Ухвала

від 09.10.2014 по справі 33/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.10.2014 р. Справа№ 33/93

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Куцик І.М.

розглянувши матеріали справи, порушеної за заявою: Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському р-ні Львівської області, м. Пустомити

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганна-Марія", с. Зимна Вода Пустомитівського р-ну Львівської області

за участю представників:

Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області - не з'явився

Пустомитівський районний центр зайнятості - не з'явився

Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Пустомитівської районної виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - не з'явився

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пустомитівському районі Львівської області - не з'явився

Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області - не з'явився

Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» - не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контакт» - не з'явився

Приватне підприємство «Молочні дари» - не з'явився

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 - не з'явився

Відкрите акціонерне товариство «Концерн Хлібпром» - не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Львівська макаронна фабрика» - не з'явився

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 - не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра» - не з'явився

Відкрите акціонерне товариство «Горохівхліб» - не з'явився

Відкрите акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» - не з'явився

Приватне підприємство «Біл-Пак» - не з'явився

Приватне підприємства «Вокс-ЛВ» - не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГалХліб» - не з'явився

уповноважена особа учасників товариства: Щербан Д.І.: не з'явився

керуючий санацією: Сольський В.С. - арбітражний керуючий

ВСТАНОВИВ:

Суть заяви: Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському р-ні Львівської області звернулось у суд із заявою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганна-Марія" у порядку, встановленому ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою від 26.06.2009 р. порушено провадження у справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою від 09.07.2009 р. введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сольського В.С.

Ухвалою суду від 01.10.2009 р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Ухвалою від 14.09.2010 р. введено процедуру санації ТзОВ "Ганна-Марія", керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Сольського В.С.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.04.2013 р. звіт керуючого санацією Сольського В.С. затверджено. Затверджено звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого Сольського В.С. за період з 09.07.2009 р. до 15.04.2013 р. Провадження у справі № 33/93 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганна-Марія" припинено.

Уповноважена особа учасників ТзОВ "Ганна-Марія" Щербан Дмитро Іванович звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду від 23.04.2013 р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 р. ухвалу господарського суду від 23.04.2013 р. у справі № 33/93 скасовано, справу передано на розгляд в господарський суд Львівської області в іншому складі суду.

05.09.2013 р. матеріали справи № 33/93 повернуто до Господарського суду Львівської області.

За результатами автоматизованого розподілу справ, справу № 33/93 передано на розгляд судді Гутьєвій В.В.

Ухвалою від 09.09.2013 р. справу № 33/93 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганна-Марія" прийнято до розгляду. У зв'язку з поданням апеляційної скарги уповноваженою особою учасників ТзОВ "Ганна-Марія" Щербана Дмитра Івановича на ухвалу господарського суду від 26.05.2011 р. матеріали справи направлено до Львівського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 р. апеляційну скаргу Щербана Д.І. повернуто скаржнику без розгляду. Крім того, Вищим господарським судом України розглядалась касаційна скарга арбітражного керуючого Сольського В.С. на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 р. Постановою Вищого господарського суду від 05.11.2013 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України у справі № 33/93 від 04.02.2014 р. касаційну скаргу уповноваженої особи учасників ТзОВ «Ганна-Марія» Щербана Д.І. залишено без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.02.2014 р. відмовлено керуючому санацією Сольському В.С. у допуску справи № 33/93 до провадження Верховного суду України.

Ухвалою суду від 24.03.2014 р. здійснено заміну кредитора з Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на Державну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Львівської області Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Ухвалою від 13.05.2014 р. затверджено звіт про оплату послуг керуючого санацією Сольського Володимира Степановича на суму 51 428,30 грн. у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганна -Марія".

Підстави відкладення розгляду справи викладені в ухвалі суду від 23.06.2014 р.

07.07.2014 р. на адресу суду надійшла заява керуючого санацією про визнання недійсною додаткової угоди № 1, укладеної 19 грудня 2011 року до договору банківського рахунку № 11-07-20-000384 від 20.07.2011 р. Ухвалою суду від 09.07.2014 р. заяву керуючого санацією прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 14.07.2014 р.

Підстави відкладення розгляду справи викладені в ухвалі суду від 14.07.2014 р. Розгляд справи призначений на 02.09.2014 р.

02.09.2014 р. керуючий санацією в судове засідання з'явився, подав на адресу суду уточнення до заяви про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення коштів (за вхідн. № 4229/14 від 02.09.2014 р.), відповідно до якого керуючий санацією просить суд визнати недійсною додаткову угоду № 1, укладену 19 грудня 2011 року до договору банківського рахунку № 11-07-20-000384 від 20.07.2011 р. та зобов'язати ПАТ "Діамантбанк" повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганна-Марія" 2 336 633,86 грн. Суд ухвалою від 02.09.2014 р. прийняв до розгляду уточнення керуючого санацією до заяви про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення коштів та зобов'язав керуючого санацією надати суду докази направлення уточнення ПАТ "Діамантбанк", розгляд заяви призначив на 29.09.2014 р.

Підстави відкладення розгляду справи викладені в ухвалі суду від 29.09.2014 р. Розгляд справи призначений на 09.10.2014 р.

09.10.2014 р. керуючий санацією у судове засідання з'явився, вимоги щодо визнання недійсною додаткової угоди № 1, укладеної 19 грудня 2011 року до договору банківського рахунку № 11-07-20-000384 від 20.07.2011 р. та зобов'язання ПАТ "Діамантбанк" повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганна-Марія" 2 336 633,86 грн. безпідставно списаних коштів підтримав повністю з підстав, викладених у заяві та уточненні до заяви від 02.09.2014 р. (вх.№ 4229/14), посилаючись, зокрема, на те, що ПАТ «Діамантбанк» порушено умови п. 4.2. угоди - здійснено договірне списання без погодження з боржником діючих на день надання послуг тарифів. Відтак додаткову угоду № 1 від 19 грудня 2011 року до договору банківського рахунку № 11-07-20-000384 від 20.07.2011 р. просить визнати недійсною відповідно до ч. 11 ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та зобов'язати ПАТ "Діамантбанк" повернути на користь ТзОВ "Ганна-Марія" 2 336 633,86 грн.

Представник ПАТ «Діамантбанк» у судове засідання не з'явився, вимоги керуючого санацією Сольського В.С., викладені в заяві та в уточненні до заяви, заперечив повністю з підстав, наведених у запереченні на заяву про визнання угоди недійсною та стягнення коштів від 14.07.2014 р. (вх.№ 30270/14) та у відзиві на уточнення до заяви про визнання угоди недійсною та стягнення коштів, посилаючись, зокрема, на те, що відповідно до ч. 11 ст. 17 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо: угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки; угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника. Підстави для визнання договорів недійсними встановлені ЦК України та ст. 17 Закону про банкрутство, є вичерпними. В порушення ч. 11 ст. 17 Закону та ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 34 ГПК України, звертаючись до суду з заявою про визнання угоди недійсною, арбітражним керуючим Сольським В.С. не надано необхідних доказів того, що оскаржувана угода укладена із заінтересованою особою і того, що укладанням угоди було завдано чи може бути завдано збитків кредиторам боржника. Рішення про укладення угоди було прийнято комітетом кредиторів боржника (копія протоколу комітету кредиторів № 11/11 від 19.12.2011р. додається) і таке рішення повністю узгоджувалося зі встановленою Законом черговістю задоволення вимог кредиторів, а також враховувало інтереси всіх без виключення кредиторів (а не лише ПАТ «Діамантбанк»). Вказане підтверджується додатком до угоди, який і встановлює черговість задоволення вимог усіх поточних кредиторів у повній відповідності до вимог Закону. За таких обставин, укладення угоди не лише не могло завдати збитків інтересам кредиторів, а навпаки, було спрямовано на задоволення їх вимог у встановленій Законом черговості. На підтвердження факту належного виконання умов угоди та перерахування грошових коштів усім кредиторам, банком надано виписку з особового рахунку ТзОВ «Ганна-Марія». В матеріалах справи № 33/93 містяться усі платіжні доручення, які підтверджують факт належного виконання умов угоди й погашення вимог поточних кредиторів. Укладення оскаржуваної угоди та проведення розрахунків з усіма кредиторами, повністю кореспондувалося з рекомендаціями Пленуму Верховного суду України, викладеними в п. 39 Постанови від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику у справах про банкрутство», де зазначено, що заборона на задоволення вимог кредиторів не стосується випадків, коли боржник після виявлення у встановленому порядку кредиторів одночасно задовольнив вимоги усіх конкурсних кредиторів. Що стосується посилань керуючого санацією Сольського В.С. на порушення умов додаткової угоди № 1, а саме списання коштів без погодження з ТОВ «Ганна-Марія» з діючими тарифами, то, вказана обставина не передбачена ч. 11 ст. 17 Закону як підстава для визнання угоди недійсною і така обставина пов'язана з фактом безпосереднього виконання угоди, що взагалі не має відношення до порушення вимог Закону, як підстави визнання угоди недійсною.

Представник уповноваженої особи учасників ТзОВ «Ганна-Марія» Щербана Д.І. в судове засідання не з'явився, у попередніх судових засіданнях заяву керуючого санацією боржника про визнання недійсною додаткової угоди № 1, укладеної 19 грудня 2011 року до договору банківського рахунку № 11-07-20-000384 від 20.07.2011 р. та щодо зобов'язання ПАТ "Діамантбанк" повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганна-Марія" 2 336 633,86 грн. підтримав повністю з підстав, викладених у заяві та уточненні до заяви.

Посилання ПАТ «Діамантбанк» на те, що ч. 11 ст. 17 Закону не передбачає визнання у справі про банкрутство недійсними угод на підставах, передбачених цивільним законодавством, тобто договори, які не відповідають вимогам цивільного законодавства, підлягають визнанню недійсними в порядку позовного провадження (постанова Вищого господарського суду України від 07.02.2007 р. у справі № 14-08/4959) суд відхиляє з наступних підстав. Додаткова угода № 1, укладена 19 грудня 2011 року до договору банківського рахунку № 11-07-20-000384 від 20.07.2011 р. , який був укладений між ПАТ «Діамантбанк» та ТзОВ «Ганна-Марія» для відкриття поточного рахунку з метою прийняття та зарахування на поточний рахунок коштів, що надходять до клієнта (боржника) та виконання розпоряджень клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з поточного рахунку. Поточний рахунок був відкритий відповідно до вимог частини 6 статті 17 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою керуючий санацією зобов'язаний відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами. Відтак договір банківського рахунку № 11-07-20-000384 від 20.07.2011 р. та додаткова угода № 1 до нього від 19.12.2011 р. укладені в процедурі санації боржника - ТзОВ «Ганна-Марія» відповідно до вимог спеціального Закону, що регулює процедуру банкрутства. Враховуючи, що відкриття спеціального рахунку для проведення санації та розрахунків з кредиторами передбачено ч. 6 ст. 17 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і керуючий санацією посилається на неправомірність списання банком коштів із спеціального рахунку з метою погашення вимог кредиторів спір щодо визнання угоди недійсною та зобов'язання ПАТ "Діамантбанк" повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганна-Марія" 2 336 633,86 грн. підлягає вирішенню в межах відповідної справи про банкрутство, оскільки такі спори безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження у цій справі та сторонами угоди є учасники провадження у справі про банкрутство. Такий висновок підтверджується і загальною спрямованістю ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що слугує ідеї забезпечення швидкого розгляду спору одночасно з рухом справи про банкрутство, застосування окрім загальних також і спеціальних підстав визнання недійсними правочинів, залучення всіх активів (майна) для погашення вимог кредиторів та дотримання вимог закону щодо порядку погашення вимог кредиторів боржника, а також відповідає принципу доступності суду (судової влади), що передбачає реальне забезпечення можливості безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав, відсутність при цьому невиправданих правових і фактичних ускладнень. Принцип до ступності випливає з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, хоча текстуально він там не закріплений, але розтлумачений практикою Європейського суду з прав людини.

Розглянувши матеріали заяви керуючого санацією про визнання недійсною додаткової угоди № 1, укладеної 19 грудня 2011 року до договору банківського рахунку № 11-07-20-000384 від 20.07.2011 р. та уточнення до заяви, заслухавши представників сторін та учасників провадження у справі про банкрутство в попередніх судових засіданнях та керуючого санацією, суд встановив.

20 липня 2011 р. між ПАТ «Діамантбанк» в особі директора Відділення банку в м. Львові № 1 Костроміної Ю.В. та ТзОВ «Ганна-Марія» в особі керуючого санацією Сольського В.С. укладено договір банківського рахунку № 11-07-20-000384 для відкриття поточного рахунку для боржника з метою прийняття та зарахування на поточний рахунок коштів, що надходять до клієнта (боржника), виконання розпоряджень клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з поточного рахунку та надання інших послуг, визначених тарифами банку, а клієнт погоджується оплатити банку винагороду за надані послуги згідно з тарифами. Поточний рахунок був відкритий відповідно до вимог частини 6 статті 17 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою керуючий санацією зобов'язаний відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами.

19 грудня 2011 року між ПАТ «Діамантбанк» та ТзОВ «Ганна-Марія», підписано додаткову угоду № 1 до договору банківського рахунку № 11-07-20-000384 від 20.07.2011 р., якою було внесено зміни у розділ 4 договору «Порядок розрахунків». Зокрема, п. 4.2 додаткової угоди № 1 викладено у редакції: «У випадку, якщо клієнт погоджується оплатити банкові винагороду у розмірі, визначеному чинними на дату надання послуг тарифами та у випадку надходження на поточний рахунок грошових коштів в сумі 3 061 588,47 грн. банк має право списувати з поточного рахунку кошти в сумі, що дорівнює визначеній такими тарифами винагороді на послуги, що надані клієнту та в сумі, визначеній згідно протоколів № 06/11 від 24.05.2011 р., № 10/11 від 06.10.2011, № 11/11 від 19.12.2011 р. проведення засідань комітету кредиторів клієнта у справі № 33/93 Господарського суду Львівської області по справі № 33/93 від 01.10.2009 р. та договору про надання юридичних послуг № 01/10/11 від 07.10.2011 р., укладеного між клієнтом та адвокатом ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)».

Додатком до додаткової угоди № 1 до договору банківського рахунку № 11-07-20-000384 встановлено черговість списання банком в погашення вимог кредиторів та витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, коштів з поточного рахунку у ПАТ «Діамантбанк» на суму 3 061 588,48 грн.

Відповідно до виписки з банківського рахунку ТзОВ «Ганна-Марія» і додатку до додаткової угоди № 1 та на підставі додаткової угоди № 1 до договору банківського рахунку № 11-07-20-000384 банком 28.12.2011 р. перераховано кошти кредиторам боржника 1-6 черг реєстру вимог кредиторів ТзОВ «Ганна-Марія» та витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство всього на суму 3 061 588,48 грн., у т.ч. заборгованість із заробітної плати на суму 718 995,39 грн.

Відтак банк у наведених правовідносинах виступав виконавцем розпоряджень керуючого санацією та рішень комітету кредиторів. Він самостійно не встановлював третіх осіб (кредиторів боржника), яким необхідно перерахувати кошти та черговість перерахування коштів, а також не був отримувачем коштів. Відповідно до наведеного п. 4.2 додаткової угоди банк не міг самостійно отримати винагороду за надання послуг згідно із встановленими банком тарифами без погодження із клієнтом, тобто ТзОВ «Ганна-Марія», відтак у випадку отримання ПАТ «Діамантбанк» винагороди за надання послуг клієнту без погодження з ним тарифів, така винагорода отримана банком неправомірно.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Згідно з п. 26.1 ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (Закон № 2346-ІІІ від 5 квітня 2001 р. з наступними змінами та доповненнями) платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Відповідно до п. 26.2 ст. 26 цього ж Закону умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника тощо).

Відповідно до п.5 гл.2 Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затв. постановою Правління НБУ від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 за № 1035/12909, взаємовідносини в системі міжбанківських розрахунків між її учасниками регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства. Якщо договором передбачено здійснення договірного списання, то таке списання оформляється і виконується відповідно до вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та нормативно-правового акта Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Відповідно до п. 6.6 глави 6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. постановою Правління НБУ 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.03.2004 за № 377/8976 платник у договорах банківського рахунку або інших договорах про надання банківських послуг може передбачати доручення банку на договірне списання коштів з його рахунків на користь третіх осіб або на свої рахунки, які відкриті у цьому чи іншому банку.

Отже укладена 19 грудня 2011 року між ПАТ «Діамантбанк» та ТзОВ «Ганна-Марія», додаткова угода № 1 до договору банківського рахунку № 11-07-20-000384 від 20.07.2011 р., якою було внесено зміни у розділ 4 договору «Порядок розрахунків» відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 11 ст. 17 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо:

угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки;

угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.

Отже ч. 11 ст. 17 Закону передбачає дві спеціальні умови, за яких угода може бути визнана недійсною, а саме: укладання боржником угоди із заінтересованою особою та завдання цією угодою збитків кредиторам.

Поняття «заінтересовані особи» наведено в ст. 1 Закону. Згідно з абз. 23 ст. 1 Закону, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Відтак з наведеного випливає, що будь-який кредитор у справі про банкрутство не може бути заінтересованою особою в розумінні ст. 1 Закону. Визнання ж недійсною угоди, укладеною з кредитором (а не з заінтересованою особою) взагалі не передбачено наведеним в ст. 17 Закону вичерпному переліку, а тому і правових підстав для визнання такої угоди недійсною немає.

Також не надано доказів і того, що укладенням угоди було завдано чи може бути завдано збитків кредиторам боржника. Крім того, рішення про укладення угоди було прийнято комітетом кредиторів боржника (протокол комітету кредиторів № 11/11 від 19.12.2011р.) і таке рішення повністю узгоджувалося зі встановленою Законом черговістю задоволення вимог кредиторів, а також враховувало інтереси всіх кредиторів, що підтверджується Додатком до угоди, який і встановлює черговість задоволення вимог усіх кредиторів у повній відповідності до вимог Закону. За таких обставин укладення угоди не могло завдати збитків інтересам кредиторів, а було спрямоване на задоволення їх вимог у встановленій Законом черговості. Наведене підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ «Ганна-Марія». В матеріалах справи містяться платіжні доручення, які підтверджують факт належного виконання умов угоди й погашення вимог кредиторів.

Укладення угоди та подальші дії з її виконання, а саме проведення розрахунків з усіма кредиторами, повністю кореспондувалося з рекомендаціями Пленуму Верховного суду України, викладеними в п. 39 Постанови від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику у справах про банкрутство», де зазначено, що заборона на задоволення вимог кредиторів не стосується випадків, коли боржник після виявлення у встановленому порядку кредиторів одночасно задовольнив вимоги усіх конкурсних кредиторів.

Що ж стосується посилань керуючого санацією на висновки Львівського апеляційного господарського суду в постановах від 10.10.2012 р. та від 28.08.2013р., то такі висновки не можуть бути підставою для визнання угоди недійсною, оскільки ч. 11 ст. 17 Закону встановлені дві вичерпні підстави для визнання угод недійсними за заявами арбітражного керуючого.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати із сплати судового збору необхідно віднести на ТзОВ «Ганна-Марія». Враховуючи, що до моменту прийняття судового рішення (ухвали) боржник не сплатив судовий збір, суд вважає за необхідне стягнути з нього 1218,00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.

Розгляд клопотань власника ТзОВ "Ганна-Марія" Щербана Д.І. про усунення арбітражного керуючого Сольського В.С. від виконання обов'язків керуючого санацією боржника у справі про банкрутство ТзОВ "Ганна-Марія" та про припинення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганна-Марія", а також клопотання керуючого санацією про відшкодування витрат, суд вважає за необхідне відкласти.

Керуючись ст.ст. 1, 5, 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону 784-XIV від 30.06.1999 р. з наступними змінами та доповненнями, та п. 1-1 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 4212-VI, ст.ст. 1, 12, 33, 34, 49, 77, 86 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Ганна-Марія» Сольського Володимира Степановича про визнання недійсною додаткової угоди № 1, укладеної 19 грудня 2011 року до договору банківського рахунку № 11-07-20-000384 від 20.07.2011 р., та зобов'язання ПАТ "Діамантбанк" повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганна-Марія" 2 336 633,86 грн. відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ганна-Марія» (81110, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Зимна Вода, ДК 9 км, ідентифікаційний код 31001601) в дохід Державного бюджету України 1218 грн. 00 коп. - судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

3. Розгляд справи відкласти на: 27.10.14 на 10:00 Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області (м. Львів, вул. Личаківська, 128, каб. 511).

4. Участь в судовому засіданні представників комітету кредиторів, керуючого санацією, власника ТзОВ "Ганна-Марія" (уповноваженої особи учасників товариства) - обов'язкова.

5. Копію ухвали направити комітету кредиторів, керуючому санацією, боржнику, власнику ТзОВ "Ганна-Марія" (уповноваженій особі учасників товариства).

Суддя Гутьєва В.В.