Постанова

від 13.10.2014 по справі 920/1025/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2014 р. Справа № 920/1025/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Горбачова Л.П.,

при секретарі Сіренко К.О.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Моцна І.В. (дов.№б/н від 24.03.2014р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоторгприлад" (вх.№2349С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 04.08.2014 року у справі № 920/1025/14

за позовом Управління житлово-комунального господарства Охтирської міської ради, м. Охтирка, Сумської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоторгприлад", м. Охтирка, Сумської області,

про визнання відмови суб'єкта господарювання неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування завданих збитків в розмірі 20535,08 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 04.08.2014 року (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоторгприлад" на користь Управління житлово-комунального господарства Охтирської міської ради 17112 грн. 56 коп. збитків, 1522 грн. 44 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мали значення для справи, а також на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить частково скасувати рішення господарського суду Сумської області від 04.08.2014 року по справі № 920/1025/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити УЖКГ Охтирської міської ради, в частині стягнення з ТОВ "Водоторгприлад" на його користь 17112 грн. 56 коп. збитків та 1522 грн. 44 коп. судового збору. Вирішити питання по сплаті судового збору в порядку передбаченому ст.49 ГПК України.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мали значення для справи, а також неправильно, на думку відповідача, застосував норми процесуального права, внаслідок чого було прийнято невірне рішення по справі в частині стягнення з апелянта на користь позивача 17112,56 грн. збитків, 1522,44 грн. судового збору.

У судовому засіданні 09.10.2014р. представник апелянта (відповідача) підтримала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 22.09.2014р. від нього до суду надійшов відзив (вх.№8065) на апеляційну скаргу, в якому просить суд рішення господарського суду Сумської області від 04.08.2014р. по справі №920/1025/14 залишити без змін. Справу розглянути за наявними документами без участі представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.1 Розділу 1 Положення про управління житлово-комунального господарства Охтирської міської ради, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 26.01.2006р. №717-МР, Управління житлово-комунального господарства Охтирської міської ради - виконавчий орган, створений міською радою, підконтрольний та підзвітний їй; підпорядкований виконавчому комітету. Управління здійснює управління об'єктами житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, забезпечує їх належне утримання та ефективну експлуатацію (п.2)

З матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 2010 року між Територіальною громадою в особі Охтирської міської ради, від імені якої діє Управління житлово-комунального господарства Охтирської міської ради, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Водоторгприлад" були укладені договори оренди цілісного майнового комплексу, відповідно до умов яких Охтирська міська рада передала, а відповідач - ТОВ «Водоторгприлад» прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс з водопостачання міста Охтирка: артезіанські свердловини водозабору "Центральний" по вул. Фрунзе, 31 в м. Охтирка Сумської області; нежитлові будівлі і споруди водозабору "Ківшар" по провул. Кобзаря В.В. полковника міліції (провулок Прирічний) б/н в м. Охтирка Сумської області; нежитлові будівлі і споруди водозабору "Центральний" по вул. Сковороди, 1 м. Охтирка Сумської області, нежитлові будівлі і споруди водозабору «Гусинка» по вул. Фрунзе, 260, м.Охтирка, Сумської області.

Відповідно до п. 8.1. Договорів термін їх дії з 22 жовтня 2010 р. до 22 жовтня 2034 року.

Зі змісту п.1.2 Договорів вбачається, що склад і вартість нерухомого майна, яке надається в оренду, визначено відповідно до наведених у додатках: акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу; акту приймання-передачі основних засобів та необоротних активів; протоколу про результати інвентаризації; передавального балансу підприємства.

Матеріалами справи підтверджується, що право власності територіальної громади м.Охтирка в особі Охтирської міської ради на нерухоме майно підтверджується відповідними свідоцтвами (а.с. 25-28).

Судом першої інстанції встановлено, що на момент укладення Договорів склад і вартість нерухомого майна, яке передавалось в оренду, були визначені без врахування земельних ділянок для обслуговування артезіанських свердловин, і, відповідно, плати за користування цими земельними ділянками, оскільки позивач не мав на той час належним чином оформлені документи, що підтверджують право власності чи постійного користування земельними ділянками.

В матеріалах справи містяться державні Акти на право постійного користування земельними ділянками, видані Управлінню житлово-комунального господарства на підставі рішення Охтирської міської ради від 25.09.2012 р. №569-МР: Серія ЯЯ №292375 від 02.11.2012 р. на земельну ділянку, загальною площею 0,0882 га, розташовану по вул. Фрунзе, 31 м. Охтирка для розміщення та обслуговування артезіанських свердловин водозабору "Центральний"; Серії ЯЯ № 292279 від 12.11.2012 р. на земельну ділянку, загальною площею 1,8512 га, розташовану по вул. Фрунзе, 260,а в м. Охтирка для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі та споруди водозабору "Гусинка"; Серії ЯЯ №292472 від 19.12.2012 р. на земельну ділянку, загальною площею 1,7919 га, розташовану по провул. Кобзаря В.В. в м. Охтирка для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі та споруди водозабору "Ківшар"; Серії ЯЯ №292352 від 12.11.2012 р. на земельну ділянку, загальною площею 0,1982 га, розташовану по вул. Сковороди, 1, в м. Охтирка для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі та споруди водозабору "Центральний"; Серії ЯЯ №292374 від 12.11.2012 р. на земельну ділянку, загальною площею 0,0885 га, розташовану по вул. Фрунзе, 31 в м. Охтирка для розміщення та обслуговування артезіанських свердловин водозабору "Центральний" (а.с.29-33).

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" під орендою слід розуміти засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 1 ст.4 цього ж Закону передбачено, що цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерним комунікаціями, системою енергопостачання.

Згідно зі статтею 796 Цивільного Кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Статтею 797 Цивільного кодексу України встановлено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Тобто, компенсація сум земельного податку орендодавцю є частиною вартості послуг з оренди, яку сплачує орендар.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку, граничні розміри та порядок використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності (в тому числі для нерухомого майна), визначаються органами місцевого самоврядування.

Рішенням Охтирської міської ради від 30.06.2011р. №199-МР затверджено "Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста", Методику розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста. Зазначена Методика передбачає, що орендна плата за цілісні майнові комплекси та основні засоби включає розмір коштів, необхідних для сплати податків, зборів на утримання орендованого майна, які компенсує Орендар Орендодавцю в повному обсязі. Отже, орендарі сплачують орендну плату, складовою якої є плата за користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, листами (вих.№01/295 від 11.02.2013р., вих.№03/1298 від 07.08.2013р., вих.№01/1762 від 11.10.2013р.) Управління житлово-комунального господарства Охтирської міської ради зверталося до ТОВ «Водоторгприлад» з пропозицією укласти додаткову угоду до Договору (внести зміни) про відшкодування витрат балансоутримувача (орендодавця) на утримання орендованого майна, зокрема плати за землю.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не уклав таку угоду, не відшкодовує Орендодавцю витрати на сплату земельного податку, чим порушує майнові права власника комунального майна - територіальної громади міста, фактично використовуючи вищезазначені земельні ділянки разом з об'єктами нерухомості комунальної власності в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами в Договорах виступають: Територіальна громада м. Охтирка в особі Охтирської міської ради як "Орендодавець" ЦМК з водопостачання м. Охтирка і Товариство з обмеженою відповідальністю "Водоторгприлад" як "Орендар". З тексту проекту додаткової угоди до договорів оренди цілісного майнового комплексу з водопостачання м.Охтирка від 22.10.2010р. вбачається, що "орендодавцем" визначено Управління житлово-комунального господарства Охтирської міської ради (а.с.37).

З Положення про управління житлово-комунального господарства Охтирської міської ради в редакції від 04.02.2013 р. вбачається, що позивачу не надано право самостійно, в інтересах територіальної громади м. Охтирка, укладати договори оренди ЦМК, які знаходяться в комунальній власності.

Відповідно до ч. 1. ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 цієї ж статті).

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З матеріалів справи вбачається, що спірні Договори були укладені між Територіальною громадою м.Охтирка в особі Охтирської міської ради як "орендодавець" цілісного майнового комплексу з водопостачання м. Охтирка і Товариством з обмеженою відповідальністю "Водоторгприлад", як "орендар".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено та не підтверджено доказами порушення його прав або законних інтересів, у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання відмови відповідача внести зміни до Договору оренди цілісного майнового комплексу з водопостачання щодо компенсації земельного податку Орендодавцю неправомірною; зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договорів оренди ЦМК з водопостачання (внести зміни) про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна, зокрема, компенсацію земельного податку і в подальшому на підставі цієї угоди відшкодувати управлінню зазначені витрати.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 17112,56 грн. збитків, які виникли у зв'язку з тим, що відповідач не відшкодовує йому витрати на сплату земельного податку, фактично використовуючи земельні ділянки під об'єктами нерухомості, що ним орендуються, в своїй господарській діяльності з метою отримання прибутку, то колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 3 ст. 35 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 р. у справі №818/8580/13-а позов Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області до відповідача: Управління житлово-комунального господарства Охтирської міської ради про стягнення податного боргу було задоволено в повному обсязі, а з Управління житлово-комунального господарства на користь Державного бюджету України було стягнуто заборгованість зі сплати земельного податку з юридичних осіб в розмірі 17112 грн. 56 коп.

Вказана грошова сума була списана в безспірному порядку з рахунку Управління житлово-комунального господарства Охтирської міської ради 31.03.2014 р., про що свідчить відповідне повідомлення Охтирського управління Державної казначейської служби України Сумської області та копія банківської виписки (а.с.42).

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. (ч.2 цієї ж статті).

Відповідно до ч. 1. ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст. 22 ЦК України).

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, встановивши факт завдання позивачу збитків в розмірі 17112,56 грн., а, відтак, правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 17112,56 грн.

Також судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3422,52 штрафу, нарахованого Управлінню житлово-комунального господарства Охтирської міської ради внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, оскільки позивачем не надано належних письмових доказів на підтвердження здійснення вказаних витрат в розмірі 3422,52 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи та у відповідності до норм чинного законодавства було прийнято рішення, а тому у апеляційного господарського суду відсутні підстави для його скасування.

Враховуючи вищезазначене, рішення господарського суду Сумської області від 04.08.2014 року у справі № 920/1025/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоторгприлад" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 04.08.2014 року у справі № 920/1025/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 13.10.2014р.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Горбачова Л.П.