Постанова

від 15.09.2014 по справі 826/11626/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15 вересня 2014 року 12 год. 06 хв. № 826/11626/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеогидрострой" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 15 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 07 серпня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекогидрострой" (далі - позивач) до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування припису відповідача від 09 липня 2014 року № С-0907/1 та його постанови від 23 липня 2014 року № З-2307/2-7/10-15/2307/08/04 (далі - оскаржувані рішення) .

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті безпідставно та необґрунтовано.

Ухвалою суду від 11 серпня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 01 вересня 2014 року відмовлено у задоволенні письмового клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні 08 вересня 2014 року представником позивача заявлено письмове клопотання про залишення без розгляду позовної вимоги про визнання протиправним та скасування припису відповідача від 09 липня 2014 року № С-0907/1, яке по суті є заявою про зміну позовних вимог, а саме про їх зменшення. Вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 01 вересня 2014 року та протягом судового розгляду справи.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено позапланову перевірку будівництва водойми на річці Мислін у селі Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області (далі - водойма) , за результатами якої 08 липня 2014 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (далі - акт перевірки) .

09 липня 2014 року відповідачем складено припис № С-0907/1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, яким зупинено виконання будівельних робіт з будівництва водойми до усунення допущених правопорушень у сфері містобудівної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, 09 липня 2014 року відповідачем складено протокол № 1-Л-З-0907/298 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 23 липня 2014 року.

За результатами розгляду вказаної справи, 23 липня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього штраф накладено у розмірі 54810,00 грн.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно зі ст.ст. 1, 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з нормами постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 549 "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції", утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції, зокрема, інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

Відповідно до п.п. 5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України.

Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що позапланову перевірку будівництва водойми проведено на підставі звернення Служби безпеки України від 15 квітня 2014 року № 7/10-1504/32.

Стосовно повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки суд зазначає наступне.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю перевіряють не господарську діяльність суб'єктів господарювання, а об'єкти будівництва на предмет відповідності їх затвердженим проектним рішенням, будівельним нормам і правилам з метою забезпечення стійкості та їх надійності.

Законодавством у сфері містобудівної діяльності не передбачено обов'язку органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо повідомлення суб'єктів містобудування про проведення планових чи позапланових перевірок.

Доводи представників позивача про те, що дія Порядку № 553 розповсюджується тільки на процедуру здійснення заходів, направлених на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об'єктів будівництва, які належать до IV та V категорії складності, а у даному випадку об'єкт будівництва віднесено до III категорії складності, є безпідставними, оскільки п. 1 Порядку № 553 чітко визначено, що Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Тобто, як вбачається з викладеного, законодавець розмежував процедуру здійснення заходів дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил без визначення категорій складності об'єктів будівництва та заходів при здійсненні ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить лише до IV і V категорії складності.

Стосовно прийняття відповідачем оскаржуваної постанови суд зазначає наступне.

У ході перевірки відповідачем виявлено, що на земельній ділянці, площею 2,7947 га, яка використовується комунальним госпрозрахунковим підприємством "Мислін" (далі - КГП "Мислін") на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №154379, цільове призначення "для будівництва ставка", виконуються будівельні роботи із будівництва водойми.

Будівельні роботи виконуються на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої відповідачем 09 жовтня 2012 року за № КС 08112184229.

28 травня 2012 року замовником будівництва - КГП "Мислін" отримано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки під будівництво водойми, видані відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації.

Станом на 25 червня 2014 року генеральним підрядником - позивачем, згідно з договором генерального підряду від 20 березня 2012 року № 1-20/03/2012, виконуються будівельні роботи з будівництва водойми, а саме виконані будівельні роботи з розроблення ґрунту. На території будівельного майданчика знаходиться будівельна техніка (4 автомобілі - самоскиди, 1 екскаватор, 1 екскаватор-драглайн, 1 бульдозер, 1 автокран) та розташовані три будівельні вагончики.

Проектна документація з будівництва водойми розроблена Ірпінським міжрайонним управлінням водного господарств, відповідно до умов контракту на розробку проектно-кошторисної документації від 07 лютого 2011 року № 04/11 ПР, під керівництвом головного інженера проекту Соколюка Є.В. та затверджена наказом КГП "Мислін" від 31 травня 2012 року № 13/1.

Технічний нагляд здійснюється інженером з технічного нагляду Снятинським Святославом Володимировичем згідно з договором від 25 липня 2012 року № 25 БП-12, наказ на призначення від 25 липня 2012 року № 25БП-12, кваліфікаційний сертифікат серії IT № 002327.

Генеральним підрядником - позивачем будівельні роботи розпочаті без отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт, що є порушенням ст.ст. 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Не забезпечено огородження будівельного майданчика, що є порушенням п. 2.2.3 ДБН А.3.1.5- 2009 "Організація будівельного виробництва".

Позивачем виконуються будівельні роботи без розробленого у встановленому порядку проекту виконання робіт, що є порушенням п. 3.3.1 ДБН 3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва".

Виконавча документація при виконанні будівельних робіт з будівництва вищезазначеного об'єкту не ведеться, що є порушенням п. 1.17 ДБН А.3.1.5-2009 "Організація будівельного виробництва".

Проектна документація розроблена та передана замовнику Ірпінським міжрайонним управлінням водного господарства з порушеннями вимог законодавства та державних будівельних норм, а саме: проектна документація розроблена лише в одну стадію (стадія РП), що є порушенням п. 4.8.2 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво". Головним інженером проекту занижено категорію складності об'єкту будівництва. Відповідно до висновку державного підприємства "Укрдержбудекспертиза", категорія складності об'єкта будівництва - V (п'ята).

Журнал авторського нагляду та документів, що підтверджують забезпечення здійснення авторського нагляду, не надано.

Згідно з п. 2.2.3 ДБН А.3.1-5-2009, внутрішньо майданчиковими підготовчими роботами є: відведення в натурі майданчика (траси) для будівництва; влаштування необхідних огорож будівельного майданчика (охоронних, захисних, сигнальних), організація в необхідних випадках контрольно-пропускного режиму; створення та здавання-прийняття геодезичної розбивочної основи для будівництва і геодезично-розбивочної роботи для прокладання інженерних мереж і доріг, зведення будівель і споруд; першочергові заходи і роботи із захисту території від несприятливих природних і техногенних явищ, зокрема, геологічних та гідрогеологічних процесів та інше.

Відповідно до п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009, будівельні майданчики та виробничі дільниці повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407.

Конструкція захисних огорож повинна задовольняти вимогам: огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове навантаження, а також навантаження від падіння дрібних предметів; ці огорожі повинні бути без прорізів, крім воріт і хвірток, які охороняються протягом робочого часу та замикають після закінчення робіт.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про будівельні норми", державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Норми ДБН є обов'язковим для виконання на всій території України.

Відповідальність за встановлене у ході проведення перевірки порушення передбачена п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", відповідно до якого, суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності регулюється Порядком накладення штрафів у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244) .

Зокрема, згідно з п. 2 Порядку № 244, накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та уповноважені ним його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники у межах своїх повноважень.

Тобто, як вбачається із вище викладених норм законодавства у сфері містобудівної діяльності, підставою для скасування постанов про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є грубе порушення посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Поряд з цим, представниками позивача у ході судового розгляду справи не наведено достатніх доводів та не надано доказів на їх обґрунтування щодо допущення відповідачем грубого порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності при прийнятті оскаржуваної постанови.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеогидрострой" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

При цьому, відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 01 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.

Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеогидрострой".

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеогидрострой" (ідентифікаційний код 37245302) решту судового збору у розмірі 1643,80 грн. (Одна тисяча шістсот сорок три гривні вісімдесят копійок) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі 22 вересня 2014 року