Постанова

від 30.09.2014 по справі 813/7554/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року № 876/14451/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Щерби С.Б.

представника відповідача - Кошевого А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бродівському районі Львівської області про зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів, -

встановив:

08.10.2013 позивач - УПФУ в Бродівському районі Львівської області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - ВВД ФСС НВВ ПЗ в Бродівському районі Львівської області в якому просить зобов'язати відповідача включити в акт звірки та прийняти до відшкодування виплачену гр. ОСОБА_3 пенсію за період з квітня по серпень 2013 року в сумі 447,50 грн. Також позивач просив стягнути вказану суму коштів з відповідача на користь позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач всупереч Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV) відмовився відшкодовувати позивачу понесені ним витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності гр. ОСОБА_3 за період з квітня по серпень 2013 року в сумі 447,50 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник апелянта у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України це не перешкоджає апеляційному розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просить залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов задоволеним бути не може, оскільки позивач обрав невірний спосіб захисту, так як Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління ПФУ та правління Фонду від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 (далі - Порядок) на який покликається Пенсійний орган, не врегульовує спірних відносин. Встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору, а тому у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, Пенсійний фонд вправі в судовому порядку ставити вимоги про стягнення понесених ним витрат, а не про спонукання до підписання актів звірки щодо таких витрат.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимога про зобов'язання відповідача включити в акти звірки витрати, є невірним способом захисту, оскільки у разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат. а не вимоги про включення сум до цих актів. Порядок не врегульовує спірних правовідносин, що виникли в цьому випадку, так як встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору. Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України викладеною, зокрема, у постанові від 10.06.2014 № 21-154а14.

Однак, суд першої інстанції не дослідив того, що позивачем поряд з вказаною вимогою також заявлено вимогу про стягнення з відповідача коштів, які не включені до актів звірки.

Як вбачається із матеріалів справи, УПФУ в Буському районі Львівської області протягом періоду з квітня по серпень 2013 року здійснювало виплату і доставку пенсії гр. ОСОБА_3 по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на виробництві, усього в сумі 4470 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою від 26.09.2013 № 8352 (а.с. 7). Інвалідність вказаної особи настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією акта про нещасний випадок на виробництві та випискою (а.с. 8-10).

Вказані вище кошти позивач пред'явив відповідачу для відшкодування згідно Актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності і внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за кожний місяць вказаного періоду. Однак, відповідачем зазначені акти підписані із застереженнями та згідно таблиць розбіжностей не прийнято до відшкодування вищевказані суми, з посиланням на те, що акт Н-1 не відповідає вимогам законодавства. Загальна сума витрат, яка відповідачем не прийнята до відшкодування становить 447 грн, у т.ч. 229,90 грн - основний розмір пенсії та 209 грн - цільова грошова допомога на прожиття (а.с. 11-25).

Суд апеляційної інстанції дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, вважає, що відповідачем безпідставно не прийнято до відшкодування вказані вище суми витрат.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, наведено у статті 21 Закону № 1105-XIV. Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Статтею 81 Закону № 1788-ХІІ визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами ПФУ. Механізм відшкодування Фондом витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком.

Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону № 1105-XIV, Закону № 1788-ХІІта інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така допомога надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат ПФУ з виплати і доставки зазначених пенсій.

Верховний Суд України у своїх поставах від 20.11.2012 № 21-361а12 та від18.06.2013 № 21-199а13, які стосуються подібних правовідносин, дійшов висновку про необхідність стягнення з відділення Фонду на користь управління ПФУ витрат на доставку пенсій, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття та основного розміру пенсій.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання Фонду у таблицях розбіжностей на невідповідність актів Н-1 вимогам законодавства, оскільки ним не наведено обґрунтувань у чому полягає така невідповідність, а також не надано доказів визнання таких актів недійсними чи їх скасування, або доказів визнання неправомірними дій позивача щодо призначення відповідних пенсій.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, основним документом для призначення пенсії по інвалідності є виписка з акта огляду МСЕК, яку одержує від МСЕК орган, що призначає пенсію та додає до заяви про призначання пенсії (п. 9). При цьому перевірку документів, які є підставою для призначення та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України, здійснюють саме ці органи, що є їх безпосереднім обов'язком.

Водночас, в силу ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.

Позивачем наданий відповідачу акт Н-1 про нещасний випадок на виробництві по гр. ОСОБА_3, а тому враховуючи вищевикладене, відповідач має відшкодувати заборгованість з виплати пенсій за період з квітня по серпень 2013 року в сумі 447,50 грн.

З огляду на те, що оскаржувана постанова судом першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про часткове задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області - задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 813/7554/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бродівському районі Львівської області (код ЄДРПОУ - 25257705, Львівська область, м. Броди, вул. Залізнична, 44) на користь Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області (код ЄДРПОУ - 22338001, Львівська область, м. Броди, вул. Петра Полтави, 3) 447,5 грн (чотириста сорок сім гривень п'ятдесят копійок) витрат на виплату пенсії гр. ОСОБА_3 за період за квітня по серпень 2013 року, у т.ч.; 229,9 грн - витрат на виплату і доставку основного розміру пенсії по інвалідності, 209 грн - щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, 6,85 грн - витрат на доставку пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів, з дня набрання нею законної сили, може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Постанова у повному обсязі складена та підписана 03.10.2014.