Ухвала

від 23.09.2014 по справі 826/20036/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20036/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі: Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "21" лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ПІ ЕМ" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року № 0000062204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "21" лютого 2014 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 21.02.2014 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "21" лютого 2014 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ес Пі Ем» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на прибуток за період І квартал 2013 року.

За результатами проведення перевірки відповідачем було складено акт від 15.07.2013 року №346/22-621-37202761.

За наслідками розгляду заперечення на акт перевірки, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві надано відповідь від 26.07.2013 р. № 2286/10/26-53-22-04-11, відповідно до якої, розглянувши заперечення ТОВ «Ес Пі Ем» до акту перевірки від 15.07.2013 р. №346/22-621-37202761 за І квартал 2013 р., враховуючи технологічні помилки, прийнято рішення викласти акт перевірки в новій редакції: «встановлено наступні порушення: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за І квартал 2013 р. на суму 77 910,00 грн.»

За результатами прийнятого рішення від 26.07.2013 року № 2286/10/26-53-22-04-11 складено акт від 15.07.2013 року №346/22-621-37202761 (в новій редакції) та винесено податкове повідомлення - рішення від 30.07.2013 року № 0000062204, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 77 910,00 грн.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Враховуючи вищевикладене, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, до яких, зокрема, належать: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні документи.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Пасат Преміум Груп», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ «ДК АРЦ».

Так, між позивачем та ТОВ «Пасат Преміум Груп» було укладено договір № 14225/СМ від 11.03.2013 року, відповідно до якого було здійснено усне консультування замовника (Позивача) з питань оподаткування, пов'язане з забезпеченням ефективної господарської діяльності.

Послуги належним чином надані виконавцем (ТОВ «Пасат Преміум Груп») та прийняті Замовником (ТОВ «Ес Пі Ем») відповідно до акту здачі-приймання виконаних послуг № б/н до договору № 14225/СМ від 11.03.2013 року, оплачені замовником відповідно до платіжного доручення від 11.03.2013 року № 1320 у сумі 817,00 грн.

Договір № 7 від 01.02.2013 року між ТОВ «Ес Пі Ем» (Замовник) з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець). передбачав надання послуг з підтримки електронно - інформаційного ресурсу (веб-сайту .spm-kiev.com), а саме: редагування та написання текстових матеріалів (копірайтинг, рерайтинг), публікація свіжих новин, додавання або зміна фотоматеріалів, ведення поштової розсилки клієнтам; технічний супровід веб-сайту; розробка пропозицій щодо ребрендингу веб-сайту.

Тобто договором було передбачено надання послуг, які надаються в процесі здійснення певної діяльності, а саме: підтримки електронно - інформаційного ресурсу.

Щодо частини послуг, а саме: «редагування та написання текстових матеріалів і копірайтинг, рерайтинг), публікація свіжих новин, додавання або зміна фотоматеріалів», суд зазначає, що результати таких послуг зафіксовано на самому веб-сайті, який є у вільному доступі в мережі Інтернет.

Виконання послуг за договором № 7 від 01.02.2013 року підтверджується актом № 1 про надання послуг з підтримки електронно-інформаційного ресурсу від 01.02.2013 року та актом № 2 від 31.03.2013 року, послуги оплачені відповідно до платіжного доручення від 15.05.2013 року № 1404 на суму 3 720,00 грн.

Договором № 029/С/П від 29.01.2013 року з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець) було передбачено надання інформаційно-консультаційних послуг у формі письмового звіту на тему «Аналіз стану, тенденцій розвитку ринку офісної нерухомості Києва. Його вплив на офісні приміщення, в яких здійснює свою господарську діяльність Замовник».

Такий звіт було підготовлено виконавцем та прийнято замовником, про що свідчить акт прийому - передачі звіту від 28.02.2013 року до договору № 029/С/11 від 29.01.2013 року, акт надання послуг від 28.02.2013 року до договору № 029/С/11 від 29.01.2013 року та звіт на тему: «Аналіз стану, тенденцій розвитку ринку офісної нерухомості Києва. Його вплив на офісні приміщення, в яких здійснює свою господарську діяльність Замовник».

Послуги за договором № 029/С/П від 29.01.2013 року належним чином надані виконавцем, прийняті та оплачені замовником відповідно до платіжного доручення від 27.05.2013 р. № 1422 на суму 31 073,00 грн.

За договором № б/н від 01.10.2012 року з ТОВ «ДК АРЦ» надавався комплекс послуг юридичного характеру. Послуги за договором № б/н від 01.10.2012 року належним чином надані виконавцем, прийняті відповідно акту № 4 від 31.01.2013 р., акту № 5 від 28.02.2013 р., акту № 6 від 31.03.2013 р., та оплачені замовником відповідно до платіжних доручень: від 17.01.2013 р. № 1224, від 25.04.2013 р. № 1380, рахунків на оплату: від 15.01.2013 р. № 3, від 24.04.2013 р. № 32; податкові зобов'язання відображені в податкових накладних: від 17.01.2013 р. № 6, від 31.03.2013 р. № 16. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, з огляду на те, що за отримані послуги позивачем були у повному обсязі здійснені розрахунки з відповідними контрагентами, прийнято послуги, про що свідчать первинні документи: договори, акти наданих послуг, податкові накладні, платіжні доручення, суд дійшов висновку про реальність здійснення господарських операцій за зазначеними договорами та відсутність порушення пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Отже, витрати за спірними господарськими операціями здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які стали підставою для формування податкового обліку позивача.

З огляду на викладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 21 лютого 2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом"янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "21" лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.