Рішення

від 13.10.2014 по справі 920/1309/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.2014 Справа № 920/1309/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСА - ПАК", м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сумський кондитер", м. Суми

про стягнення 897 грн. 71 коп.,

Суддя Зайцева І.В.

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Лєпкової І.М,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 897 грн. 71 коп., в тому числі 211 грн. 50 коп. 3% річних, 686 грн. 21 коп. інфляційних збитків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, яке виникло з рішення господарського суду Сумської області № 920/745/13 від 13.06.2013 року, яке набрало законної сили 25.06.2014 року.

7 серпня 2014 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог б/н від 07.08.2014 року, в якій вказує на те, що з урахуванням сплати боргу 23.07.2014 року розмір 3 % річних є меншим ніж вказано в позовній заяві, в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 897 грн. 24 коп., в тому числі 211 грн. 03 коп. 3% річних, 686 грн. 21 коп. інфляційних збитків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, яке виникло з рішення господарського суду Сумської області № 920/745/13 від 13.06.2013 року, яке набрало законної сили 25.06.2014 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Представник позивача в судовому засіданні 01.09.2014 року зазначив що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а також повідомив суду фактичну адресу відповідача: 40000, м. Суми, вул. Путивльська, 19.

Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі № 920/1309/14 від 25.07.2014 року, та ухвали господарського суду Сумської області у справі № 920/1309/14 від 14.08.2014 року надіслані рекомендованою поштою з повідомленнями на адресу відповідача зазначену в позовній заяві (40009, м. Суми, пров. Косівщинський, 23) ухвали суду від 01.09.2014 року та від 15.09.2014 року надіслані рекомендованою поштою з повідомленнями на адресу відповідача зазначену в позовній заяві, а також на адресу фактичного місцезнаходження відповідача, повідомлену представником позивача (40009, м. Суми, пров. Косівщинський, 23, 40000, м. Суми, вул. Путивльська, 19), повернуті до суду з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач зареєстрований за адресою: 40009, м. Суми, пров. Косівщинський, 23.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвала про порушення провадження у справі направлялась відповідачу за його юридичною адресою, про причини нез'явлення суду не повідомлено, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Сумської області від 13.06.2013року у справі № 920/745/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ІСА-ПАК до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Сумський кондитер , про стягнення 6904 грн. 73 коп., позов задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Сумський кондитер на користь товариства з обмеженою відповідальністю ІСА-ПАК 5718,45 грн. основного боргу 434,77 грн. пені, 320,23 грн. інфляційних витрат, 431,28 грн. 3% річних, 1720,50 грн. судового збору. Дане рішення сторонами не оскаржувалось.

25.06.2013 р. господарським судом Сумської області видано судовий наказ у справі № 920/745/13 на примусове виконання рішення. 27.06.2013 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38646216 для примусового виконання судового наказу господарського суду.

Вищевказана заборгованість була сплачена відповідачем лише 23.06.2014 року, про що повідомив позивач в заяві про уточнення позовних вимог, з урахуванням чого заборгованість відповідача зі сплати 3% річних та інфляційних збитків є меншою ніж вказана в позовній заяві.

У зв'язку з чим відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України згідно з поданим розрахунком нараховано 211 грн. 03 коп. 3% річних, 686 грн. 21 коп. інфляційних збитків.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що зобов'язання зі сплати 5718,45 грн. основного боргу за поставлену продукцію відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 12/10 від 21.06.2010 р., яке з урахуванням викладених вище норм чинного законодавства, є грошовим зобов'язанням, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду , було виконано відповідачем тільки 23.07.2014 року, саме лише прийняття господарським судом рішення від 13.06.2013 року у справі № 920/1309/14 про задоволення вимог позивача в цій частині, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 % річних за несвоєчасну сплату 5718,45 грн. основного боргу за поставлену продукцію відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 12/10 від 21.06.2010 р. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 211 грн. 03 коп. 3 % річних, 686 грн. 21 коп. інфляційних збитків за період з 30.04.2013 року по 22.07.2014 року, виходячи з суми боргу 5718 грн. 45 коп., середній індекс інфляції 1,120.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1827 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сумський кондитер" (40009, м. Суми, пров. Косівщинський, 23, код 36550961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІСА-ПАК (40022, м. Суми, вул. Привокзальна, 4, код 37052850) 211 грн. 03 коп. 3% річних, 686 грн. 21 коп. інфляційних збитків та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.10.2014року.

Суддя І.В. Зайцева