Вирок

від 15.07.2014 по справі 756/9005/14-к

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15.07.2014 Справа № 756/9005/14-к

№ 1-кп/756/469/14

756/9005/14-к

В И Р О К

іменем України

11 липня 2013 року Оболонський районний суд м.Києва

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження №12014100050003612 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Прип`ять Київської обл., гр.України, з середньою освітою, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Подільського районного суду м. Києва від 19.06.2009р. за ч.2 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст..75 КК України звільненого з іспитовим строком 2р.;

- вироком Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2010р. за ч.1 ст.186, ст.71 КК України до 2 р. 1 місяця позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,

з участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючий, відповідно до наказу №6к від 27 березня 2014 року, виданого директором ТОВ « 459» ОСОБА_6 , на посаді водія, перебуваючи на території АЗС «Socar» що по вул.Луговій, 13-а в м. Києві, а також на території АЗС «WOG», що по просп.Перемоги, 11б в м.Києві, будучи матеріально відповідальною особою, відповідно до посадової інструкції від 27 березня 2014 року та якому було ввірено матеріальні цінності, повторно вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так, відповідно до наказу №6к, виданого директором ТОВ « 459» ОСОБА_7 , вд 27 березня 2014 року, ОСОБА_3 працював на вказаному підприємстві на посаді водія. В його обов`язки входило керувати автомобільними транспортними засобами, які відносяться до категорії «В», за різних дорожніх умов, заправляти автомобільні транспортні засоби паливом та іншими експлуатаційними матеріалами, здійснювати заправку автомобіля бензином А95 використовуючи паливну картку отриману на підприємстві, не передавати паливну картку стороннім особам та не розголошувати PIN-код паливної картки, а також інші передбачені посадовою інструкцією водія автотранспортних засобів, виданою директором ТОВ « 459» ОСОБА_6 від 27 березня 2014 року. Так, ОСОБА_8 28 березня 2014 року виконував свої посадові обов`язки, мав у користуванні закріплену за ним відповідно до наказу №6-ТЗ від 27.03.2014р., виданого директором ТОВ « 459» ОСОБА_6 , паливну картку №0467 003780 для поставки «передача у власність товару, відпуск товару» паливно-мастильні матеріали, а саме: А-76/80, А-92, А-95, «Преміум», А-98, дизельне паливо та інші супутні товари. В цей час, 28 березня 2014 року у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на розтрату чужого майна, яке було йому ввірене, що належить ТОВ « 459».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення повторної розтрати чужого майна, що було йому ввірене, а саме грошових коштів, що належать ТОВ « 459», діючи умисно, протиправно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, ОСОБА_8 у період часу із 28 березня 2014 року по 01 квітня 2014 року включно, перебуваючи на АЗС «Socar» що по вул. Луговій, 13-а в м. Києві, а також на території АЗС «WOG», що по просп. Перемоги, 11-б в м. Києві, запропонував клієнтам вказаних АЗС придбати у нього бензин (паливо-мастильні матеріали) за ціною, що нижче ніж на АЗС, на що клієнти надавали йому свою згоду,

В подальшому, маючи безперешкодний доступ до вказаної вище паливної картки ОСОБА_8 виконав розрахунки за паливо за допомогою паливної картки №0467 003780 для поставки «передача у власність товару, відпуск товару» паливно-мастильних матеріалів, а саме: А-76/80, А-92, А-95, «Преміум», А-98, дизельне паливо та інші супутні товари, яке було поставлено клієнтам АЗС, а саме 28.03.2014року о 20.35 год. бензин марки А-95 в кількості 6,86л за ціною 14,59 грн. на загальну вартість 100,09 грн, 29.03.2014 року о 20.21 год. бензин марки А-95 в кількості 14,72 л за ціною 13.59 грн. на загальну вартість 200,04 грн., 30.03.2014 року о 19.59 год. бензин марки А-95 в кількості 29,43л за ціною 13,59 грн. на загальну вартість 399,95 грн, 31.03.2014 року о 10.01 год. бензин марки А-95 в кількості 11,04л за ціною 13,59 грн. на загальну вартість 150,03 грн, 31.03.2014 року о 14.05 год. бензин марки А-95 в кількості 7,36л за ціною 13,59 грн. на загальну вартість 100,02 грн, 31.03.2014 року о 14.11 год. дизельне паливо в кількості 24,21л за ціною 12,29 грн. на загальну вартість 300 грн., 01.04.2014 року о 17.57 год. бензин марки А-95 в кількості 7,25л за ціною 13,79 грн. на загальну вартість 99,98 грн, 01.04.2014 року о 18.34 год. бензин марки А-95 в кількості 20л за ціною 13,79 грн. на загальну вартість 275,80 грн., 01.04.2014 року о 18.58 год. дизельне паливо в кількості 20л за ціною 12,49 грн. на загальну вартість 249,80 грн, грошові кошти від клієнтів АЗС,

ОСОБА_3 привласнив собі. В подальшому фіскальні чеки за використання паливної картки ОСОБА_3 до бухгалтерії ТОВ « 459» не подавав, грошові кошти до ТОВ « 459» не вніс та витратив на власний розсуд.

Внаслідок вчинення злочину ТОВ « 459» завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1875,71 гривень.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, визнав, та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. ОСОБА_3 суду показав, що він 28.03.2014 р. виконував свої посадові обов`язки та мав у користуванні закріплену за ним відповідно до наказу, виданого директором ТОВ « 459» ОСОБА_6 , паливну картку для поставки «передача у власність товару, відпуск товару» паливно-мастильних матеріалів. У період з 28.03.2014 р. по 01.04.2014 р. включно, перебуваючи на АЗС «Socar», що по вул.Луговій, 13-а в м.Києві, а також на території АЗС «WOG», що по пр.Перемоги, 11-б в м.Києві, він запропонував клієнтам вказаних АЗС придбати у нього бензин (паливно-мастильні матеріали) за ціною, що нижче ніж на АЗС, на що клієнти надавали йому свою згоду. В подальшому, маючи безперешкодний доступ до вказаної паливної картки він виконав розрахунки за паливо за допомогою паливної картки для поставки «передача у власність товару, відпуск товару» паливно-мастильних матеріалів, а грошові кошти від клієнтів АЗС привласнив собі. В подальшому фіскальні чеки за використання паливної картки до бухгалтерії ТОВ « 459» він не подавав, грошові кошти до ТОВ « 459» не вніс та витратив на власний розсуд. Внаслідок вчинення злочину ним було завдано ТОВ « 459» матеріальну шкоду на загальну суму 1875 грн. 71коп.

У вчиненому він щиро кається, просить суворо його не наказувати, фактичні обставини справи та розмір цивільного позову не оспорює.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження та розміру цивільного позову, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у розтраті чужого майна, вчиненій повторно, особою, якій воно було ввірене, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.191 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставину, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст.66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст.67 КК України не виявлено.

На підставі викладеного, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше судимий та вчинив злочин маючи не зняту та не погашену судимість, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням адміністративно-господарських функцій тому, що це покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів. Але, з урахуванням характеризуючих матеріалів, відношення ОСОБА_3 до вчиненого, складу його сім`ї, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст.75 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 підлягає задоволенню в повному обсязі, як такий, що був визнаний обвинуваченим, та знайшов своє підтвердження під час розгляду кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням адміністративно-господарських функцій на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням на 2 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_6 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ « 459» (код ЄДРПОУ 36925775) 1875 грн. 71 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1