Рішення

від 15.08.2014 по справі 921/760/14-г/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2014 р.Справа № 921/760/14-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю " Максима-В " м. Тернопіль вул. Живова ,32 , код ЄДРПОУ 34599921

до відповідача: Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь", м. Тернопіль, вул. Текстильна,38 код ЄДРПОУ 14040960

про cтягнення заборгованості в сумі 121 399,20 грн .

За участю представників:

позивача: Мацьківа С.Б. - представника , довіреність № 6-ю від 11.08.2014 року ;

відповідача: Шлапак В.В. - представника , довіреність від 07.07.2014 року.

У розпочатому судовому засіданні представників сторін ознайомлено з процесуальними правами та обов'язками згідно з ст. 20,22 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Максима-В " м. Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача - Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь", м. Тернопіль заборгованості за надані послуги охорони в сумі 121399,20 грн., з яких 109500.00 грн. основного боргу ; 4246,20 грн. - 3% річних ; 7653,00 грн. пеню за період прострочення платежів , відшкодування понесених судових витрат просить покласти на відповідача .

В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду Договір № Ф907 про охорону об'єктів від 01 січня 2013 року укладеного між сторонами , Акт про здачу (передачу ) об'єкту охорони від 31 травня 2013 року ; Акт № Ф907.01/1 від 31 січня 2013 року ; Акт № Ф907.01/2 від 31 січня 2013 року ; Акт № Ф907.02/1 від 28 лютого2013 року ; Акт № Ф907.02/2 від 28 лютого 2013 року ; Акт № Ф907.03/1 від 31 березня 2013 року ; Акт № Ф907.03/2 від 31 березня 2013 року ; Акт № Ф907.04/1 від 30 квітня 2013 року ; Акт № Ф907.04/2 від 30 квітня 2013 року ; Акт №Ф907.05/1 від 31 травня 2013 року ; Акт № Ф907.05/2 від 31 травня 2013 року ; Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року, Розрахунки суми боргу , пені , індексу інфляції та 3% річних інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Посилається на приписи статей 193,224,232 ГК України ,625 Цивільного кодексу України .

Ухвалою господарського суду від 04.08.2014 р. порушено провадження у справі № 921/760/14-г/10 та призначено судове засідання за участю представників сторін о 11 годині 10 хвилин 15 серпня 2014 року.

Відповідач у справі Тернопільське державне науково-технічне підприємство " Промінь м. Тернопіль надало суду письмовий відзив на позов № 533 від 13.08.2014 року у якому вказує , що визнає позовні вимоги повністю, погасити борг немає можливості , оскільки на підставі постанови державного виконавця було арештовано кошти підприємства та зупинено будь-які операції по його рахунках .

У судовому засіданні 15.08.2014 року представник позивача підтримав заявлені вимоги повністю,; представник відповідача визнав повністю суму боргу .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та відповідача , оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначена стаття визначила шляхи захисту прав та законних інтересів зазначених суб'єктів.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Позивач у справі Товариство з обмеженою відповідальністю " Максима-В " місцезнаходження органів управління якого , м. Тернопіль, вул. Живова ,32 є юридичною особою і включене до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 34599921, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 644982, виданого Державним реєстратором Грицик С.В., а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Предметом позову Товариство з обмеженою відповідальністю " Максима-В", м. Тернопіль визначило стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 121399,20 грн.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права є таким, що відповідає статтям 15, 16 Цивільного кодексу України.

Вказавши відповідачем у справі Тернопільське державне науково-технічне підприємство " Промінь " , місцезнаходження якого м. Тернопіль вул. Текстильна ,38 позивач вважає, що вказана юридична особа порушила його права.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що 01.01.2013 року між Товариством з обмеженою. Відповідальністю " Максима-В " м. Тернопіль ( Виконавець ) та Тернопільським державним науково-технічним підприємством "Промінь" в подальшому (Замовник) укладено договір № Ф907 про охорону об'єктів , згідно умов якого Замовник передає , а Виконавець приймає під охорону об'єкти , зазначені в Дислокації-розрахунку ( додаток № 1 ) п. 1.1. Договору )- пост № 1 та пост № 2- територія гаражів з автомобілями по вул. Текстильна,38 в м. Тернополі .

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили , що ціна Договору визначається сторонами на основі розрахунку-дислокації , що додається до договору . Згідно з дислокаціями-розрахунками сторони погодили вартість однієї години охорони для поста № 1 в розмірі 15,00 грн.( п'ятнадцять гривень ) , для поста № 2-15.00 ( п'ятнадцять гривень ) та загальну суму за годину охорони в місяць : для поста № 1 10950.00 грн. ( десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень ) , для поста № 2 - 10950,00 грн. ( десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень ) .

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили , що оплата за надані послуги відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони ( основних та додаткових ) здійснюється щомісячно до 15 числа місяця наступного за розрахунковим , згідно виставленого рахунку .

У п. 8.1.-8.3. Договору зазначено , що договір укладається строком на 1 місяць з пролонгацією і набуває чинності з дня його підписання . Якщо за 15 днів до закінчення строку дії Договору жодна з сторін не вимагатиме його припинення , договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк , і так само на кожен наступний рік . Якщо одна із сторін буде вважати за необхідне змінити чи розірвати Договір , вона за 10 діб до розірвання договору письмово ставить про це до відома другу сторону .

Як випливає з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання згідно Договору належним чином виконав , що підтверджується Актом № Ф907.01/1 від 31 січня 2013 року ;Актом № Ф907.01/2 від 31 січня 2013 року ; Актом № Ф907.02/1 від 28 лютого 2013 року ; Актом № Ф907.02/2 від 28 лютого 2013 року ; Актом № Ф907.03/1 від 31 березня 2013 року ; Актом № Ф907.03/2 від 31 березня 2013 року ; Актом № Ф907.04/1 від 30 квітня 2013 року ; Актом № Ф907.04/2 від 30 квітня 2013 року ; Актом №Ф907.05/1 від 31 травня 2013 року ; Актом № Ф907.05/2 від 31 травня 2013 року , які складені за участю представників сторін та підписаних представником відповідача без заперечень .

01.06.2013 року представники сторін підписали Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року, в якому вказали , що сума боргу станом на 01.06.2013 року становить 109500,00 грн.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобов'язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем по договору № Ф 907 від 01.01.2013 року виникли зобов'язання про надання послуг про охорону об'єктів .

Відповідно до Акту про здачу ( передачу ) об'єкту охорони від 31.05.2013 року, Договір було розірвано 31.05.2013 року .

Так, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте відповідачем за надані послуги своєчасно розрахунки не проводилися, у зв'язку з чим станом на 01.06.2013 р. ним допущено заборгованість перед позивачем в сумі 109 500,00 грн., що не заперечується відповідачем та є неприпустимим .

Пунктом 1 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням , проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Враховуючи, що відповідач на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю " Максима-В ", м. Тернопіль, вул. Живова ,32 щодо стягнення з Тернопільського державного науково - технічного підприємства "Промінь" заборгованості по договору № Ф907 про охорону об'єктів від 01.01. 2013 року , яка виникла станом на 01.06.2013 р., підлягають до задоволення в сумі 109500.00 грн. як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та неоспорені останнім.

В силу статті 216 ГК України , учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених кодексом , іншими законами та договорами . Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом , зокрема сплата неустойки .

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

Отже, як випливає із змісту Цивільного кодексу України - відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.

Пунктом 2.3.Договору передбачено , що у разі ненадходження належної суми оплати до 30 числа місяця наступного за розрахунковим " Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми , вказаної в Договорі за кожен день прострочення .

Позивач нарахував пеню за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року та просить суд стягнути з відповідача пеню, що складає 7653,00 : .

Розглянувши представлений позивачем розрахунок пені, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 7653,00 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ТОВ " Максима-В " м. Тернопіль просить суд стягнути з відповідача 3% річних , що становить 4246,20 грн.

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 4246,20 грн. 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 року , судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1 720,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат - 68 820,00грн.

Враховуючи зазначене, відшкодування витрат по спліті судового збору у розмірі 2427,99 грн. покладається на відповідача у справі .

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 901 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь", м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, ідентифікаційний код 14040960 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Максима-В ",46008, м. Тернопіль, вул. Живова ,32 5 ідентифікаційний код34599921 - 109500.00 грн. боргу за надані послуги охорони, 4246,20 грн. 3% річних , 7653.00 грн. пені , 2427.99 грн. в повернення сплаченого судового збору . Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

4.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.Є. Півторак