Рішення

від 21.08.2014 по справі 757/21355/14-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21355/14-ц

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

21 серпня 2014 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Ільєвої Т.Г,

при секретарі: Федотовій Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний картографо-геодезичний фонд України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, збитки з урахуванням індексу інфляції, компенсації за невикористану щорічну відпустку, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 р.позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Державний картографо-геодезичний фонд України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, збитки з урахуванням індексу інфляції, компенсації за невикористану щорічну відпустку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працювала у Державному підприємстві «Державний картографо-геодезичний фонд України» з 01 червня 1998 року по 01 серпня 2013 року. Звільнена з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням. На день звільнення відповідачем нарахована, але не виплачена позивачу заробітна плата за період часу з 01 травня до 01 серпня 2013 року. Також при звільненні позивачу не виплачено компенсацію за невикористану відпустку. Відмову виплатити кошти, які підлягають виплаті на день звільнення з роботи, відповідач обґрунтував відсутністю грошових коштів.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі 2 450 грн. 02 коп., так як заробітна плата не виплачена і до теперішнього часу, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у сумі 19 066 грн. 19 коп., збитки за час невиплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції у сумі 1355 грн. 52 коп., компенсації за невикористану щорічну відпустку у сумі 4 333 грн. 22 коп., а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 27 204 грн. 95 коп.

Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, через канцелярію суду подала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд , в судове засідання не з'явився, письмових заперечень по суті порушеного питання не подав.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 УПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у відсутність відповідача, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечувала позивач.

Суд, повно та всебічно дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач працювала начальником відділу геоінформаційного забезпечення у Державному підприємстві «Державний картографо-геодезичний фонд України» з 01 червня 1998 року по 01 серпня 2013 року. Звільнена з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням (а.с 13). На день її звільнення відповідачем нарахована, але не виплачена мені заробітна плата за період часу з 01 травня до 01 серпня 2013 року у сумі 2450 гривень 02 копійки(а.с 11).

Також, при звільненні позивачу не виплачено компенсацію за невикористану відпустку за 56 (п'ятдесят шість) календарних днів, що становить 4333 гривні 22 копійки. Відмову у виплаті коштів, які слід було виплатити на день звільнення з роботи, відповідач обґрунтував відсутністю грошових коштів (а.с 11).

Згідно з вимогами ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день його звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені ні пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунки.

Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки на день Фактичного розрахунку. Згідно із вимогами ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" передбачено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

У зв'язку з чим, у позивача у внаслідок порушення відповідачем положень ст. 116 КЗпП України, виникло право на стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Згідно з ч. 5 ст. 95 КЗпП України, також передбачено виплату з урахуванням індексації.

Так, відповідно до п. 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.1997 року № 1427 із змінами, внесеними Постановою КМУ № 292 від 23.04.1999 року, компенсація працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01.01.1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифи на послуги за цей період зріс більше ніж як на один відсоток.

Відповідно до п. 3 вказаного Положення, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків та платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.

Згідно з п. 4 зазначеного Положення, у разі затримки виплати заробітної плати за кілька місяців, сума компенсації визначається згідно з пунктом 3 цього Положення за кожний місяць окремо і підсумовується.

Відповідно до наданого позивачем підрахунку, за період часу з 01 травня до 01 серпня 2013 року сума заборгованості за невиплачену заробітну плату, з урахуванням індексу інфляції, становить 2604 гривні 37 копійок., тобто загальна сума інфляційних втрат становить 154 гривні 35 коп.

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку обчислення заробітної плати" від 08.02.1995 року середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 вказаного Порядку, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьований протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Згідно із довідкою Державного підприємства «Державний картографо-геодезичний фонд України» від 29 липня 2014 року б.н., середній денний заробіток позивача за час роботи на підприємстві становить 1733 гривні 29 копійок (а.с. 15). Відповідно до Наказу в.о. Директора підприємства №11-к від 30 липня 2013 року, за час роботи на підприємстві Бухгалтерії наказано провести остаточний розрахунок і виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку 56 (п'ятдесят шість) календарних днів.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості, сума компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати (за період з серпня 2013 року до липня 2014 року) становить 19066 гривень 19 коп. (1733,29 * 11 міс), компенсація заборгованості за час затримки заробітної плати з урахуванням індексу інфляції за період часу з 01 серпня 2013 року по 30 червня 2014 року становить 20267 гривень 36 копійок.

Згідно із вимогами п.п. 5,8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення працівника видати працівникові належно оформлену ним трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.

Нормою ч. 1 ст. 83 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно із вимогами ч. 5 ст. 95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 116, 117,237-1 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення заробітної плати" від 08.02.1995 року, Постановою Пленуму Верховного суду "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 29 грудня 1999 року, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний картографо-геодезичний фонд України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, збитки з урахуванням індексу інфляції, компенсації за невикористану щорічну відпустку - задовольнити.

Стягнути із Державного підприємства «Державний картографо-геодезичний фонд України» (код ЄДРПОУ 24257790) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі 2 450 (дві тисячі чотириста п'ятдесят) гривень 02 копійки, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у сумі 19 066 (дев'ятнадцять тисяч шістдесят шість) гривень 19 коп., збитки за час невиплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції у сумі 1 355 (одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) гривень 52 копійки, компенсації за невикористану щорічну відпустку у сумі 4 333 (чотири тисячі триста тридцять три) гривні 22 копійки, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 27 204 (двадцять сім тисяч двісті чотри) гривні 95 копійок.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Т.Г. Ільєва