Рішення

від 14.10.2014 по справі 903/791/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 жовтня 2014 р. Справа № 903/791/14

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі Державного комунального підприємства "Луцьктепло", м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Держава Плюс ЛТД", м. Луцьк

про стягнення 27 425,25грн.

Суддя: С.В. Бондарєв

За участю представників сторін:

від позивача: Петрук І.В., дов. №79/08 від 10.01.2014р.

від відповідача: н/з

В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури міста Луцька Католик Іванна Анатоліївна (довіреність №113-6592вих14 від 16.09.2014р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України прокурору та представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст.ст. 22, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 14.10.2014 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Прокурор м. Луцька в інтересах держави в особі Державного комунального підприємства "Луцьктепло" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Держава Плюс ЛТД"-про стягнення 27 425,25грн. (з врахуванням заяви прокурора, в якій вказано на допущення арифметичної помилки при сумуванні усіх сум, нарахованих до сплати відповідачу); в т.ч. 23 574,96грн.- основного боргу за період з січня 2014р. по березень 2014р. (включно) згідно договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 05.12.2013р. №4-225, 1 435,46 грн.-пені за період з 01.02.2014р. по 30.06.2014р. за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті теплової енергії згідно п. 5.4. даного договору, 204,27грн.-3% річних за період з 01.02.2014р. по 31.05.2014р. (включно) та 2 210,56грн.-суми індексу інфляції за період з лютого 2014р. по травень 2014р. (включно) згідно ст. 625 ЦК України.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті теплової енергії згідно договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 05.12.2013р. №4-225.

Ухвалою суду від 29.08.2014р. порушено провадження у справі, розгляд спору призначено на 23.09.2014р. на 10год. 00хв.

В судовому засіданні 23.09.2014р. прокурор позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

В судовому засіданні 23.09.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Водночас, супровідним листом від 23.09.2014р. №б/н до матеріалів справи долучив копії рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 06.10.2011р. №682, додатку №1 до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради, постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. №118, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.12.2013р. №470 та виписку по рахунку за 20.11.2013р.

Відповідач в судове засідання 23.09.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України, з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на неявку відповідача в судове засідання, неподання сторонами витребуваних судом доказів по справі та необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Крім того, зобов'язано сторін представити суду: прокурора та позивача- пояснення щодо ціни позову та щодо зарахування 7 000,00грн., сплачених 20.11.2013р. в оплату послуг за січень; відповідача- пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; докази часткової проплати; позивача направити уповноваженого представника до відповідача для проведення звірки взаєморозрахунків, а відповідача провести звірку та підписати акт звірки, який представити в судове засідання 14.10.2014р.

02.10.2014р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від позивача надійшла до суду заява №5090/08 від 30.09.2014р. (вх. №01-29/9347/14), в якій позивач уточнив період виникнення заборгованості, вказавши що з 01.12.2013р. по 31.03.2014р. відповідачу було відпущено теплової енергії на суму 30 574,96грн., відповідач сплатив лише 7 000,00грн., а тому позивач просив стягнути з відповідача 27 425,25грн.; в т.ч. 23 574,96грн.- основного боргу за період з 01.12.2013р. по 31.03.2014р. згідно договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 05.12.2013р. №4-225, 1 435,46 грн.-пені за період з 01.02.2014р. по 30.06.2014р. за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті теплової енергії згідно п. 5.4. даного договору, 204,27грн.-3% річних за період з 01.02.2014р. по 31.05.2014р. та 2 210,56грн.-суми індексу інфляції за період з січня 2014р. по травень 2014р. згідно ст. 625 ЦК України.

Долучив до матеріалів справи копію рахунку №3232 за грудень 2013р.

В судовому засіданні 14.10.2014р. прокурор звернувся до суду з заявою №б/н (вх.№01-29/9680/14), в якій просив у зв'язку з допущенням арифметичної описки в позовній заяві в описовій та прохальній частинах стягнути з відповідача 27 425,25грн.

Представник позивача в судовому засіданні 14.10.2014р. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 14.10.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвала суду від 23.09.2014р., направлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Витязі з ЄДРПОУ від 17.07.2014р., а саме м. Луцьк, вул. Федорова, 3/78, повернулась до суду органами поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Господарський суд, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

встановив:

05 грудня 2013р. між Державним комунальним підприємством "Луцьктепло" в особі заступника директора Котовича С.А. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Держава Плюс ЛТД" в особі директора Голубчука В.В. був укладений договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №4-225, згідно з пунктами 1.1.-1.4. якого теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячої води споживачу, який зобов'язаний оплатити прийняту теплову енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи теплоспоживання. Теплова енергія використовується споживачем через тепловикористальні установки для підтримання належного температурного режиму (обігрівання) належних йому приміщень. Кількість теплової енергії, що постачається за цим договором, визначається за показами приладу комерційного обліку теплової енергії.

Розділом 3 договору купівлі-продажу (постачання) сторони погодили порядок розрахунків за цим договором, згідно якого вартість теплової енергії за встановленими тарифами згідно з показами приладів обліку, які надаються споживачем до 20 числа розрахункового місяця в теплопостачальну організацію. Тарифи на момент підписання даного договору такі: 1 Гкал теплової енергії-754,67грн. та ПДВ-150,93грн. Тарифи встановлюються нормативно-правовим актом уповноваженого органу державної влади або органу місцевого самоврядування. У випадку прийняття нових тарифів вони є обов'язковими для обох сторін з часу введення їх в дію. Споживач зобов'язується щомісячно сплачувати за теплову енергію в наступному порядку: передоплату-до 01 числа розрахункового місяця, на підставі виставленого рахунку, який отримується споживачем до 20 числа місяця, що передує розрахунковому, в приміщенні теплопостачальної організації. Нез'явлення споживача до установленої дати у теплопостачальну організацію для отримання рахунку не є підставою для відмови для здійснення передоплати;-остаточний розрахунок -до 01 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунку, який отримується споживачем до 20 числа розрахункового місяця в приміщенні теплопостачальної організації. Нез'явлення споживача до встановленої дати у теплопостачальну організацію для отримання рахунку не є підставою для відмови від оплати за теплову енергію.

Згідно пункту 6.1. даного договору, договір набирає чинності з 22.11.2013р. з врахуванням ч.3 ст. 631 і діє безстроково.

Даний договір підписано сторонами та скріплений їх печатками. (а.с. 11-12)

Відповідно до додатку №1 до договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №4-225 від 05.12.2013р. сторони визначили, що загальна площа опалення приміщення нічного клубу "ХХІ століття" по проспекту Молоді, 2, з врахуванням висоти приміщення складає 938,03м.кв., при цьому максимальне теплове навантаження-0,07576Гкал/год. (а.с. 13)

На виконання умов договору позивач за період з грудня 2013 року по березень 2014 року відпустив відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води, що підтверджуються рахунками №3232 від 31.12.2013р., №2872 від 31.01.2014р., №2215 від 24.02.2014р. та №2405 від 26.03.2014р. на загальну суму 30 574,96грн., в яких вказано про те, що ці рахунки є актами надання послуг. (а.с. 14-16, 44)

Пунктом 3.3. договору передбачено, що споживач зобов'язується щомісячно сплачувати за теплову енергію в наступному порядку: передоплату-до 01 числа розрахункового місяця, на підставі виставленого рахунку, який отримується споживачем до 20 числа місяця, що передує розрахунковому, в приміщенні теплопостачальної організації. Нез'явлення споживача до установленої дати у теплопостачальну організацію для отримання рахунку не є підставою для відмови для здійснення передоплати;-остаточний розрахунок -до 01 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунку, який отримується споживачем до 20 числа розрахункового місяця в приміщенні теплопостачальної організації.

Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково в сумі 7 000,00грн., що стверджується наданою позивачем випискою по рахунках від 20.11.2013р. (а.с. 30), що призвело до звернення кредитора з позовом до суду.

Заборгованість становить 23 574,96грн.

Статтею 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Пунктом 6 ст.276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами. В свою чергу, ч. 6 ст. 19 даного Закону та п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язують споживача послуг щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 послуги надаються споживачеві на підставі договору , що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення.

В даному випадку тарифи на послуги затверджені рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 682-1 від 06.10.2011р.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №4-225 від 05.12.2013р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заборгованість за спожиту теплову енергію на день розгляду спору становить 23 574,96грн., стверджується договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №4-225 від 05.12.2013р., рахунками №3232 від 31.12.2013р., №2872 від 31.01.2014р., №2215 від 24.02.2014р. та №2405 від 26.03.2014р. на загальну суму 30 574,96грн., в яких вказано про те, що ці рахунки є актами надання послуг, випискою по рахунках від 20.11.2013р. та підлягає до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Держава Плюс ЛТД", в силу ст.193 ГК України, якою встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 1, 3 статті 549 ЦК України встановлено, щл неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.ч.4,6 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.5.4. договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №4-225 від 05.12.2013р. у разі порушення строку оплати теплової енергії споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше 100% від суми боргу.

При перевірці розрахунку пені за період з 01.02.2014р. по 30.06.2014р. за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3 судом встановлено, що пеня за даний період, розрахована в межах подвійної облікової ставки НБУ, а тому є підставною та такою, що підлягає до стягнення з відповідача за несвоєчасну оплату теплової енергії, отриманої згідно договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №4-225 від 05.12.2013р.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відзначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками прокурором відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 2 210,56грн. суми інфляційних за період прострочки платежів з січня 2014р. по травень 2014р. та 204,27грн. трьох процентів річних за період прострочки платежів з 01.02.2014р. по 31.05.2014р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань, перевіривши методику їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, а відтак підлягають до задоволення в повному об'ємі.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00грн. в доход Державного бюджету України, слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 193, 230-232, 275, 276 ГК України, ст. 11, 525, 526, 549, 611, 625, 691, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Держава Плюс ЛТД", Волинська обл., м. Луцьк, вул. Федорова, 3/78, код 38911979

на користь Державного комунального підприємства "Луцьктепло", Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код 30391925

27 425,25грн., в т.ч. 23 574,96грн.-основного боргу, 1 435,46 грн.-пені, 204,27грн.-3% річних та 2 210,56грн.-суми індексу інфляції.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Держава Плюс ЛТД", Волинська обл., м. Луцьк, вул. Федорова, 3/78, код 38911979 в доход державного бюджету України 1 827,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено

15.10.2014р.

Суддя С. В. Бондарєв