Рішення

від 07.10.2014 по справі 157/907/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/907/14-ц Провадження № 22-ц/773/1394/14 Головуючий у 1 інстанції: Гордійчук В.М. Категорія: 47 Доповідач: Осіпук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Мудренко Л. І.,

при секретарі Лимар Р. С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Камінь-Каширської міської ради, третя особа реєстраційна служба Камінь-Каширського районного управління юстиції про визнання нечинним рішення Камінь-Каширської міської ради та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за апеляційною скаргою позивача за первісним позовом ОСОБА_1 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 5 серпня 2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом. Покликався на те, що він є власником жилого будинку та земельної ділянки для його будівництва і обслуговування площею 0,0897 га по АДРЕСА_1.

Крім того зазначав, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, які проживають неподалік його земельної ділянки, самовільно звели на ній тимчасові господарські споруди, чим створили і чинять йому перешкоди у користуванні даною земельною ділянкою.

Просив суд ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідачів не чинити йому перешкод в користуванні земельною ділянкою та знести самовільно побудовані на ній господарські споруди.

До початку розгляду справи в суді відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали зустрічний позов до ОСОБА_1 і Камінь-Каширської міської ради про визнання нечинним рішення Камінь-Каширської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. У своїй позовній заяві вказували на те, що дерев'яні хлів та гараж, які просить знести ОСОБА_1, були ними збудовані на прибудинковій території багатоквартирних будинків по АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3, в яких вони проживають, та на земельній ділянці, що належить Камінь-Каширському ВУЖКГ.

Оскільки земельна ділянка по АДРЕСА_1 була надана позивачу за первісним позовом, без вилучення її у попереднього користувача виробничого управління житлово-комунального господарства, то ОСОБА_3 і ОСОБА_4 просили визнати незаконним рішення Камінь-Каширської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 і відшкодувати їм судові витрати.

Ухвалою Камінь-Каширського районного суду від 7 липня 2014 року вимоги зустрічного позову об'єднані з первісним позовом.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_3 і ОСОБА_4 збільшили вимоги за зустрічним позовом, просили крім того скасувати державну реєстрацію оспореного рішення ради.

31 липня 2014 року ухвалою суду першої інстанції залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідачів за зустрічним позовом Камінь-Каширське районне управління юстиції Волинської області.

5 серпня 2014 року рішенням Камінь-Каширського районного суду у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено, визнано незаконним і скасовано, оспорене рішення про надання земельної ділянки ОСОБА_1 у власність, скасовано видане йому свідоцтво про право власності на дану земельну ділянку та його реєстрацію, вирішено питання про відшкодування відповідачам судових витрат.

В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить його скасувати як незаконне і необґрунтоване та ухвалити нове рішення, яким задоволити первісний позов та відмовити у зустрічному позові відповідачів.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та задовольняючи зустрічний позов відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що орган місцевого самоврядування Камінь-Каширська міська рада, приймаючи рішення про надання спірної земельної ділянки позивачу у власність, порушила права відповідачів, попередньо не вилучивши земельну ділянку у них.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язанні з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням сесії Камінь-Каширської міської ради № 46/13 від 28.05.2014 року позивачу ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0897 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передано йому дану земельну ділянку у власність (а. с. 38, 86-89). 6 червня 2014 року ОСОБА_1 було отримано свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку та проведено його реєстрацію в Реєстраційній службі Камінь-Каширського районного управління юстиції (а. с. 4, 34 - 36).

Крім того з наявних в матеріалах справи повідомлень Камінь-Каширської міської ради від 18.06.2014 року № 403/2.2-3, 02.10.2014 року № 439/2.1-4 встановлено, що рішення про надання земельних ділянок відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування господарських будівель по АДРЕСА_1 не приймалося, а побудовані ними на земельній ділянці по АДРЕСА_1 гараж та хлів є самочинним будівництвом (а. с. 6, 132).

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 376, ст. 391 ЦК України жилий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 5 постанови № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).

Враховуючи наведені обставини та норми права колегія суддів вважає, що право позивача ОСОБА_1 на вільне користування належною йому на праві власності земельною ділянкою є порушеним і потребує захисту шляхом знесення самочинно побудованих на ній відповідачами господарських будівель.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4, всупереч вимогам ст. 10 ч. 3, ст. 60 ЦПК України, не довели тих обставин, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог у зустрічному позові, то їх позовні вимоги до задоволення за цим позовом не підлягають.

Отже рішення суду першої інстанції, на думку колегії суддів, у відповідності з пунктами 2 - 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення первісного позову і відмову у задоволенні зустрічного позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задоволити.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 5 серпня 2014 року в даній справі скасувати.

Позов ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволити, зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знести самочинно встановлені господарські споруди: хлів, гараж на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Камінь-Каширської міської ради, про визнання нечинним рішення ради відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді