Рішення

від 23.09.2014 по справі 910/12510/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12510/14 23.09.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет Єлісєєвській"

про стягнення 125 765,47 грн.

Представники сторін:

від позивача: Пащенко Т.С. - представник за довіреністю № 3598 від 12.09.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет Єлісєєвській" про стягнення 125 765,47 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.08.2013 року між ним та товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет Єлісєєвській" укладено договір №230 оренди нежитлового приміщення.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу нежитлове приміщення.

Проте, відповідач свої зобов'язання виконує неналежним чином.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся в суд про стягнення з останнього основної заборгованості по договору оренди в розмірі 118 439,24 грн., пені в розмірі 5 406,51 грн., 3% річних в розмірі 1 214,45 грн. та індексу інфляції в розмірі 705,27 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.06.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.07.2014 року розгляд справи відкладено на 12.08.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду м. Києва Ковтуна С.А. від 12.08.2014 року розгляд справи № 910/12510/14 доручено здійснювати судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.08.2014 року (суддя Трофименко Т.Ю.) призначено розгляд справи на 23.09.2014 року.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду м. Києва Ковтуна С.А. від 05.09.2014 року розгляд справи № 910/12510/14 доручено здійснювати судді Мудрому С.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.09.2014 року суддя Мудрий С.М. прийняв справу до свого провадження.

В судове засідання 23.09.2014 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, але 19.09.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

02.08.2013 року між публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Супермаркет Єлісєєвській" (орендар) укладено договір №230/ЦП оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове користування нежитлове приміщення (частину приміщення), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Празька, 24, загальною площею 247,20 кв. метрів, укомплектоване обладнанням, перелік якого зазначений у додатку №2 до договору, (далі - приміщення), для використання з метою для здійснення видів діяльності орендаря, а орендар зобов'язується оплачувати орендодавцю плату за користування (далі - орендну плату).

За домовленістю сторін за адресою: м. Київ, вул. Празька, 24, розміщено банкомат Орендодавця № 5300143015 (далі - банкомат) та джерело безперебійного постачання (далі - ДБП).

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Пунктом 2.1.1 договору передбачено, що орендодавець зобов'язаний надати в 3-х денний строк з моменту підписання цього договору приміщення орендарю по акту прийому-передачі (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору, в якому вказується технічний стан приміщення та інженерного устаткування, перелік та вартість обладнання, яким укомплектоване приміщення, в момент здачі приміщення в оренду.

Відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 19.08.2013 року орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування нежитлове приміщення (частину приміщення) за адресою: м. Київ, вул. Празька, 24, загальною площею 247,20 кв. метрів, укомплектоване обладнанням.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк дії договору: з моменту його підписання сторонами і до закінчення строку оренди за цим договором (п.8.5 договору).

Згідно з п.1.3 договору, строк оренди приміщення встановлюється: з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі по 31.07.2016 року.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п.3.1 договору, за користування приміщенням, укомплектованим обладнанням, орендар сплачує орендну плату, яка включає в себе:

- плату за користування приміщенням та обладнанням, яка становить:

- з 19.08.2013 року по 31.08.2013 року - 4 256, 06 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят шість гривень 06 коп.), у тому числі ПДВ;

- з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року - 9 171, 94 грн. ( дев'ять тисяч сто сімдесят одна гривня 94 коп.), у тому числі ПДВ;

починаючи з 01.10.2013 року - 33 570, 00 грн. ( тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ; в місяць;

- плату за обслуговування (а саме, суму комунальних платежів за електроенергію, опалення, водопостачання та водовідведення, вивезення сміття, утримання прибудинкової території, тощо), тобто сума орендної плати складається із фіксованої частини (плати за користування приміщенням та обладнанням) та змінної частини (плати за обслуговування).

Відповідно до п.3.2 договору, протягом 3 робочих днів з дати фактичної передачі приміщення орендареві за актом прийому-передачі орендар вносить передплату за поточний місяць, а також гарантійний платіж в розмірі фіксованої частини орендної плати за один місяць, визначеної станом на жовтень 2013 року 33 570,00 грн., у тому числі ПДВ). Гарантійний платіж зараховується в рахунок оплати останнього місяця оренди при закінченні дії або достроковому припиненні договору (якщо фіксована частина орендної плати останній місяць буде перевищувати гарантійний платіж, орендар доплачує орендодавцю різницю згідно з графіком платежів, встановленим п.3.3 цього договору, але у будь-якому разі не пізніше останнього дня користування приміщенням).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата вноситься один раз на місяць, авансовим платежем починаючи з моменту фактичної передачі приміщення орендареві по акту прийому-передачі, не пізніше 20 числа розрахункового місяця. При цьому, в перший місяць оренди, орендар перераховує на поточний рахунок орендодавця тільки фіксовану частину орендної плати (без плати за обслуговування). З вересня місяця 2013 року орендна плата включає фіксовану частину орендної плати, яка сплачується авансом за поточний місяць, та плату за обслуговування за минулий місяць. Змінна частина орендної плати (плата за обслуговування) за останній місяць оренди сплачується орендарем в місяці наступному за останнім, після надання орендодавцем відповідного розрахунку.

По закінченні кожного розрахункового місяця сторонами підписується двосторонній рахунок - акт наданих послуг, в якому зазначається загальна сума орендної плати (яка включає плату за користування приміщенням та обладнанням за розрахунковий місяць та плату за обслуговування за попередній місяці). Зразок рахунку-акту затверджений сторонами у додатку № 3 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Розмір орендної плати кожний наступний місяць (починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому сторони підписали акт прийому-передачі приміщення в оренду) визначаєтйся шляхом її індексації (п.3.4 договору).

Відповідно до п.3.6 договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання обома сторонами акта прийому-передачі приміщення (додаток № 2). Датою припинення нарахування орендної плати вважається дата підписання обома сторонами акта прийому-передачі приміщення про повернення приміщення від орендаря до орендодавця або звільнення приміщення здійснене відповідно до п.2.2.4 цього договору.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 2.3.6 договору орендар зобов'язаний у встановлений строк вносити орендну плату за орендоване приміщення.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з наявною заборгованістю позивач здійснив виїзд до приміщення та в односторонньому порядку склав акт прийому-передачі (повернення з оренди) нежитлового приміщення від 10.02.2014 року.

Як вбачається з вищезазначеного акту, в ньому засвідчено те, що на момент підписання акту прийому-передачі приміщення представник орендаря відсутній.

За період дії договору відповідач частково виконав свої зобов'язання в розмірі 83 494,10 грн.

Суд не погоджується з твердження відповідача про те, що він користувався приміщення з 19.08.2013 року по 01.12.2013 року, оскільки в матеріалах відсутні будь-які докази про звільнення приміщення 01.12.2013 року та повідомлення про це позивача.

Відповідно до п.4.4 договору, при бажанні достроково звільнити орендоване приміщення і припинити дію цього договору орендар попереджає про це орендодавця не пізніше ніж за 90 днів до такого звільнення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що при підписанні договору відповідачу було відомо про збільшення розміру плати за користування приміщення починаючи з 01.10.2013 року в розмірі 33 570,00 грн.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 118 439,24 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5 406,51 грн., три відсотків річних в розмірі 1 214,45 грн. та індекс інфляції в розмірі 705,27 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що стягнення заборгованості по орендній платі провадиться у встановленому законом порядку з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період порушення строків оплати, від суми заборгованості, за кожний день прострочення. Орендар повинен також сплатититити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором оренди, суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 5 406,51 грн., трьох відсотків річних в розмірі 1 214,45 грн. та індексу інфляції в розмірі 705,27 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет Єлісєєвській" (02222, м. Київ, вул. Лаврухіна, будинок 12, ідентифікаційний код: 38806490) на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, пр.-т. Московський, 60, ідентифікаційний код 09807750) основну заборгованість по орендній платі в розмірі 118 439 (сто вісімнадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 24 коп., пеню в розмірі 5 406 (п'ять тисяч чотириста шість) грн. 51 коп., 3 % річних в сумі 1 214 (одна тисяча двісті чотирнадцять) грн. 45 коп., індекс інфляції в розмірі 705 (сімсот п'ять) грн. 27 коп., а також 2 515 (дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 31 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 15.10.2014 року.

Суддя С.М. Мудрий