Рішення

від 09.10.2014 по справі 916/3297/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2014 р.Справа № 916/3297/14

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „Інфоксводоканал"

до відповідача: Малого приватного підприємства „ОВІДІЙ"

про стягнення 29630,02грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представник

Від позивача: Чекальська В.П.- довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 09.10.2014р. приймали участь представники:

Від позивача: Чекальська В.П.- довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „Інфоксводоканал" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Відповідача, Малого приватного підприємства „ОВІДІЙ" про стягнення заборгованість в розмірі 29630,02грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.08.2014р. було порушено провадження по справі №916/3297/14 із призначенням в судовому засіданні.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Малого приватного підприємства „ОВІДІЙ" є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65029, м. Одеса, вул. Садова, буд. 14.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були здійсненні саме за адресою зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 09.10.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

03.06.2011р. між ТОВ „Інфокс" та Малим приватним підприємством „ОВІДІЙ" був укладений договір на послуги водопостачання №5791/3 (далі - договір).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що сторони у своїх правовідносинах зобов'язується керуватися діючими нормативними актами, зокрема, "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення" затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008р. (далі - Правила).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України " Про житлово-комунальні послуги" користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно до п.1.1 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008р. № 190 (надалі - Правила № 190), зазначені правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Правила № 190 є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб -підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 3.2 Правил передбачено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

23.06.2011р. представником позивача було проведено обстеження системи водопостачання об'єкта, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Садова, буд. 14 та складено акт №2612-ти.

Перевіркою встановлено, що водопостачання здійснюється двома вводами діаметром 15 мм від внутрішньобудинкової мережі.

Згідно п. 3. 3 означених Правил: "У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу".

Пунктом 3.4 Правил № 190 передбачено, що розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Відповідно до п. 4.2 Правил № 190 ( в редакції, яка діяла до 26.11.2012р.) забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів). У разі самовільного приєднання розрахунок здійснюється згідно з п. 3.3 цих Правил.

04.08.2011р. позивач направив відповідачу лист від 04.08.2011р. за № 5507/то, згідно якого вбачається, що за проведеним позивачем розрахунком оплата за водокористування, розрахована згідно п. 3.3. п. 3.4. "Правил водокористування" складає - 29630,02грн. Крім того, позивач попереджає відповідача, що у разі несплати до 15.08.2011р. суми боргу, відповідачу не будуть надаватися послуги водопостачання та водовідведення.

05.10.2012р. позивачем на адресу відповідача був направлений повторний лист за вих.№9309/то щодо погашення суми боргу за послуги водопостачання та водовідведення.

Проте, зазначені вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Посилаючись на вищевикладене Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно п. 3.2 Правил № 190 водопостачання вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користувався ними.

Відповідно до п. 4.2 Правил № 190 ( в редакції, яка діяла до 26.11.2012р.) забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів). У разі самовільного приєднання розрахунок здійснюється згідно з п. 3.3 цих Правил.

Згідно з п. 3.3 Правил № 190 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу" та відповідно до п. 3.4 розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

04.08.2011р. Відповідачу було відправлено повідомлення про оплату боргу та попереджено, що у разі несплати, відповідачу не будуть надаватися послуги водопостачання та водовідведення.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 цієї статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього ж Кодексу.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми боргу в розмірі 29630,02 грн. за порушення п.п. 3.2, 3.10 Правил № 190 вважає його правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс", в особі філії "Інфоксводоканал" про стягнення з Малого приватного підприємства „ОВІДІЙ" заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 29630,02грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Малого приватного підприємства „ОВІДІЙ" (65082, м. Одеса, вул. Садова, буд.14; код: 22484843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) 29630 (двадцять дев'ять тисяч шістсот тридцять)грн. 02коп. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.10.2014р.

Суддя К.Ф. Погребна