Рішення

від 07.10.2014 по справі 910/24731/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24731/13 07.10.14

За позовом Першого заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах

держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про виселення

Головуючий суддя Ващенко Т.М.

Суддя Смирнова Ю.М.

Суддя Бойко Р.В.

Представники учасників судового процесу:

від прокуратури: Степаненко К.Ю. посвідчення № 022704 від 11.11.13.

від позивача: Остапчук В.П. довіреність № 225-КР-912 від 01.09.14.

від відповідача: Багрій В.І. довіреність № 16 від 21.01.14.

від третьої особи на стороні позивача: Остапчук В.П. довіреність № 062/2/5-3593 від 12.05.14.

від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Подільського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман» про усунення перешкод у користуванні комунальним майном, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 26, код ЄДРПОУ 32668720) із займаних приміщень цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень», що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Костянтинівська, 26, вартістю - 25 211 936,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 р. за даним позовом порушено провадження у справі № 910/24731/13, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); розгляд справи призначено на 28.01.2014 р.; зобов'язано учасників судового процесу надати суду певні документи.

24.01.2014 р. представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання, в якому просить суд залишити позов Першого заступника прокурора Подільського району міста Києва на підставі ст. 81 ГПК України без розгляду, з підстав визначених у клопотанні.

Разом з тим, 24.01.2014 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог прокуратури, з підстав визначених у відзиві.

Крім того, відповідач 24.01.14. подав клопотання в якому просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 р., керуючись ст. 27 Господарського процесуального кодексу України суд залучив до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відклав розгляд справи на 18.02.2014 р.

17.02.2014 р. прокуратура через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подала документи на виконання вимог ухвали суду від 23.12.2013 р., які залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача 17.02.2014 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав письмові пояснення у справі, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/24731/13.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 18.02.2014 р. визначено склад колегії суддів для розгляду справи № 910/24731/13: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Трофименко Т.Ю. та суддя Смирнова Ю.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.02.14. вищевказаною колегією суддів справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 09.04.2014 р.

08.04.2014 р. представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 р., керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 28.04.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.04.2014 р. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору у даній справі.

25.04.2014 р. представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав письмові пояснення у справі, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимоги прокуратури.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Трофименко Т.Ю. у відпустці, склад колегії суддів у справі № 910/24731/14 змінено, та передано справу на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Літвінова М.Є. та суддя Смирнова Ю.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.04.2014 р. вищевказаною колегією суддів прийнято справу № 910/24731/13 до провадження та призначено її до розгляду на 29.05.2014 р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 29.05.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному, склад колегії суддів у справі № 910/24731/14 змінено, та передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Смирнова Ю.М. та суддя Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.06.2014. вищевказаною колегією суддів прийнято дану справу до провадження та призначено її до розгляду на 17.07.2014 р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Отрош І.М. у відпустці, склад колегії суддів у справі № 910/24731/14 змінено, та передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Смирнова Ю.М. та суддя Літвінова М.Є., які ухвалою від 17.07.2014 р. прийняли дану справу до провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 р., керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 16.09.2014.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, склад колегії суддів у справі № 910/24731/14 змінено, та передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Смирнова Ю.М. та суддя Бойко Р.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2014 р. вищевказаною колегією суддів прийнято дану справу до провадження.

12.09.2014 р. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав письмові пояснення по справі, які залучено до матеріалів справи.

12.09.2014 р. представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник 3-ої особи на стороні відповідача в судове засідання 16.09.2014 р. не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 16.09.2014 р. до 07.10.2014 р. для дослідження доказів у справі.

06.10.2014 р. через службу діловодства господарського суду від ТОВ «Кіноман» надійшли письмові пояснення з підтверджуючими документами, які залучено до матеріалів справи.

06.10.2014 р. через службу діловодства господарського суду від Прокуратури Подільського району міста Києва надійшло письмове уточнення позовних вимог, згідно з яким заявник просить суд виселити ТОВ «Кіноман» (04071, м. Київ, вулиця Костянтинівська, 26, код ЄРПОУ 32668720) із займаних приміщень площею 2 787,7 кв.м. цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень» за адресою: м. Київ, вулиця Костянтинівська, 26.

08.10.2014 р. через службу діловодства господарського суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надійшло клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженої особи на підставі наданих пояснень, які залучено до матеріалів справи.

Представники прокуратури, Київської міської ради та Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судовому засіданні 07.10.2014 р. підтримали уточнені позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в даному судовому засіданні проти позову заперечив.

Представник Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в призначене судове засідання не з'явився.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/24731/13.

В судовому засіданні 07.10.14. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», визначено що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Чинне законодавство України гарантує власнику охорону його законних прав. Так, згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України гарантується непорушність права власності, ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні. Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 15 Цивільного кодексу України власнику гарантується право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту свого особистого майнового права є припинення дій, які порушують право, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених і охоронюваних законом інтересів.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладання мирової угоди.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3рп/99, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й діяльності приватних підприємств, товариств.

Враховуючи те, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» питання організації управління районами в місті Києві належать до компетенції Київської міської ради і вирішуються відповідно до Конституції, цього та інших законів України, рішень міської ради про управління районами міста.

Пунктом 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до виключної компетенції міських рад відноситься, зокрема прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Таким чином, здійснення повноважень власника стосовно комунального майна у м. Києві належить до виключної компетенції Київської міської ради.

На підставі зазначених положень Перший заступник прокурора Подільського району міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман» про виселення із займаних приміщень площею 2 787,7 кв.м. цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень» за адресою: м. Київ, вулиця Костянтинівська, 26.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Прокуратурою Подільського району м. Києва розглянуто звернення Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо законності використання ТОВ «Кіноман» цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства кінотеатру «Жовтень», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 26.

Конституцією України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у

власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ч. 1 ст. 142). Ця норма також знайшла своє відображення у ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Частина 4 ст. 13 Конституції України гарантує усім суб'єктам права власності рівність перед законом.

Статтею 327 Цивільного кодексу України закріплено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже, з комплексного аналізу вищевказаних норм вбачається, що територіальна громада міста Києва як рівноправний учасник цивільних та господарських правовідносин має законне право на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном на рівні з іншими суб'єктами права власності, а також вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, що узгоджується з принципами здійснення права власності, встановленими ст. 319 Цивільного кодексу України.

Однак, гарантоване законом право власності територіальної громади міста Києва на належне їй майно, зокрема, цілісний майновий комплекс кінотеатру «Жовтень» площею 2 787,7 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 26 (надалі - кінотеатр), порушене Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіноман», яке безпідставно та незаконно користується ним з метою здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується наступним.

Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 № 26 «Про формування комунального майна міста та районів» (додаток № 1, таблиця 8) цілісний майновий комплекс кінотеатру «Жовтень», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 26, віднесений до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Відповідно до наказу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - департамент) від 29.05.2013 № 207, відділом обліку та контролю за використанням нежитлового фонду 29.05.2013 р. було проведено перевірку використання нежитлових приміщень площею 2787,7 кв. м цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень» за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 26.

За результатами перевірки був складений акт обстеження нежилих приміщень від 29.05.2013 р., яким встановлено, що ТОВ «Кіноман» фактично використовує приміщення з метою здійснення професійної діяльності в області кінематографії. Частина приміщень використовується як кафе та кафетерій, з фасадного боку розміщений літній майданчик. Крім того, на другому та першому поверхах встановлено перегородки і обладнано додатково три відео зали; на другому поверсі обладнано конференц-залу. Також в приміщенні кінотеатру розміщено два платіжних термінали; у стіні будинку кінотеатру з боку вулиці Костянтинівської розміщений банкомат.

Позивач пояснив суду, що всі дії ТОВ «Кіноман» щодо переобладнання та використання приміщень не за призначенням були здійснені без погодження з Департаментом комунальної власності м. Києва.

Підставою користування приміщеннями цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень» ТОВ «Кіноман» вважає рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2005 р. у справі № 44/374, згідно з яким задоволено позовні вимоги про зобов'язання Головного управління комунальної власності Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке було перейменовано на Департамент комунальної власності м. Києва) у 10-денний термін з дня набрання рішенням законної сили укласти договір оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства кінотеатру «Жовтень» на умовах поданого ТОВ «Кіноман» проекту договору. Крім того, похідною від рішення суду підставою користування, на переконання ТОВ «Кіноман», є також договір оренди від 01.04.2005 р. № б/н, який був підписаний зі сторони орендаря, проте не підписаний зі сторони орендодавця.

Однак, вищевказане судове рішення не може вважатися законною підставою для користування ТОВ «Кіноман» приміщеннями цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень», оскільки постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2011 р. рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2005 р. у справі № 44/374 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кіноман» відмовлено.

Таким чином, на даний час будь-яких судових рішень, які б зобов'язували Департамент комунальної власності м. Києва укласти договір оренди з ТОВ «Кіноман», так само як і судових рішень про визнання договору оренди укладеним або визнання права ТОВ «Кіноман» на користування (оренду) спірними приміщеннями, не існує.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування, здавати їх в оренду тощо.

Надання Київською міською радою в оренду (користування, розпорядження, управління тощо) об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва викладається у формі рішення, що приймається на пленарному засіданні відповідної сесії Київради.

Проте, представницький орган територіальної громади м. Києва - Київська міська рада, не приймав жодних рішень про надання ТОВ «Кіноман» в оренду (користування, розпорядження, управління тощо) цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень».

Відповідно до підпункту 14 пункту 7 Положення про Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 р. № 584/744, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, Головне управління виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів лише на виконання відповідного рішення Київської міської ради.

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення, одним із основних завдань Головного управління є здійснення повноважень орендодавця цілісних майнових комплексів підприємств комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Пункт 5.4 Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2012 р. № 2383 також закріплює, що Департамент у сфері оренди майна здійснює повноваження орендодавця майна комунальної власності територіальної громади міста Києва у порядку, встановленому Київською міською радою.

Проте між Департаментом комунальної власності м. Києва (Головним управлінням комунальної власності м. Києва) та ТОВ «Кіноман» не укладався договір оренди, не складався акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень».

Враховуючи вищевикладене, у ТОВ «Кіноман» відсутні підстави для користування (розміщення) приміщеннями цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень», вартістю - 25 211 936,00 грн., яка підтверджується висновком експертизи, який долучено до матеріалів позову.

На думку позивача, своїми діями ТОВ «Кіноман» порушує право власності територіальної громади міста Києва, створюючи перешкоди у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном.

За таких обставин, Заступник прокурора Подільського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман» про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 26, код ЄДРПОУ 32668720) із займаних приміщень площею 2787,7 кв. м. цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень» за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 26.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Прокуратурою та позивачем заявлені позовні вимоги про Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 26, код ЄДРПОУ 32668720) із займаних приміщень площею 2787,7 кв. м. цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень» за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 26, з тих підстав, що між орендарем та орендодавцем не укладено договір оренди майна, а відтак у відповідача відсутні правові підстави для користування зазначеними приміщеннями.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що договору оренди на спірне приміщення укладено не було, тому відповідач безпідставно займає спірне майно.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та поясненнях заперечує проти позову, посилаючись на невірно обраний прокуратурою спосіб захисту порушених прав та інтересу позивача, а також на чинність договору оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства кінотеатр «Жовтень» № б/н від 01.04.2005 р., укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіноман» (надалі - орендар). Однак, ці доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями.

Крім того, відповідач обґрунтовує свої заперечення ч. 4 ст. 20 Закону України «Про культуру», відповідно до якої забороняється виселення закладів культури (театрів, філармоній, бібліотек, музеїв, архівів, художніх галерей (виставок), кінотеатрів, позашкільних закладів естетичного виховання і дозвілля дітей та юнацтва, клубних закладів тощо) з приміщень без надання їм іншого рівноцінного приміщення.

У якості доказів статусу ТОВ «Кіноман» як закладу культури, відповідач надав суду Свідоцтво про внесення суб'єкта кінематографії до Державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів серія РУ № 000024 та Свідоцтво про внесення суб'єкта кінематографії до Державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів серія РР № 010004 (копії яких додано до матеріалів справи).

Крім того, згідно з роз'ясненням Державного агентства України з питань кіно № 1248/9/26-13 від 05.07.2013р., ТОВ «Кіноман» є закладом культури. Той факт, що ТОВ «Кіноман» є закладом культури підтверджено і в листі № 014- 012-Т/186 від 21.11.2011р. Головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Копія даного листа є в матеріалах справи.

Відповідач зауважив, що перед тим, як ставити питання про виселення відповідача в судовому порядку, позивач був зобов'язаний виконати вимоги ч. 4 ст. 20 Закону України «Про культуру», зокрема, надати докази пропонування відповідачу іншого рівноцінного приміщення. Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач пропонував відповідачу інше рівноцінне приміщення, у зв'язку з чим суд повинен відмовити в задоволенні позовних вимог.

Господарський суд міста Києва не приймає вищезазначені доводи відповідача, оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

У відповідності до п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», до договорів найму (оренди) застосовуються положення частини третьої статті 179 та частини першої статті 187 ГК України, за змістом яких спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону, та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду в разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Пунктом 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» визначено, що відповідно до статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. Вичерпного переліку умов, істотних для договорів оренди (найму), ЦК України і ГК України не містять. Однак за змістом статей 759 - 762 ЦК України слід дійти висновку, що істотними для даного виду договорів є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування.

Що ж до договорів оренди державного та комунального майна, то стаття 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає умови, які є істотними для даних договорів, причому відповідно до статті 12 цього Закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору . Водночас не виключається можливість передачі розбіжностей, що виникають при укладанні договору оренди, на вирішення господарського суду. У такому випадку договір оренди вважається укладеним з моменту набрання законної сили відповідним рішенням господарського суду і на умовах, зазначених у цьому рішенні.

Отже, лише за наявності у договорі істотних умов, якщо їх не врегульовано чинним законодавством, договір оренди майна можна вважати укладеним. При цьому умова договору щодо вартості об'єкта оренди державного або комунального майна повинна відповідати Методиці оцінки об'єктів оренди, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 N 629 (з подальшими змінами та доповненнями).

Крім того, слід мати на увазі, що відповідно до статті 638 ЦК України істотними умовами договору оренди можуть бути також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови, наприклад, щодо використання орендарем об'єкта оренди за цільовим призначенням.

Незалежно від форми власності об'єкта оренди господарські суди мають виходити з того, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Згідно з п. 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», у задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди укладеним слід відмовляти, якщо не подано доказів наявності спору стосовно такого укладення, оскільки зазначені вимоги зводяться за своїм змістом до встановлення юридичного факту, а відповідний спосіб захисту порушеного права не передбачений частиною другою статті 20 ГК України, крім випадків, коли інше встановлено законом або договором.

Разом з тим, зацікавлена особа не позбавлена права звернутися до господарського суду з позовом про спонукання укласти договір оренди за наявності умов, передбачених частиною першою статті 187 ГК України.

При цьому, господарський суд зазначає, що ТОВ «Кіноман» не надало суду належних доказів укладення договору оренди приміщень площею 2787,7 кв. м. цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень» за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 26, протягом всього періоду користування даним приміщенням, що дає підстави для висновку про безпідставне користування спірним майном.

Стосовно клопотання ТОВ «Кіноман» про залишення позову Першого заступника прокурора Подільського району міста Києва на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України без розгляду, оскільки прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з обґрунтуванням необхідності захисту інтересів держави.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Доводи відповідача спростовуються наведеними вище поясненнями, згідно з якими Перший заступник прокурора Подільського району міста Києва правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман» про виселення із займаних приміщень площею 2 787,7 кв.м. цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень» за адресою: м. Київ, вулиця Костянтинівська, 26.

Враховуючи наведене, у господарського суду відсутні підстави для залишення позову у даній справі без розгляду, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, у зв'язку з чим суд відхиляє клопотання ТОВ «Кіноман» про залишення позову у справі № 910/24731/13 без розгляду.

За таких обставин, позов Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман» про виселення підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача та стягуються в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіноман» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 26, код ЄДРПОУ 32668720) із займаних приміщень площею 2787,7 кв.м цілісного майнового комплексу кінотеатру «Жовтень» за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 26.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноман» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 26, код ЄДРПОУ 32668720) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.10.14.

Головуючий суддя Т.М. Ващенко

Суддя Ю.М. Смирнова

Суддя Р.В. Бойко