Ухвала

від 02.10.2014 по справі 2а-1772/11/10/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 р. Справа № 49690/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Клюби В. В.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Богородчанського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року в справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області до Богородчанського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2010 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області до Богородчанського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення з відповідача суми необґрунтовано одержаної виручки 95124,74 грн., штрафу в сумі 190249,48 грн., всього 285374,22 грн. і перерахунок в дохід державного бюджету ГУДК в Івано-Франківській області ДБ код 21081100 р/р 31111106700023, код ЗКПО 20567950, МФО 836014.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що відповідачем при нарахуванні плати за послуги водопостачання та водовідведення застосовувалися тарифи з рентабельністю 100% та 60% відповідно, що перевищує законодавчо встановлений граничний рівень.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року позов задоволено. Постановлено стягнути з Богородчанського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, вул.Петраша, 6а, смт.Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 03345834 в доход державного бюджету економічні санкції в сумі 285374,22 грн. ( двісті вісімдесят п`ять тисяч триста сімдесят чотири гривні 22 копійки).

Зазначену постанову мотивовано тим, що тариф на послуги централізованого водопостачання та водовідведення є регульованим тарифом, щодо якого встановлено граничний рівень.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Богородчанським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що 04 березня 2010 року позивачем, у відповідності до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України за № 1819 від 13 грудня 2000 року «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» та п. 4.1.2 плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами на 1-й квартал 2010 року проведено перевірку відповідача на предмет дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. За результатами перевірки складено акт від 16 березня 2010 року, за № 0000160 в якому зазначено, що відповідачем у період з 15 травня 2009 року по 28 лютого 2010 року застосовувались тарифи на послуги водопостачання та водовідведення для бюджетних споживачів з рентабельністю 100%, а для інших споживачів 60%. Формування та застосування тарифів для бюджетних та інших споживачів з рентабельністю 15 та 50% призвело до перевищення 6% (шести відсотків) законодавчо встановленого граничного рівня рентабельності в цілому по підприємству.

Перевіркою було встановлено, що при формуванні та застосуванні тарифів плановий рівень рентабельності на послуги водопостачання в цілому по підприємству становив 100 відсотків, а на послуги водовідведення 60 відсотків, у результаті чого відповідачем необґрунтовано нараховано 212924,74 грн., з них необґрунтовано одержано виручки 95124,74 грн.

22 березня 2010 року позивачем, на підставі вказаного акту прийнято рішення за № 88 про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у відповідача в дохід державного бюджету 95124,74 гривень необґрунтовано отриманої виручки та стягнути штраф в розмірі 190249,48 гривень.

У відповідності до статті 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) та граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Стаття 9 вказаного Закону України передбачає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Статтею 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» встановлені повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення.

Згідно абзацу 1 частини 1 вказаної статті Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення державної політики цін.

Постановою Кабінету Міністрів України за № 959 від 12 липня 2006 року затверджено Порядок формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі Порядок), яким визначено механізм формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

У відповідності до пункту 3 Порядку, формування тарифів підприємствами здійснюється відповідно до річних планів виробництва і надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції.

До фінансових витрат, які включаються в регульований тариф, пунктом 21 вказаного Порядку включено рівень рентабельності, у відповідності до якого, останній формується з урахуванням необхідності сплати податку на прибуток підприємств та спрямування частини отриманого прибутку на технічне переоснащення підприємств і не повинен перевищувати в цілому по підприємству 12 відсотків, а для категорій споживачів - бюджетних установ та інших споживачів - не повинен перевищувати 15 та 50 відсотків відповідно.

Суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок позивача про порушення відповідачем державної дисципліни цін та про безпідставність застосування ним в період з 15 травня 2009 року по 28 лютого 2010 року тарифів для бюджетних та інших споживачів, які забезпечували планову рентабельність в цілому по підприємству - 100% по водопостачанню та - 60% по водовідведенню, що перевищило гранично встановлений розмір - 12%. На підставі вказаного висновку позивачем до відповідача і були застосовані економічні санкції.

Статтею 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»встановлена відповідальність за порушення державної дисципліни цін. У відповідності до частини 1 якої вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.

Стаття 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», якою встановлена відповідальність за порушення державної дисципліни цін, передбачає стягнення штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Здійснення стягнення даного штрафу вказаною нормою Закону не повязано з відшкодуванням спричиненої шкоди чи поверненням необґрунтовано отриманої виручки підприємством, організацією, що допустила порушення державної дисципліни цін.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що рішення № 88 від 22 березня 2010 року Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області про стягнення штрафу - відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Богородчанського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року в справі № 2а-1772/10/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

Р. В. Кухтей