Рішення

від 09.10.2014 по справі 923/1207/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2014 р. Справа № 923/1207/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМС МАРІН", м. Київ

до Національного природного парку "Джарилгацький", м. Скадовськ Херсонської області

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства екології та природних ресурсів України, м. Київ

про стягнення 669433 грн. 88 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Білявський І.П., представник, дов. від 08.10.14;

від відповідача - Брильова О.С., представник, дов. № 305 від 29.08.2014р.;

від третьої особи - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УМС МАРІН" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Національного природного парку "Джарилгацький" (відповідач) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство екології та природних ресурсів України про стягнення заборгованості, яка склалася за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 20 від 10.10.2013р.:

- 597 760 грн. 00 коп. - сума основного боргу;

- 7 713 грн. 56 коп. - 3% річних за прострочення грошового зобов'язання;

- 63 960 грн. 32 коп. - інфляційні втрати.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився та витребуваних документів не надав.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

29.08.2014р. відповідач надав заперечення на позов, яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки причиною невиконання грошових зобов'язань стало відсутність фактичного фінансування зазначених видатків із бюджетних коштів., а також пожежа на придбаному катері, яка сталась в квітні 2014 року. У судовому засіданні 09.10.2014р. відповідач надав довідку про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки, що відкриті в органах Державної казначейської служби України, станом на 06.10.2014р., витяг з плану на 2014р.; довідку про зміни до кошторису на 2014р.; план спеціального фонду державного бюджету на 2014р.; витяг з плану на 2013р.; довідку про зміни до кошторису на 2013р.; план спеціального фонду державного бюджету на 2013р.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

в с т а н о в и в:

10 жовтня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "УМС МАРІН" (позивач) та Національним природним парком "Джарилгацький" (відповідач) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №20 (договір), згідно умов якого позивач зобов'язувався протягом 55 днів після підписання договору, поставити відповідачеві товари зазначені у технічній специфікації, що є додатком №1 до договору, а саме катер з потужністю двигуна 150 к.с. на загальну суму 597 760,00 грн. (п'ятсот дев'яносто сім тисяч сімсот шістдесят гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ, а відповідач зобов'язувався забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) вказані у договорі.

На виконання умов договору 03 грудня 2013 року позивач поставив вказаний товар у відповідній кількості та якості відповідачеві. На підтвердження даного факту надаються копія акту №1 приймання - передачі товару від 3 грудня 2013 року, копія рахунку-фактури №УМ-000115 від 03 грудня 2013 року, копія видаткової накладної №УМ-0000130 від 03 грудня 2013 року та копія товарно-транспортної накладної від 3 грудня 2013 року. Таким чином, позивач свої зобов'язання по договору виконав в повному обсязі.

Враховуючи положення пункту 4.1. договору оплата за фактично поставлений товар повинна бути здійснена протягом 90 днів після отримання товару та підписання акту приймання-передачі, а саме до 02 березня 2014 року.

Станом на 5 серпня 2014 року відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав. В результаті неналежного виконання взятих на себе зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка становить 597 760,00 грн., що стало причиною звернення до суду.

Таким чином, враховуючи ситуацію, що склалась, для врегулювання спірних питань та для захисту своїх прав та законних інтересів позивач змушений звернутись до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина7).

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушення відповідачем порядку оплати робіт позивач на підставі ст. 625 ЦК України провів нарахування 3 % річних за період з 03.03.2014 за 157 днів у сумі - 7713грн. 56коп., інфляційних втрат у сумі - 63960 грн. 32 коп. за період з березня 2014р. по серпень 2014 р.

Із огляду на викладене суд дійшов до висновку, що позивачем доведені позовні вимоги у повному обсязі.

В ході розгляду справи судом перевірені докази відповідача щодо відсутності фінансування та встановлено, що дійсно у 2013 році було передбачено у Державному бюджету виділення фінансування на суму 604 447 грн. по коду бюджетної класифікації 3110 "придбання обладнання і предметів довгострокового користування" за рахунок надходжень від сплати платників екологічного податку за планом природоохоронних заходів за бюджетною програмою "здійснення природоохоронних заходів". Однак, фінансування протягом 2013 року не надходило. Зазначені видатки заплановано на 2014 рік у сумі 597 760 грн. за рахунок надходжень від сплати екологічного податку на спеціальні рахунки, однак станом на 06.10.2014 таких надходжень протягом поточного року не було.

Суд дійшов до висновку, що відсутність фінансування не може бути підставою для звільнення від виконання грошових зобов'язань за договором, адже сторони не погоджували виконання грошових зобов'язань відповідача залежно від надходжень держаних коштів для фінансування цих витрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Національного природного парку "Джарилгацький" (75700, м. Скадовськ, Херсонська область, вул. Володарського, 1, код ЄДРПОУ 37888394) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УМС МАРІН" (03028, м. Київ, вул. Академіка Писаржевського, 8, код ЄДРПОУ 37559059) суму грошових коштів в розмірі 669 433 грн. 88 коп., з яких: 597 760 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 7713 грн. 56 коп. - 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, 63960 грн. 32 коп. - інфляційні втрати та 13 388 грн. 88 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.10.2014р.

Суддя Л.М. Немченко