Рішення

від 06.10.2014 по справі 911/3377/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р. Справа № 911/3377/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамін» про стягнення 23 579, 90 грн. за участю представників:

від позивача: Якименко І.В.

від відповідача: не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 23 579, 90 грн. заборгованості за договором поставки № 34 г від 12.10.2010 р., з яких: 18 946, 04 грн. - основного боргу, 1 568, 18 грн. - пені, 726, 74 грн. - 3 % річних та 2 338, 94 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 04.09.2014 р.

До господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист вих. № 178 від 03.09.2014 р. (вх. № 18322/14 від 04.09.2014 р.), до якого додано документи по справі та заяву про уточнення позовних вимог, у якій останній зазначає, що відповідач частково здійснив оплату основного боргу, у зв'язку з чим позивач зменшує свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 16 246, 04 грн. - основного боргу, 1 568, 18 грн. - пені, 726, 74 грн. - 3 % річних та 2 338, 94 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2014 р. відкладено розгляд справи на 06.10.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонам вимог суду.

02.10.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист вих. № 197 від 01.10.2014 р. (вх. № 20917/14 від 02.10.2014 р.), до якого додано документи по справі та заяву про уточнення позовних вимог, у якій останній, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу, зменшує свої позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача 15 246, 04 грн. - основного боргу, 1 568, 18 грн. - пені, 726, 74 грн. - 3 % річних та 2 338, 94 грн. - інфляційних втрат.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв вищезазначену заяву про уточнення позовних вимог, яка за своєю природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог, до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 19 879, 90 грн. заборгованості за договором поставки № 34 г від 12.10.2010 р. з підстав заявлених у позові.

Присутній у судовому засіданні 06.10.2014 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання 06.10.2014 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.10.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

12.10.2010 р. між сторонами укладено договір поставки № 34 г, за умовами якого позивач зобов'язується передати у встановлений даним договором строк у власність відповідача, а відповідач зобов'язується без затримки прийняти товар та оплатити його у строк, розмірі, порядку та на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору поставка продукції здійснюється позивачем на підставі замовлення. Замовлення складається відповідачем у письмовій формі і надсилається позивачу факсом або ж передається через представника позивача. Також замовлення може здійснюватися відповідачем усно. Замовлення здійснене відповідачем означає, що останній згоден з умовами поставки та оплати, передбаченими договором.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України і вказується в видаткових накладних. В ціну продукції включено всі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, в тому числі податок на додану вартість.

Відповідно до п. 1.4 договору позивач зобов'язаний передати товар в кількості, якості та асортименті, згідно узгодженого сторонами замовлення відповідача.

За умовами п. 2.1 договору поставка товару здійснюється позивачем на умовах СРТ- склад відповідача, силами позивача, згідно Правил «Інкотермс» в редакції 2000 року.

Згідно з п. 2.2 договору поставка замовленого товару здійснюється позивачем протягом 2-х робочих днів з дня погодження відповідного замовлення, або протягом строку, визначеного графіком постачання.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що передача права власності на товар у відповідності з умовами даного договору, здійснюється в момент фактичного приймання товару і підписанням уповноваженою особою відповідача накладної, з відбитком печатки або штампу останнього.

Відповідно до п. 2.5 договору разом з товаром позивач зобов'язується передати відповідачу на кожну окрему партію продукції належним чином оформлену видаткову накладну, податкову накладну, оригінал або належним чином посвідчену копію відповідного документу, який посвідчує якість продукції (сертифікат якості, сертифікат відповідності, свідоцтво про визнання відповідності).

За умовами п. 3.1 договору ціни на товар формуються згідно прайс-листа і можуть змінюватися позивачем в залежності від показників, які обумовлюють ціну товару. У випадку запланованих змін діючих цін та/або асортименту товару позивач зобов'язаний письмово довести до відома відповідача про такі зміни не пізніше, ніж за 7 (сім) робочих днів до їх змін.

Згідно з п. 3.2 договору загальна сума цього договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленої продукції, протягом дії цього договору.

Відповідно до п. 3.3.2 договору оплату кожної партії товару, поставленого згідно видаткових накладних, відповідач зобов'язаний здійснити протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі товару згідно п. 2.2 даного договору.

За умовами п. 3.4 договору сторони домовились, що оплата товару, який поставляється, здійснюється позивачем в строк, передбачений п. 3.3.2 даного договору.

Згідно з п. 4.2 договору у випадку несвоєчасної оплати товару у строк, передбачений п. 3.4 даного договору позивач має право, крім вартості неоплаченого товару, стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що даний договір вступає в дію з дня його підписання і діє до 31 грудня 2011 року, але в будь-якому випадку не припиняє дію раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

На виконання умов договору поставки № 34 г від 12.10.2010 р. позивач по видатковій накладній № РНГ-000171 від 14.03.2013 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 22 367, 52 грн., а відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується наявністю підписів та печаток уповноважених представників сторін на зазначеній видатковій накладній.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар за вищезазначеною видатковою накладною розрахувався частково, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 18 946, 04 грн., що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Як зазначалося вище, відповідач після звернення позивача з даним позовом до суду частково сплатив суму основного боргу у розмірі 3 700, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, у зв'язку з чим позивачем було зменшено свої позовні вимоги на зазначену суму.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 19 879, 90 грн. заборгованості за договором поставки № 34 г від 12.10.2010 р., з яких: 15 246, 04 грн. - основного боргу, 1 568, 18 грн. - пені, 726, 74 грн. - 3 % річних та 2 338, 94 грн. - інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, у судове засідання не з'явився, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за договором поставки № 34 г від 12.10.2010 р. суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що позивач передав відповідачу товар на виконання умов договору поставки № 34 г від 12.10.2010 р., строк оплати відповідно до зазначеного договору настав, борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 15 246, 04 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі п. 4.2 договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати, яка за розрахунком позивача складає 1 568, 18 грн. за період з 13.04.2013 р. по 12.10.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 13.04.2013 р. по 18.06.2014 р. складають 726, 74 грн., інфляційні втрати за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року складають - 2 338, 94 грн.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 19 879, 90 грн. заборгованості за договором поставки № 34 г від 12.10.2010 р., з яких: 15 246, 04 грн. - основного боргу, 1 568, 18 грн. - пені, 726, 74 грн. - 3 % річних та 2 338, 94 грн. - інфляційних втрат є доведеними, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамін» (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Кургузова, будинок 6 ідентифікаційний код - 32647449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ» (04060, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Ольжича, будинок 18/22, ідентифікаційний код - 21512394) 15 246 (п'ятнадцять тисяч двісті сорок шість) грн. 04 коп. - основного боргу, 1 568 (одна тисяча п'ятсот шістдесят вісім) грн. 18 коп. - пені, 726 (сімсот двадцять шість) грн. 74 коп. - 3 % річних, 2 338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 94 коп. - інфляційних втрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 10.10.2014 р.

Суддя Т.В. Лутак