ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/14907/14 06.10.14
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Сай А.С., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "ГОСПОДАР"
про стягнення 7 075,74 грн.
за участю представників:
від позивача:Карюк С.В. - представник за довіреністю № 57 від 03.07.2014 р. від відповідача:не з'явився
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "ГОСПОДАР" про стягнення заборгованості в розмірі 7 075,74 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договорів поставки № 50/008 від 20.07.2011 р. та № 86/008 від 25.02.2013 р. в частині своєчасної плати за поставлений товар, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "ГОСПОДАР" утворилась заборгованість в сумі 7 075,74 грн.
У позові Товариство з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "ГОСПОДАР" заборгованість за поставлений товар в сумі 4 487,54 грн., пеню в сумі 64,46 грн., 24 % річних в сумі 1 593,66 грн., 30 % штрафу в сумі 446,46 грн. та інфляційної складової боргу у сумі 483,92 грн., а всього - 7 075,74 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
20.07.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "ГОСПОДАР" (покупець) був укладений договір № 50/008 (договір-1).
Згідно з п 1.1 вказаного договору-1 постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах цього договору продукцію виробництва ТОВ ПП "ЗІП", кількість, асортимент і ціна якої зазначена в специфікаціях (накладних).
Покупець оплачує вартість товару шляхом 100 % попередньої оплати вартості партії товару або з відстрочкою, тобто оплатою з періодичністю через кожні 5 банківських днів за весь реалізований протягом цих днів товар.
Покупець зобов'язаний повністю оплатити вартість поставленого йому постачальником товару протягом 30 днів з момента закінчення строку дії цього договору або здійснити повернення нереалізованого товару якщо до закінчення строку придатності товару залишилось не менше 30 днів. (п. 4.2 договору-1).
Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору-1 даний договір набирає чинності з 20.07.2011 р. та діє до 31.12.2011 р., але може бути пролонгований на наступний рік.
Також судом встановлено, що 25.02.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" (постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "ГОСПОДАР" (покупець), був укладений договір № 86/008 (договір-2).
Згідно з п 1.1 вказаного договору-2 постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах цього договору товар, кількість, асортимент і ціна якого зазначена в специфікаціях (накладних), окремими партіями, згідно заявок покупця, протягом 3 днів з моменту формування заявки (п. 3.1 договору-2).
Покупець оплачує вартість товару шляхом 100 % попередньої оплати вартості партії товару або з відстрочкою платежу до 14 календарних днів з моменту поставки товару.
Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору-1 даний договір набирає чинності з 25.02.2013 р. та діє до 31.12.2013 р., але може бути пролонгований на наступний рік.
У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договорів-1,2 виконав у повному обсязі, поставив товар на загальну суму 5 487,54 грн., що підтверджується видатковими накладними № 08-0004117 від 21.07.2011 р., № 08-0000758 від 29.02.2012 р. (за договором - 1) та № 08-0001241 від 28.03.2013 р. (за договором-2).
Однак, відповідач зі свого боку зобов'язання в частині оплати послуг виконав неналежним чином, частково сплатив заборгованість у сумі 1 000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 26.06.2013 р.
Отже, судом встановлено, що у відповідача наявна заборгованість за поставлений товар у сумі 4 487,54 грн., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості за поставлений товар суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 4 487,54 грн. підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача за договором - 2 пеню в сумі 64,46 грн. та 30 % штрафу в сумі 446,46 грн.
Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та правової позиції Верховного Суду України вiд 06.06.2012 р. у справi № 6-49цс12, вiд 30.10.2013 р. у справi № 6-59цс13 застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання не передбачено законом, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.
Як вбачається з умов договору- 2, відповідно до п. 5.2 у випадку прострочки оплати товару з вини покупця, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочки, від неоплаченого товару за кожен день прострочки.
У випадку прострочки оплати товару на строк більше 60 календарних днів, покупець зобов'язаний також сплатити постачальнику штраф в розмірі 30 % від вартості товару.
Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, а також суму штрафу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за несвоєчасне погашення заборгованості пеню у сумі 64,46 грн. та штраф у розмірі 30 %, що складає суму 446,46 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за договорами - 1,2 інфляційну складову боргу у сумі 483,92 грн., а також 24 % річних у сумі 1 593,66 грн. за період з 31.01.2013 р. по 15.07.2014 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно п. 5.5 договору-1 у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику 24 % процентів річних від простроченої суми.
Відповідно до п. 5.2 договору-2 у випадку прострочки оплати товару з вини покупця, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику, зокрема, суму заборгованості з урахуванням встановленого індекса інфляції за весь час просторочення та 24 % річних від простроченої суми.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладених сторонами правочинів, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 24 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Разом з тим, провівши перерахунок заявленої до стягнення матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у меншій сумі ніж заявлено, а саме - 475,79 грн. за період з 31.01.2013 р. по 15.07.2013 р., а також 24 % річних у сумі 1 593,66 грн. за той же період.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "ГОСПОДАР" про стягнення заборгованості в розмірі 7 075,74 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "ГОСПОДАР" (03065, м. Київ. бул. І. Лепсе, 43; код ЄДРПОУ 32301587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" (51901, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, буд. 107 А; код ЄДРПОУ 21875464) 4 487 (чотири тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 54 коп. основного боргу, 64 (шістдесят чотири) грн. 46 коп. - пені, 446 (чотириста сорок шість) грн. 46 коп. - 30 % штрафу, 475 (чотириста сімдесят п'ять) грн. 79 коп. - інфляційної складової боргу, 1 593 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто три) грн. 36 коп. - 24 % річних.
У решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "ГОСПОДАР" (03065, м. Київ. бул. І. Лепсе, 43; код ЄДРПОУ 32301587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" (51901, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, буд. 107 А; код ЄДРПОУ 21875464) 1 824 (одну тисячу вісімсот двадцять чотири) грн. 90 коп. судового збору.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні в присутності представників сторін 06 жовтня 2014 року.
Повний текст рішення підписаний 13 жовтня 2014 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2014 |
Оприлюднено | 17.10.2014 |
Номер документу | 40886706 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головіна К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні