Рішення

від 11.08.2014 по справі 921/573/14-г/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2014 р.Справа № 921/573/14-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки)підприємства "Рокс-Львів дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці (підприємство "Рокс-Львів"), м. Львів, вул. Федьковича, 54/56, к.36

до відповідача: Тернопільського обласного благодійного фонду "Християнська родина" (ТОБФ "Християнська Родина", м. Тернопіль, вул. Надзбручанська, 2 оф. 123

про стягнення боргу в сумі 548 981,17 грн.

За участю представників:

Позивача: Качмар І.О. - представника, довіреність від 12.05.2014р.

Відповідача: не прибув.

У судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки відповідно до статей 20,22 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Підприємство об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) підприємства "Рокс-Львів дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці (підприємство "Рокс-Львів"), м. Львів подало до господарського суду Тернопільської області позов і просить стягнути з Тернопільського обласного благодійного фонду "Християнська родина", м. Тернопіль заборгованість в сумі 428 129,76 грн.; 13 864,43 грн. пені; 70 969,46 грн. штрафу; 2 744,72 грн. - 3% річних; 33 272,80 грн. - інфляційних втрат, відшкодування понесених судових витрат просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач надав суду Договір поставки №01/1, укладеного з ТОБФ "Християнська Родина"; видаткову накладну № Ро-0000017 від 03.02.14р.; претензії №06/03-14 від 05.03.2014р та №10/04-14 від 24.04.2014р.; інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Посилається на приписи статей 525,526,625,691,692 ЦК України.

Ухвалою суду від 11 червня 2014 року порушено провадження у справі № 921/573/14-г/10 та призначено судове засідання о 11 год. 00 хв. 27 червня 2014 року.

В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою представника відповідача до 14 год. 25 хв. 22 липня 2014 року та до 11 годин 11 серпня 2014 року.

11 серпня 2014 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, надав заяву про зменшення позовних вимог (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №14769), а саме: просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 539 562,32 грн., з яких 428 129,76 грн. основна заборгованість ; 13 864,43 грн. пеня ; 70 969,46 грн. штраф ; 2744,72 грн. 3% річних ; 23 853,95 грн. індекс інфляції .

В силу ст. 22 ГПК України, сторони мають право заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду. Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на наведене, суд приймає надане позивачем уточнення, як таке, що заявлене у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відтак, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 539 562,32 грн., з яких 428 129,76 грн. основна заборгованість ; 13 864,43 грн. пеня ; 70 969,46 грн. штраф ; 2744,72 грн. 3% річних ; 23 853,95 грн. індекс інфляції.

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У разі якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (абз. 3 п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року, із змінами і доповненнями внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №3, від 17.10 2012 р. №10, від 16.01.2013 р. №2, від 16.01.2013 р. №3)

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (п. 11 Інформаційного листа ВГС України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 23 Інформаційного листа ВГС України від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»).

З матеріалів справи вбачається, що укладаючи Договір №01/1 від 21.01.2013 року відповідач зазначив свою юридичну адресу: м. Тернопіль, вул. Надзбручанська, 2 оф. 123. Дану адресу вказано позивачем і у позовній заяві.

Ухвала суду від 11.06.2014 року про порушення провадження у справі та ухвали суду від 27.06.2014 року та 22.07.2014р. про перенесення розгляду справи надіслані судом на адресу відповідача м. Тернопіль, вул. Надзбручанська, 2 оф. 123 повернулись у із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання ".

З наданого державним реєстратором Витягу з ЄДРЮОФОП №19122807 станом на 08.08.2014 року вбачається, що Тернопільський обласний благодійний фонд "Християнська родина" (ТОБФ "Християнська Родина" є юридичною особою, створене та зареєстроване 30.09.2011 року за адресою: місто Тернопіль, вул. Надзбручанська, 2 оф. 123 (витяг з ЄДРЮОФОП знаходиться в матеріалах справи).

З огляду на наведене, ухвали суду були надіслана судом на адресу відповідача зазначену в ЄДР.

Зазначене свідчить, що судом були здійснені всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про судові засідання.

Ст. 4-2 ГПК України передбачає що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В силу приписів ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, беручи до уваги, що: сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи; явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою; брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України; розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, у зв'язку із неявкою відповідача; наявних у справі доказів є достатньо для вирішення спору по суті, а також враховуючи заперечення відповідача щодо подальшого відкладення розгляду справи, справа розглядається без участі представника позивача, за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.08.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи,заслухавши пояснення представника позивача , оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

Підприємство об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки)підприємства "Рокс-Львів" дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці, місцезнаходження якого м. Львів, вул. Федьковича , буд. 54/56, кім. 36 є юридичною особою, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.01.2014р., виданого Державною реєстраційною службою, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Підприємство об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки)підприємства "Рокс-Львів" дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці визначило предметом позову стягнення з відповідача Тернопільського обласного благодійного фонду "Християнська родина" борг в сумі 539562.32 грн.

Вказавши відповідачем у справі ТОБФ "Християнська родина" м. Тернопіль позивач вважає , що вказана юридична особа порушила його права.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У судовому засіданні встановлено, що 21 січня 2013 року між підприємством об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) підприємством "Рокс-Львів" дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці (Постачальник) та ТОБФ "Християнська родина" (Покупець) було укладено Договір № 01/1.

Згідно п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах визначених цим Договором, постачальник передає у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймає Товар в кількості та асортименті згідно документів на товар, що додаються під час приймання-передачі Товару від Постачальника Покупцю.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної, що являється підтвердженням факту передачі товару від постачальника до Покупця, а найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру товару зазначається в специфікації (Додаток №1) та видаткових накладних до цього договору, які є його невід'ємною частиною (п. 2.1. Договору).

Сторони встановили, що покупець проводить оплату за Товар шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, зазначений в цьому Договорі (п. 4.3. Договору) та Покупець здійснює оплату за Товар, вказаний у видаткових накладних на нього, протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання Товару (п. 4.4. Договору).

Правомірність укладеного договору №01/1від 21.01.2013 року сторонами не оспорювалося.

Матеріалами справи доведено, що на виконання умов Договору позивачем було передано Відповідачу Товар на загальну суму 473 129,76 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №яро-0000017 від 03.02.2014 на суму 473 129,76 грн.

Відповідач в порушення умов договору не оплатив переданий за договором товар у повному обсязі.

Позивачем на адресу відповідача було направлено Претензії №06/03-14 від 05.03.2014р. та №10/04-14 від 24.04.2014р. про погашення заборгованості в сумі 428 129,76 грн., які залишені ТОБФ "Християнська родина" без відповіді та задоволення .

Доказів , які б свідчили , що відповідач у справі здійснював грошові розрахунки за отриманий товар сторони суду не надали .

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги доводи позивача, оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між пози вачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Пунктом 1 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням , проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що ТОБФ "Християнська родина", м. Тернопіль ( відповідач у справі ) своїх зобов'язань згідно договору № 01/1 від 21.01.2013 року не виконав, оплату за отриманий товар не провів в повному об'ємі, що в силу ст.ст. 526 та 530 ЦК України є неприпустимим.

Підприємство об'єднання громадян ( релігійної організації , профспілки ) підприємства " Рокс-Львів " дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці ( підприємство " Рокс-Львів " визначило предметом позову стягнення з відповідача Тернопільського обласного благодійного фонду " Християнська родина " м. Тернопіль боргу саме в сумі 428129,76 грн. Вказана вимога є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та такою, що підлягає до задоволення.

В силу статті 216 ГК України , учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених кодексом , іншими законами та договорами . Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом , зокрема сплата неустойки .

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

Отже, як випливає із змісту Цивільного кодексу України - відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.

Згідно пункту 6.2 Договору передбачено, що за прострочення чи за неповне проведення розрахунків Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми заборгованості, що діяла на день виникнення боргу, за кожний день прострочки.

Підприємство " Рокс-Львів ", просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 13864,43 грн. відповідно до розрахунку:

Розмір сум пені за період з 24.02.2014 по 12.05.2014 рр. (78 днів) розраховується і складає:

Основний борг* подвійну облікову ставку НБУ : кількість днів уроці (365)* строк прострочення основного боргу =:

428 129,76 грн. * (2*6,5%): 365 * 50 = 7624, 29 грн. (24.02.2014 по 14.04.2014 рр. ( 50 днів)); 428 129,76 грн.* (2*9,5%): 365 * 28 = 6249,14 грн. (15.04.2014 по 12.05.2014рр. (28 днів); Загальний розмір пені за період з 24.02.2014 по 12.05.2014 рр. (78 днів) розраховується і складає:

7624, 29 грн. + 6249,14 грн = 13864, 43 (з 24.02.2014 по 12.05.2014 рр. ( 78 днів)).

Загальний розмір пені за період з 24.02.2014 по 12.05.2014рр. складає 13864, 43 грн.

Розглянувши представлений розрахунок пені, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 13864,43 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Окрім того Відповідно до п. 6.2 Договору передбачено, що у разі прострочення платежу більше ніж на 14 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику додатково штраф у розмірі 15 відсотків від загальної вартості поставленого товару.

Підприємство " Рокс-Львів ", просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 70 969,46 грн. відповідно до розрахунку:

Штраф в розмірі 15% від загальної вартості поставленого за період з 24.02.2014 по 12.05.2014 рр. (78 днів) розраховуються і складають:

Загальна вартість поставленого * 15%=473 129,76x15% = 70969,46 грн.

Загальний розмір штрафу за період з 24.02.2014 по 12.05.2014 рр. (78 днів) складає: 70969,46 грн.

.

Розглянувши представлений розрахунок, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 70 969,46 грн. - штрафу, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підприємство " Рокс-Львів " просить суд стягнути з відповідача 3% річних, що становить 2744,72 грн. відповідно до розрахунку:

Основний борг * 3% річних : кількість днів у році (365) * строк прострочення основного боргу:

428 129,76 х 3% : 365 х 78 = 2744,72 грн.

Загальний розмір 3% річних за період з 24.02.2014 по 12.05.2014 рр. (78 днів) складає: 2744,72 грн.

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 2744,72 грн. 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Підприємство " Рокс-Львів ",просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції на загальну суму 23 853,95 грн. відповідно до розрахунку:

Розмір частки, на яку збільшиться сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 24.02.2014 по 12.05.2014 рр. (78 днів) розраховується і складає: Основний борг * зведений індекс інфляції за час прстрочення платежу =

428 129,76 грн. х (102,2% х 103,3%)= 451987, 71 - 428 129,76 грн = 23 853,95 грн. Загальний розмір частки, на яку збільшиться сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 24.02.2014 по 12.05.2014 рр. розраховується і складає: 23 853,95 грн.

Загальний розмір заборгованості за період з 24.02.2014 по 12.05.2014 рр. (78 днів) розраховується і складає:

Загальний розмір суми основного боргу + розмір пені + розмір штрафу + Загальний розмір 3% річних + Загальний розмір частки, на яку збільшиться сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції:

428 129,76 + 13864, 43 + 70969,46 + 2744,72 + 23 853,95 гри. = 539562,32грн.

Розглянувши представлений розрахунок, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 23 853,95 грн. індексу інфляції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Таким чином, Позивач по справі представив суду розрахунки суми боргу з нарахуванням 3% річних ,індексу інфляції, пені та штрафу , які приймаються судом, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно платіжного доручення № 1479 від 04.06.14 р. позивач вніс суму судового збору 10979 грн. 64 коп.

11 серпня 2014 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, надав заяву про зменшення позовних вимог (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №14769), а саме: просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 539 562,32 грн.

В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. №01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» зазначено, що згідно з частиною 1 статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. При цьому, зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору.

З огляду на наведене, суд вважає, що Підприємству обєднання громадян ( релігійної організації , профспілки ) підприємства " Рокс-Львів " ,79018, м. Львів вул. Федьковича , буд. 54/56 , кімната 36 , код ЄДРПОУ 32711812 слід повернути з Державного бюджету України - 188 грн. 40 коп. судового збору, в зв'язку з зменшенням позовних вимог..

Решта судових витрат, відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються за рахунок відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,85, 116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193,202,232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11,207, 241,546, 625, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Тернопільського обласного благодійного фонду " Християнська родина " , 46027, м. Тернопіль, Надзбручаснька ,2 офіс 123, ідентифікаційний код 37894591 на користь підприємства обєднання громадян ( релігійної організації , профспілки ) підприємства " Рокс-Львів " ,79018, м. Львів вул. Федьковича , буд. 54/56 , кімната 36 , код ЄДРПОУ 32711812 - 428 129,76 грн. основного боргу ; 13 864,43 грн. пені ; 70 969,46 грн. штрафу ; 2744,72 грн. 3% річних ; 23 853,95 грн. індекс інфляції ; 10791, 24 грн. в повернення сплаченого судового збору. Видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України Підприємству обєднання громадян ( релігійної організації , профспілки ) підприємства " Рокс-Львів " ,79018, м. Львів вул. Федьковича , буд. 54/56 , кімната 36 , код ЄДРПОУ 32711812 - 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 40 коп. в зв'язку з зменшенням позовних вимог.

Оригінал платіжного доручення № 1479 від 04.06.14 р. знаходиться в матеріалах справи.

4.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

5.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

6.Повне рішення складене та підписане 14 серпня 2014 року.

Суддя М.Є. Півторак