Рішення

від 06.10.2014 по справі 911/3385/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р. Справа № 911/3385/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-казахське підприємство «Епіцентр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» про стягнення 117 727, 81 грн. за участю представників:

від позивача: Цой В.К.

від відповідача: не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 117 727, 81 грн. заборгованості за договором поставки № 384/9В від 29.08.2013 р., з яких: 88 352, 55 грн. - основного боргу, 12 042, 31 грн. - пені, 2 361, 22 грн. - 3 % річних та 14 971, 73 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.08.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 08.09.2014 р.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли документи на виконання вимог суду б/н від 22.08.2014 р. (вх. № 17836/14 від 01.09.2014 р.).

05.09.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання вих. № 388 від 05.09.2014 р. (вх. № 18491/14 від 05.09.2014 р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитися представника відповідача у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2014 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/3385/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 06.10.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі б/н від 03.10.2014 р. (вх. № 21097/14 від 03.10.2014 р.), до яких додано витребувані судом документи.

Присутній у судовому засіданні 06.10.2014 р. представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчить наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.10.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

29.08.2013 р. між сторонами укладено договір поставки № 384/9В, за умовами якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, та відповідно до замовлень відповідача поставити товар, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар і оплачувати його вартість, за цінами, визначеними у специфікації.

Відповідно до п. 1.3 договору право власності на поставлений товар та ризик випадкової загибелі переходить до відповідача в момент отримання товару від позивача за видатковою накладною.

Згідно з п. 1.4 договору товар вважається поставленим у разі підписання сторонами видаткової накладної.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється позивачем на умовам DDP (Офіційні правила тлумачення термінів Міжнародної торгової палати Інкотерсм 2010) - склад відповідача, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Красовського 16.

Відповідно до п. 4.3 договору ціна товару з округленням до цілих копійок зазначається при кожній поставці у видаткових накладних, та не повинна відрізнятися від цін, узгоджених в специфікації.

Згідно з п. 4.6 договору сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених позивачем протягом строку дії цього договору та вказаних у накладних.

Пунктом 4.8 договору передбачено, що ціна товару включає в себе доставку товару відповідачу, а пунктом 4.9 договору визначено, що ціни встановлюються у національній валюті України.

Відповідно до п. 8.1 договору оплата здійснюється у розмірі вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок позивача, вказаний у реквізитах позивача в цьому договорі.

Згідно з п. 8.2 договору сторони погодили, що оплата товару, який постачається, проводиться на умовах, передбачених в додатковій угоді до даного договору.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що оплата здійснюється відповідачем на підставі цього договору.

Відповідно до п. 8.5 договору сторони домовились, що датою виконання грошового зобов'язання відповідача (оплати за поставлений товар) вважається дата платіжного доручення відповідача.

Згідно з п. 11.6 договору за порушення строку оплати товару, визначеного у додатках даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, та яка нараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

Пунктом 12.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до « 31» грудня 2013 року.

Відповідно до п. 12.2 договору у випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення дії договору відповідач не направить письмове повідомлення про припинення договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік.

Додатковою угодою № 1 до договору поставки № 384/9В від 29.08.2013 р. сторони погодили, що оплата першої поставки товару нового асортименту здійснюється протягом 90 календарних днів з дати вказаної в накладній; відстрочка оплати за кожну партію товару становить до 30 календарних днів починаючи з дати, вказаної в накладній; оплата здійснюється у національній валюті України шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок позивача вказаний в реквізитах даного договору.

На виконання умов договору позивач по накладних № 5352 від 06.08.2013 р. на суму 64 820, 18 грн., № 5937 від 29.08.2013 р. на суму 25 802, 54 грн., № 5701 від 19.08.2013 р. на суму 12 729, 83 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 103 352, 55 грн., а відповідач, на підставі довіреностей № 16063 від 06.08.2013 р., № 16411 від 29.08.2013 р. та № 16233 від 19.08.2013 р., вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар за вищезазначеними накладними розрахувався частково, а саме у розмірі 15 000, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 88 352, 55 грн., що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за отриманий товар не спростував, у судове засідання не з'явився, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за договором поставки № 384/9В від 29.08.2013 р. суду не надав.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2014 р. по 22.08.2013 р., у якому зазначено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» перед Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-казахське підприємство «Епіцентр» складає 88 352, 55 грн. Зазначений акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що позивач передав товар на виконання умов договору поставки № 384/9В від 29.08.2013 р., строк оплати відповідно до договору настав, доказів оплати товару відповідачем не надано, борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 88 352, 55 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі п. 11.6 договору, просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені від суми заборгованості, яка за розрахунком позивача складає 12 042, 31 грн. за період з 06.09.2013 р. по 16.06.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, те, що договором не передбачено «іншого» строку нарахування штрафних санкцій, судом було здійснено власний розрахунок пені по кожній накладній окремо, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якого пеня підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 6 097, 59 грн.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 06.09.2013 р. по 16.06.2014 р. складають 2 361, 22 грн., а інфляційні втрати за період з 06.09.2013 р. по 16.06.2014 р. - 14 971, 73 грн.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зроблений позивачем та встановлено, що він є арифметично невірним.

За розрахунком суду, зробленим за заявлений позивачем період, з урахуванням положень ст. 253 Цивільного кодексу України та здійснених відповідачем проплат, позивні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню, а саме: 3 % річних у розмірі 2 102, 73 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11 335, 71 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 384/9В від 29.08.2013 р., а саме у розмірі 107 888, 58 грн., з яких: 88 352, 55 грн. - основного боргу, 6 097, 59 грн. - пені, 2 102, 73 грн. - 3 % річних та 11 335, 71 грн. - інфляційних втрат.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-казахське підприємство «Епіцентр» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Бізнес Центр» (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Красовського, будинок 16, ідентифікаційний код - 35115285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-казахське підприємство «Епіцентр» (01023, місто Київ, Печерський район, Печерський узвіз, будинок 15, ідентифікаційний код - 21651440) 88 352 (вісімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 55 коп. - основного боргу, 6 097 (шість тисяч дев'яносто сім) грн. 59 коп. - пені, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 73 коп. - 3 % річних, 11 335 (одинадцять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 71 коп. - інфляційних втрат та 2 157 (дві тисячі сто п'ятдесят сім) грн. 77 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 10.10.2014 р.

Суддя Т.В. Лутак