Рішення

від 07.10.2014 по справі 914/3321/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2014 р. Справа № 914/3321/14

за позовом: Приватного підприємства "Галтехсервіс", м.Червоноград Львівської області;

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат", м. Жидачів Львівської області;

про: стягнення 1 197 120, 00 грн.,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: Тищук Л.К. - представник (довіреність від 01.07.14р.);

від відповідача: Хуткий А.Я. - представник (довіреність від 09.09.14р.);

В судовому засіданні 07.10.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : позов заявлено Приватним підприємством "Галтехсервіс" (м. Червоноград) про стягнення із Публічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" (м. Жидачів Львівської області) 1 197 120, 00 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором поставки не виконав, зокрема, не провів оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 19.09.14 року порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 02.10.14 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано участь повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 02.10.2014 року позивач участь повноважного представника забезпечив, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Через канцелярію господарського суду представник позивача подав клопотання про стягнення із відповідача витрат на послуги адвоката в розмірі 5000,00 грн. (№ 42059/14 від 02.10.2014 року) та заяву про збільшення позовних вимог (вх.№ 4706/14 від 02.10.2014 року) на суму 163690,18 грн. інфляційних втрат та 33402,93 грн. 3% річних. Дану заяву суд не прийняв до розгляду, оскільки позовна заява, яка була прийнята до розгляду судом, не містить позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат. У відповідності до п.3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції", під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги визнає та просить розстрочити виконання рішення на дванадцять платежів рівними частинами на 12 місяців (відзив на позовну заяву № 42043/14 від 02.10.2014 року).

В судовому засіданні було оголошено перерву до 07.10.2014 року.

В судове засідання 07.10.2014 року сторони явку повноважних представників забезпечили. Позивач позовні вимоги підтримав, подав заперечення на клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду (вх. 42404/14 від 06.10.2014 року).

Відповідач наявність заборгованості визнав, докази оплати боргу не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

15.01.2014 року між Приватним підприємством "Ворк Супорт", (постачальником згідно договору) та Публічним акціонерним товариством "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" (покупцем згідно договору) було укладено договір № 15/01-У на поставку вугілля, відповідно до п. 3.1 якого постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцю вугілля марки Ж(Г, ДГ) згідно ДСТУ 3472-96, фракція 0-100 мм, яке відповідає вимогам наведеним у розділі 7 цього договору та ДСЕУ 4083-2002, у кількості 1300 тн. (20 вагонів), а покупець зобов'язується прийняти поставлене вугілля та оплатити його вартість визначену на умовах викладених у даному договорі згідно виставлених рахунків, видаткових накладних та інших товаросупроводжувальних документів.

Ціна однієї тонни вугілля за цим договором складає 865,00 грн. з ПДВ за (одну) тону на умовах поставки DDU (інкотермс - 2000) с.м.т Жидачів, Львівської залізниці і не підлягає зміні на протязі поставки всієї кількості товару за виключенням випадків наведених в п. 7.4. Загальна сума договору складає 1124500,00 грн. (п.п.4.2,4.3 договору).

Відповідно до п.5 договору постачання вугілля здійснюється в термін з 21 лютого по 31 грудня 2013 року.

На виконання умов договору Приватним підприємством "Ворк Супорт" здійснено поставку товару (вугілля). Факт поставки підтверджується:

- видатковою накладною № 1985 від 31.08.2013 року на суму 597700,00 грн., Актом приймання-передачі від 31.08.2013 року та ж/д накладною від 31.08.2013 року;

- видатковою накладною № 664 від 12.11.2013 року на суму 301000,00 грн., Актом приймання-передачі від 12.11.2013 року та ж/д накладною від 12.11.2013 року;

- видатковою накладною № 1708 від 29.12.2013 року на суму 298420,00 грн., Актом приймання-передачі від 29.12.2013 року та ж/д накладною від 29.12.2013 року;

Загальна вартість поставленого товару складає 1 197 120, 00 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на протязі 5 банківських днів з дати отримання покупцем оригіналів первинної та товаросупроводжуючої документації.

Представник відповідача позовні вимоги визнав, доказів оплати не представив.

27.02.2014 року Приватне підприємство "Ворк Суппорт" (первісний кредитор згідно договору) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколайн-СТ" (новий кредитор згідно договору) уклали договір про відступлення права вимоги № 24/02-У, відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором купівлі-продажу вугілля № 15/01-У від 15.01.2013 року (основний договір), укладеним між первісним кредитором та Відкритим акціонерним товариством "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат".

Загальна сума заборгованості станом на 27.02.2014 року між ПП "Ворк Суппорт" і ВАТ "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" 1 197 120,00 грн. (п.1.2 договору).

Листами від 27.02.2014 року № 49/1 та № 27/2/02 боржника повідомлено про відступлення права вимоги.

15.07.2014 року Приватне підприємство "Галтехсервіс" (новий кредитор згідно договору, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколайн-СТ" (первісний кредитор згідно договору) уклали договір про відступлення права вимоги № 19/2-Л відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договоромпро відступлення права вимоги № 24/02-У від 27.02.2014 року між ПП "Ворк Суппорт" та ТзОВ "Еколайн-СТ" та договором купівлі-продажу вугілля № 15/01-У від 15.01.2013 року (основний договір), укладеним між ПП "Ворк Суппорт" та Відкритим акціонерним товариством "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат".

Загальна сума заборгованості станом на 27.02.2014 року між ПП "Ворк Суппорт" і ВАТ "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" 1197120,00 грн. (п.1.2 договору).

Листом від 15.07.2014 року № 102 боржника повідомлено про відступлення права вимоги, що підтверджується копією опису вкладення цінного листа від 25.07.2014 року.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як встановлено судом постачальник поставив відповідачу обумовлений договором на поставку вугілля № 15/01-У від 15.01.2013 року товар. Факт поставки підтверджується видатковими накладними № 1985 та № 664 від 31.08.2013 року та № 1708 від 29.12.2013 року і як зазначено у п. 6.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на протязі 5 банківських днів з дати отримання покупцем оригіналів первинної та товаросупроводжувальної документації.

Загальна вартість отриманого відповідачем товару складала 1 197 120,00 грн. Докази оплати вартості товару в матеріалах справи відсутні, що є порушенням умов договору.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. А відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Судом встановлено, що боржник був повідомлений про переуступку права вимоги по договору № 15/01-У від 15.01.2013 року листами № 49/1 від 27.02.2014 року, № 15/2 від 15.07.2014 року та № 102 від 15.07.2014 року.

Із врахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають до задоволення.

У задоволенні клопотання відповідача, викладеному у відзиві на позовну заяву (вх. № 42043/14 від 02.10.2014 року), про розстрочку виконання рішення на 12 місяців суд відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Отже, основу надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

Підставою розстрочки відповідач вважає важке фінансове становище товариства (зменшення обсягів та збуту продукції, боргові зобов'язання, дебіторська заборгованість).

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці країни та інші обставини, а також негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Обставини, на які посилається заявник (важке фінансове становище підприємства) не є винятковими та не можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення суду. Крім того, відповідачем не долучено жодних доказів підтвердження важкого фінансового становища.

Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату правової допомоги в розмірі 5000 грн. (№ 42059/14 від 02.10.2014 року), суд вважає його обґрунтованим та підставним з огляду на наступне.

В підтвердження отримання правової допомоги позивачем представлено копію договору (2) від 14.07.2014 року про надання правової допомоги, докази оплати 5000,00 грн. (виписка з рахунку АТ „Про КредитБанк„ від 11.07.2014 року), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 20.11.2007 року на ім'я ОСОБА_3 та звіт про хід виконання доручення позивача за 14.07.2014 р. - 02.10.2014 р..

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України„ від 21.02.2013 № 7, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У наведеній постанові зазначено, що відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Також вказується, що за змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Фабрична, 4, код ЄДРПОУ 00278801) на користь Приватного підприємства "Галтехсервіс", (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Паркова, 2а/81, код ЄДРПОУ 31843866) 1 197 120, 00 грн. основного боргу, 5000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 23942,40 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 13.10.2014 р.

Суддя Король М.Р.