазначених товарно-транспортних накладних не відповідають дійсності. Крім того, даним які містяться в товарно-транспортних накладних суперечать надані в судовому засіданні пояснення представників позивача, згідно з якими транспортування товару від ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД» до позивача здійснювалось попутнім автотранспортом. Товарно-транспортні накладні від 23.03.2012 р. № 38 та від 28.03.2012р. № 43 зі сторони ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД» підписані директором ОСОБА_4 Надані позивачем видаткові накладні від 12.03.2012р. № 17, від 28.03.2012р. № 35, та акт приймання-передачі від 06.03.2012р., акти здачі-прийняття робіт від 26.03.2012р.№ № 26, 27, підписані також ОСОБА_4 Натомість згідно постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19.12.2012р. у кримінальній справі 1-205/12, дії директора ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 205 КК України, як фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Суперечливими є також наявні у матеріалах справи прибуткові касові ордери ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД» (а. с. 89-90) та надані в судовому засіданні пояснення директора позивача Калініна І.Г. щодо розрахунків з вказаним контрагентом. Так, зокрема, в прибуткових касових ордерах ТОВ«Глобал Консалтинг ЛТД» зазначено, що гроші прийнято від директора ПП «Кр-Груп» ОСОБА_6, натомість згідно наданих в судовому засідання пояснень ОСОБА_6 гроші він передав водію, якій вже передавав їх в касу ТОВ«Глобал Консалтинг ЛТД».

З огляду на зазначене суд вважає, що передача товару від ТОВ«Глобал Консалтинг ЛТД» до позивача, його транспортування, а також оплата виробничо-господарських послуг, документально не підтверджуються, тому господарська операція є такою, що реально не здійснювалась.

За відсутності доказів щодо передачі товару позивачеві та його транспортування інші доводи позивача не спростовують висновок відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши у сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення форми «Р» за № 0001012301 від 30.04.2014р. з податку на додану вартість на загальну суму 6315 грн. та № 0002052301 від 09.07.2014р. на загальну суму 5699 грн. з податку на прибуток на загальну суму є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим позовні вимоги приватного підприємства «КР-Груп» задоволенню не підлягають.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

У позові позивачем заявлено вимоги майнового характеру та повинно бути сплачено судовий збір у сумі 1827 грн., фактично сплачено 10% вказаної суми, а саме: сумі 182 грн. 70 коп. Сума, що підлягає доплаті, складає 1644 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «КР-Груп» (18000, м. Черкаси, Соснівський р-н, вул. Сумгаїтська, буд. 10, ідентифікаційний код 37651800) до Державного бюджету України 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 13 жовтня 2014 року.

Суддя А.В. Руденко