Ухвала

від 18.09.2014 по справі 2а-8442/12/0170/10

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2014 р. м. Київ К/800/18191/13

К/800/17481/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Тракало В.В., Штульман І.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт.Роздольне Автономної Республіки Крим та Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.08.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим звернулося до суду із позовом про стягнення суми витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та державної адресної допомоги за період з 01.02.2012 по 01.07.2012 в розмірі 4222,85 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду від 14.08.2012, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013, позов задоволено частково, стягнуто суму витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.02.2012 по 01.07.2012 у розмірі 761, 70грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Також, з рішеннями судів не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційні скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до положення статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Судами встановлено, що відповідачем не було прийнято до заліку витрати понесені позивачем на виплату та доставку державної адресної допомоги та пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування позивачу суми витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування витрат на виплату і доставку адресної допомоги, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив із того, що згідно положень статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статей 21, 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» державна адресна допомога, передбачена постановою КМ України №265, не відноситься до страхових виплат, передбачених загальнообов'язковим державним страхуванням від нещасних випадків, а тому не повинна виплачуватись за рахунок коштів відповідача.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційних скарг висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки вимога про відшкодування відповідачем витрат понесених позивачем на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві є законною та такою, що відповідає положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

В свою чергу, щомісячна державна адресна допомога, призначена та виплачена Управлінням Пенсійного фонду України відповідно до постанови КМ України від 26.03.2008 №265 не є виплатою, що підлягає фінансуванню згідно статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и л а :

Касаційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт.Роздольне Автономної Республіки Крим та Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.08.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 у даній справі - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.В. Тракало

І.В. Штульман