УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "07" жовтня 2014 р. Справа № 906/1036/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Ляхевич А.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., адвокат, договір про надання правової допомоги від 09.09.2014р.,
Білоус Н.М., доручення від 09.09.2014р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Корнинський кар'єр "Леопард" (смт.Корнин, Попільнянський район, Житомирська область)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргранекспо" (м.Житомир)
про стягнення 92554,20 грн.
Приватне акціонерне товариство "Корнинський кар'єр "Леопард" (смт. Корнин, Попільнянський район, Житомирська область) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргранекспо" (м.Житомир) про стягнення 92554,20 грн. заборгованості за поставлену продукцію за договором №09/07 на поставку товару від 24.07.2012р.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.08.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №906/1036/14, розгляд справи призначено на 23.09.2014р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити. Представники подали клопотання (вх.№12253/14 від 23.09.2014р.) про долучення до матеріалів справи копії статуту позивача, копії виписки по рахунку за 26.12.2011р., копії виписки по рахунку за 31.12.2011р. Також, представники подали клопотання (вх.№02-44/887/14 від 23.09.2014р.) про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України в зв'язку з необхідністю проведення взаємозвірки з відповідачем щодо наявності боргу та надання повного розрахунку заборгованості. Подані документи судом долучено до матеріалів справи.
Представник відповідача в засідання суду 23.09.2014 р. не з'явився.
Зважаючи на неявку представника відповідача, розглянувши клопотання представників позивача, для надання відповідачу можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, ухвалою від 23.09.2014р. господарський суд відклав розгляд справи на 07.10.2014р., продовживши встановлений строк розгляду справи відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за обґрунтованим клопотанням позивача.
В судовому засіданні 07.10.2014р. представник позивача подав до справи письмові пояснення (вх.№12955/14, а.с.76), розрахунок заборгованості (вх.312956/14, а.с.77) та клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки, з доданим двостороннім актом звірки розрахунків від 21.08.2012р. (вх.№12957/14, а.с.78,79).
Представник підтримав позов у повному обсязі та просить його задовольнити.
Відповідач свого представника в засідання суду не направив, про причини неявки в суд не повідомив, письмового відзиву на позов та/або інших доказів по справі суду не надав.
Щодо неявки представника відповідача в засідання судом враховується наступне.
Судом вживались всі необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, дату, час та місце судових слухань: ухвали суду надсилались Товариству з обмеженою відповідальністю "Укргранекспо" за адресою: 10001, м.Житомир, провулок 3-й Меблевий, 3-А. Вказана адреса є зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресою місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргранекспо" станом на 23.09.2014р., згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.74).
Проте, адресований відповідачу рекомендований з повідомленням про вручення лист з ухвалою суду про порушення провадження у справі повернулась на адресу суду неврученими з довідкою поштового відділення щодо причин повернення "За закінченням терміну зберігання".
Про направлення відповідачу рекомендованим листом ухвали суду від 23.09.2014р. свідчить реєстр Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції суду та список №3266 ф.103 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих за 25.09.2014 р. (а.с.75 та на звороті).
Відповідно до вимог ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Згідно з ч.2 ст.17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі її місцезнаходження.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Як зазначено у пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач своїм правом прийняти участь в судовому засіданні не скористався, а явка сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою; запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
24.07.2012р. між Приватним акціонерним товариством "Корнинський кар'єр "Леопард" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргранекспо" (покупець) уклали договір №09/07 на поставку товару (а.с.9-11), за яким постачальник передає у власність покупцеві бордюри з природного каменю ДСТУ Б EN 1343:2007, виробництва ПрАТ "Корнинський кар'єр "Леопард" (товар), в загальній кількості: бордюр з перетином 8х27см - 2842 м., бордюр з перетином 14х26 см - 2853 м. (п.1.1. договору).
Відповідно до п.2.2. договору, умовна вартість договору складає 1418319 грн., з ПДВ.
Пунктом 2.1. договору визначено, що ціна на товар встановлюється на момент підписання дійсного договору і становить 225,00 грн. за п.м. бордюру з перетином 8х27 см та 273,00 грн. за п.м. бордюру з перетином 14х26 см. При зростанні чи зниженні цін на сировину, матеріали, енергоресурси і т.д., ціна підлягає змінам і погоджується сторонами додатково.
У відповідності до п.2.3. договору, оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом попереднього 100% перерахування грошових коштів за заявлену партію товару на поточний рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі.
Згідно п.9.1. договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012 р.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
У відповідності до статті 629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зі змісту ст.538 Цивільного кодексу України вбачається, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.2, ч.4 ст.538 ЦК України).
У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання укладеного договору в липні- серпні 2012 року позивач поставив, а відповідач прийняв узгоджений договором товар на загальну суму 239577,16грн. (а.с.12-15), з яких за накладною №739 від 25.07.2012р. на суму 59724,42грн., №740 від 30.05.2012р. на суму 61759,85р., №744 від 10.08.2012р. на суму 61461,97 грн., №745 від 13.08.2012р. на суму 56630,92 грн.
Таким чином, у відповідності до умов договору поставки товару №09/07 від 24.07.2012 р. позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару належним чином відповідно до умов договору не виконав. Щодо сплати заборгованості в сумі 92554,20 грн. позивач звернувся до відповідача з вимогою від 17.01.2014р. (а.с.18,19), проте, вимогу відповідач залишив без відповіді та без задоволення, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до пояснень позивача за вих.№104 від 06.10.2014 р., розрахунки між ПрАТ "Корнинський кар'єр "Леопард" та ТОВ "Укргранекспо" проводились на протязі 2011 та 2012 року відповідно до укладених договорів. На час укладення договору №09/07 від 24.07.2012р. перед даним підприємством рахувалась заборгованість в сумі 147022,96грн. Дана заборгованість станом на 01.07.2012р. відповідає заборгованості станом на 24.07.2012р. та виникла внаслідок перерахування коштів ТОВ "Укргранекспо": 26.12.2011р. - в сумі 100000,00грн., 10.01.2012р. - 22000,00грн., 12.01.2012 р. - 5000,00 грн., залишок - 0,96 грн.
Вказані обставини підтверджуються поданими до справи виписками з банківського рахунку щодо вищевказаних здійснених відповідачем платежів (а.с.67,68 та на звороті), а також підписаним обома сторонами актом звірки розрахунків від 21.08.2012 р. (а.с.79), за яким відповідачем визнано здійснені позивачем поставки товару за накладними №№739,740,744,745 на загальну суму 239577,16 грн., зарахування в оплату здійснених поставок сплаченої до поставки товару суми 147022,96 грн., а також, наявність непогашеної заборгованості за поставлений товар в сумі 92554,20 грн.
В двосторонньому акті звіряння розрахунків станом на 01.05.2013р. (а.с.17) сторонами також зафіксовано суму заборгованості ТОВ "Укргранекспо" перед ПрАТ "Корнинський кар'єр "Леопард" згідно договору №09/07 від 24.07.2012 р. - 92554,20 грн.
Згідно поданих до справи документів, зокрема, розрахунку заборгованості за вих.№103 від 06.10.2014р. (а.с.77) за підписом в.о. головного бухгалтера, а також, пояснень представника позивача, на день розгляду справи сума боргу ТОВ "Укргранекспо" перед позивачем не змінилась та становить 92554,20 грн.
Суд зауважує, що акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції. Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.
Однак, при цьому, суд враховує, що акт звірки розрахунків є письмовим доказом у цій справі, що підтверджує чи спростовує певні обставини, відповідно до його змісту та правової природи.
Судом також приймається до уваги, що зміст актів звіряння розрахунків від 21.08.2012р. та станом на 01.05.2013р. відповідає первинним документам і зібраним у справі доказам, а тому суд вважає, що для правильного вирішення спору акт звірки взаємних розрахунків є належним та допустимим доказом щодо тих обставин, на які покликається позивач.
Так, відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.
З огляду на викладене, та оскільки суду не надано доказів сплати відповідачем позивачу заборгованості в сумі 92554,20 грн., позов про стягнення вказаної суми боргу заявлений обґрунтовано, підтверджується відповідними доказами та ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню господарським судом.
У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргранекспо" (10001, Житомирська обл., м.Житомир, пров.3-й Меблевий, буд.3-А, ідентифікаційний код 36549186) на користь Приватного акціонерного товариства "Корнинський кар'єр "Леопард" (13514, Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт.Корнин, вул.Королівська, 13, ідентифікаційний код 31962765):
- 92554,20 грн. заборгованості,
- 1851,08 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 13.10.14
Суддя Ляхевич А.А.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (прост.)
3 - відповідачу (реком.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2014 |
Оприлюднено | 15.10.2014 |
Номер документу | 40882240 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Ляхевич А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні