Ухвала

від 24.09.2014 по справі 6-10280св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Євтушенко О.І.,

суддів: Євграфової Є.П., Завгородньої І.М.,

Іваненко Ю.Г., Олійник А.С.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки із незаконного користування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 10 лютого 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, просила витребувати із незаконного користування ОСОБА_4 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 22 червня 2006 року між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі № 3 на 10 років.

У грудні 2011 року відповідач ОСОБА_4 повідомив її про смерть орендаря та намір продовжити орендні правовідносини, оскільки він є правонаступником померлого.

У серпні 2013 року вона звернулась до відповідача із вимогою повернути земельну ділянку власнику, але відповіді не отримала.

Правовідносини оренди припинились смертю орендаря, новий договір оренди з відповідачем, як правонаступником орендаря, укладено не було, тому договір оренди є припиненим, що є підставою для витребування на її користь належної їй земельної ділянки.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 грудня 2013 року в позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 10 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Витребувано із незаконного користування ОСОБА_4 належну ОСОБА_3 земельну ділянку площею 3,71 га, що розташована в адміністративних межах Підгорянської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, кадастровий № 5321885800:00:004:0030, та передано її останній. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,71 га на території Підгорнянської сільської ради.

22 червня 2006 року ОСОБА_3 уклала із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 договір оренди, відповідно до якого передала останньому вказану земельну ділянку у платне користування на 10 років для вирощування товарної сільськогосподарської продукції (далі - Договір оренди).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Листом від 28 грудня 2011 року ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_3 про те, що він є спадкоємцем ОСОБА_5 та приймає всі права та обов'язки орендаря за Договором оренди.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 є спадкоємцем орендаря, правовідносини допускають правонаступництво і умовами договору не визначено, що смерть фізичної особи-орендаря є підставою для припинення договору, тому відсутні підстави для витребування земельної ділянки.

Ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що договором оренди передбачено його припинення внаслідок ліквідації юридичної особи-орендаря. Оскільки до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, то зі смертю фізичної особи-підприємця орендаря, договір оренди припинено.

Такі висновки апеляційного суду відповідають нормам матеріального права та встановленим у справі обставинам.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 7 Закону право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону. У разі засудження фізичної особи-орендаря до позбавлення волі або обмеження його дієздатності за рішенням суду право на оренду земельної ділянки переходить до одного з членів його сім'ї, який виявив бажання і може відповідно до закону стати орендарем, а в разі його відмови або відсутності таких - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем, за їх згодою, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону. До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно із п. 32 Договору оренди дія договору припиняється у разі, зокрема, ліквідації юридичної особи-орендаря.

Згідно із ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що у правовідносинах оренди землі фізичні особи-підприємці беруть участь перш за все як підприємці, а не як фізичні особи-громадяни.

Вирішуючи спір, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що оскільки договір укладено із фізичної особою-підприємцем, то з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, припиняє дію договір, укладений із такою особою, як суб'єктом цивільних правовідносин.

Таким чином, ухвалене апеляційним судом рішення відповідає нормам матеріального права та встановленим обставинам справи, підстави для його скасування відсутні.

З огляду на викладене, рішення апеляційного суду підлягає залишення без змін відповідно до ст. 337 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 10 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І. Євтушенко

Судді: Є.П. Євграфова

І.М. Завгородня

Ю.Г. Іваненко

А.С. Олійник