КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 червня 2014 року Справа № 810/2184/14
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ханс Айнхель Україна" доІнспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області провизнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ханс Айнхель Україна" звернулось до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 14.03.2014 № 000013 про накладення штрафних санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ханс Айнхель Україна" накладено штраф у розмірі 17000 грн. 00 коп., на його думку, прийнята Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки контролюючого органу відносно факту вчинення підприємством правопорушення є помилковими, у зв'язку з чим вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що приймаючи оскаржувану постанову, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Київській області діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні, призначеному на 16 травня 2014 року, позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.
Судом, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи, на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено у справі перерву до 30.05.2014, яку в подальшому було продовжено.
У судове засідання, призначене на 24.06.2014, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про вручення представникам позивача та відповідача судових повісток (а.с. 105).
Матеріали справи містять заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ханс Айнхель Україна" (ідентифікаційний код 38275500, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки, буд. 16) зареєстроване в якості юридичної особи 23.08.2012 та здійснює господарську діяльність пов'язану, зокрема, з оптовою торгівлею побутовими електротоварами і електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, монтажем водопровідних мереж, систем опалювання і кондиціонування, оптовою торгівлею деталями та приладдям для автотранспортних засобів, оптовою торгівлею сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, роздрібною торгівлею, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет та оптовою торгівлею залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.
Зазначені обставини підтверджуються даними, наведеними у довідці Головного Управління статистики у Київській області серії АА № 561176 (а.с. 6).
У лютому 2014 року посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області на підставі пункту 4 частини першої статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2735-VI та статті 11 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2736-VI проведено перевірку характеристик продукції Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханс Айнхель Україна".
За результатами перевірки складено акт від 27.02.2014 № 000016, в якому зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ханс Айнхель Україна" вимог пункту 19 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 785, що виявилось у введенні в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (на апаратурі відсутній національний знак відповідності).
При перевірці характеристик продукції - шліфувальної машини вібраційної ВТ-05280Е, дата випуску січень 2012 року, торгова марка "Einhell" (саме такі дані продукції відображені в акті перевірки), контролюючим органом прийнято до уваги відомості, отримані від інших територіальних органів Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про невідповідність цієї продукції вимогам чинного законодавства України.
Зокрема, відповідач зважав на матеріали перевірки, проведеної Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області відносно ТОВ "Епіцентр К" (акт перевірки характеристик продукції від 11.12.2013 № 000105), в яких зафіксовано обставини наявності в реалізації у ТОВ "Епіцентр К" шліфувальної машини вібраційної ВТ-05280Е (постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ханс Айнхель Україна"), на яку нанесено ідентифікаційний номер органу оцінки відповідності (061), що не відповідає даним пред'явленої декларації відповідності.
На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято постанову від 14.03.2014 № 000013, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханс Айнхель Україна" на підставі вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2735-VI застосовано штрафні санкції у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп.
Не погоджуючись із постановою, прийнятою відповідачем, позивач оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Законодавство України у сфері ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції складається з законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон України № 877-V), "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2735-VI (далі - Закон України № 2735-VI), "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2736-VI (далі - Закон України №2736-VI) та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері ринкового контролю та нагляду, у тому числі технічних регламентів.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України № 2735-VI, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності.
Згідно з приписами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 573 Переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності, перевірка продукції, машин і устаткування та низьковольтного електричного обладнання, на які поширюються дія, відповідно, постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 785 "Про затвердження Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання", постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 № 933 "Про затвердження Технічного регламенту безпеки машин та устаткування" та постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 № 1149 "Про затвердження Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання" належить до повноважень Держспоживінспекції.
Порядок проведення перевірок характеристик продукції визначено статтею 23 Закону України № 2735-VI. Відповідно до приписів зазначеної статті, органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
При цьому, планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Статтею 1 Закону України № 2735-VI визначено, що встановленими вимогами щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України є вимоги, визначені технічними регламентами.
У свою чергу, відповідність продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються, засвідчує Національний знак відповідності, яким вона позначена.
Особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів та виробників відображено в статтях 24 та 25 Закону України № 2735-VI.
Так, згідно з приписами пункту 1 частини другої статті 24 Закону України № 2735-VI, під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності; наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.
Якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників (пункт 1 частини першої статті 25 Закону України № 2735-VI).
Під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності; наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам.
Як зазначалось судом вище, вимоги щодо безпечності нехарчової продукції встановлюються технічними регламентами.
Так, вимоги щодо відповідності встановленим вимогам продукції позивача, що перевірялась - шліфувальної машини вібраційної "Einhell BT-OS 280 E, визначені Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 № 1149 (далі - Технічний регламент № 1149), Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 785 (далі - Технічний регламент № 785), Технічним регламентом безпеки машин та устаткування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 № 933 (далі - Технічний регламент № 933).
Відповідно до пункту 19 Технічного регламенту № 933, оцінку відповідності машин вимогам цього Технічного регламенту згідно із Законом України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" проводять призначені органи з оцінки відповідності.
Наявність на машині маркування національним знаком відповідності означає, що машина відповідає цьому Технічному регламенту, а також положенням інших технічних регламентів, які на неї поширюються (абзац другий пункту 7 Технічного регламенту № 933).
Пунктом 9 Технічного регламенту № 933 передбачено, що необхідною та достатньою умовою для введення машини в обіг на території України є її відповідність вимогам цього Технічного регламенту. При цьому, до введення машини в обіг та/або в експлуатацію виробник або його уповноважений представник проводить відповідні процедури з метою оцінки відповідності; складає декларацію відповідності, вимоги до якої зазначені у додатку 7, і забезпечує машину такою декларацією; маркує національним знаком відповідності.
Вимоги до складення декларації відповідності машини вимогам Технічного регламенту безпеки машин та устаткування визначено в Додатку 7 до Технічного регламенту № 933.
Відповідно до абзацу шостого пункту 3 зазначеного додатку до Технічного регламенту № 933, декларація відповідності машини повинна містити найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності, який провів у відповідних випадках перевірку типу, порядок проведення якої передбачено у додатку 15 до Технічного регламенту, і номер сертифіката відповідності типу машини.
Машини, що промарковані національним знаком відповідності і супроводжуються декларацією відповідності, повинні розглядатися органами виконавчої влади як такі, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту (пункт 10 Технічного регламенту № 933).
Відповідно до пункту 24 Технічного регламенту № 933, на машинах, які відповідають усім визначеним до них вимогам, повинен бути нанесений національний знак відповідності, опис та правила застосування якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності". За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або його уповноважений представник.
Відповідність апаратури основним вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання повинна підтверджуватися декларацією про відповідність, складеною виробником або уповноваженим представником (абзац шостий пункту 13 Технічного регламенту № 785). При цьому, згідно з пунктом 16, декларація про відповідність повинна, зокрема, містити посилання на цей Технічний регламент.
Вимоги пункту 17 Технічного регламенту № 785 передбачають, що на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.
Національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1599. У разі коли його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи. (пункт 19 Технічного регламенту № 785).
Відповідно до визначеної в додатку № 3 до Технічного регламенту № 1149 процедури оцінки відповідності низьковольтного електричного обладнання, виробник або уповноважений представник повинен нанести національний знак відповідності на електрообладнання та скласти декларацію про відповідність згідно з вимогами пункту 2 додатка 4 до Технічного регламенту (абзац другий пункту 1 додатку 3 Технічного регламенту № 1149).
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що достатніми умовами для введення в обіг на території України продукції, на яку поширюється дія відповідних технічних регламентів, є нанесення на продукцію або на табличку з її технічними даними та/або на пакування національного знаку відповідності та складання декларації про відповідність вимогам цих Технічних регламентів.
Як зазначалось вище, опис та правила застосування національного знака відповідності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1599.
Згідно з приписами пунктів 1 та 2 зазначених Правил, національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї, та наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим.
Пунктом 3 вказаних Правил передбачено, що у разі підтвердження відповідності продукції призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів.
Як вже зазначалось судом, доводи відповідача стосовно введення позивачем в обіг продукції, що не відповідає нормам технічних регламентів, обґрунтовуються наявністю розбіжностей у відомостях про орган з оцінки відповідності, що підтвердив відповідність продукції - шліфувальної машини вібраційної ВТ-OS280Е торгової марки "Einhell" вимогам технічних регламентів, що поширюються на цю продукцію.
Так, відповідач спирався на матеріали перевірки ТОВ "Епіцентр К", за даними якої на шліфувальну машину вібраційну ВТ-OS280Е, дата виготовлення: 01.2012, виробник: Китай, постачальник ТОВ "Ханс Айнхель Україна", с.Чайки, вул.В.Чайки, 16, тел. (044) 332-61-14; торгова марка "Einxell" поряд із національним знаком відповідності нанесено ідентифікаційний номер органу оцінки відповідності (061), в той час як пред'явлена ТОВ "Епіцентр К" у ході перевірки декларація про відповідність від 14.11.2011 № UA.034.D.0622-11 містить інший ідентифікаційний номер органу оцінки відповідності, а саме (034) (а.с.87).
Відповідно до частини сьомої статті 23 Закону України № 2735-VI під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; 9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Частиною тринадцятою зазначеної статті передбачено, що у разі, якщо суб'єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції або сертифікати відповідності, видані акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду беруть до уваги ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.
Суд звертає увагу на те, що описова частина акту перевірки характеристик продукції позивача від 27.02.2014 № 000016 (а.с. 12-15), містить виключно посилання на контролюючий захід, проведений Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області відносно розповсюджувача продукції - гіпермаркету ТОВ "Епіцентр К" (акт перевірки характеристик продукції від 11.12.2013 № 000105 (а.с. 81-86).
Це дає підстави вважати, що посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області продукція позивача та документи, перелік яких наведено в частині сьомій статті 23 Закону України № 2735-VI, на відповідність їх технічним регламентам фактично не проводилась, а висновки про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ханс Айнхель Україна" відтворені з акту перевірки характеристик продукції ТОВ "Епіцентр К" від 11.12.2013 № 000105.
Під час судового розгляду справи позивачем, з метою доведення відсутності порушень законодавства, пов'язаних з випуском в обіг на території України продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, надано до суду копію сертифікату відповідності електричного інструменту торгової марки "Einhell" № UA.TR.061.00252-12, виданого ТОВ "Ханс Айнхель Україна" уповноваженим органом з оцінки відповідності ТОВ "ОС "ПромСтандарт" (а.с. 16), та копію декларації про відповідність № UA.TR.061.D.05798-12, складеної на підставі вищезазначеного сертифікату відповідності та протоколу випробувань від 19.10.2012 № 98/09-12 (а.с. 17).
У судовому засіданні, призначеному на 30.05.2014, у присутності представників сторін судом, в якості речового доказу, досліджено шліфувальну машину вібраційну ВТ-OS 280Е, торгової марки "Einhell та її пакування. Відповідно до пояснень представника позивача, саме ця продукція надавалась до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області для проведення позапланової невиїзної перевірки. Зазначені обставини підтверджено представником відповідача.
Під час дослідження речового доказу судом встановлено наявність нанесеного на шліфувальну машину вібраційну ВТ-OS 280Е та її пакування національного знаку відповідності з ідентифікаційним номером органу підтвердження відповідності (061).
Як вбачається зі змісту наявних в матеріалах справи копій сертифікату відповідності та декларації про відповідність, зазначений ідентифікаційний номер органу оцінки відповідності співпадає з номером, що нанесений поряд із національним знаком відповідності.
Суд звертає увагу на те, що декларація про відповідність від 14.11.2011 № UA.034.D.0622-11 (а.с. 87), яка була прийнята до уваги Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області під час проведення перевірки ТОВ "Епіцентр К", не може бути доказом наявності в діях позивача складу правопорушення, оскільки дану декларацію складено Товариством з обмеженою відповідальністю "Айнхель Україна" (ідентифікаційний код 34189256, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 134), тобто іншим господарюючим суб'єктом.
Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оцінюючи доводи відповідача про законність притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу суд вважає за необхідне зазначити, що передбачені пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України № 2735-VI фінансові санкції застосовуються у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі нанесення Національного знаку відповідності на продукцію, що не відповідає нормам технічних регламентів.
Враховуючи, що у ході судового розгляду справи представником відповідача не доведено у належний спосіб обставин, що свідчать порушення позивачем пункту 19 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 №785, висновки відповідача про необхідність притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2735-VI суд вважає безпідставними.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом першим частини третьої статті 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи положення вказаних вище правових норм, суд дійшов висновку, що накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ханс Айнхель Україна" штрафних санкцій у сумі 17000 грн. 00 коп. здійснено Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області з порушенням вимог Закону України № 2735-VI, що є підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 182 грн. 70 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області від 14.03.2014 № 000013 про накладення штрафний санкцій, - визнати протиправною та скасувати.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханс Айнхель Україна" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Харченко С.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2014 |
Оприлюднено | 17.10.2014 |
Номер документу | 40903463 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Харченко С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні