Постанова

від 07.10.2014 по справі 803/1623/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року Справа № 803/1623/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю представника позивача Масич І.В.,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна цукрова група» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна цукрова група» (далі - ТзОВ «Західна цукрова група») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 липня 2014 року за № 0007032201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 3 липня 2014 року № 3097/22.1/34214795 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Західна цукрова група» з питань фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Колорит»» (далі - ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»») за період з 1 червня 2011 року по 31 грудня 2011 року». Перевіркою встановлено порушення статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТзОВ «Західна цукрова група» занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»» на загальну суму 255 000 грн., в тому числі за липень 2011 року - 255 000 коп.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу про нікчемність правочину, укладеного із ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»», оскільки договірні зобов'язання сторонами виконані, а реальність їх виконання підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Придбаний у ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»» цукор в подальшому був повністю реалізований.

Крім того, зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Вважає, що податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2014 року за № 0007032201 винесене з порушенням норм законодавства та підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року провадження у справі № 803/1623/14 було зупинено до 29 вересня 2014 року.

Ухвалою суду від 7 жовтня 2014 року провадження в справі було поновлено та призначено дану справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 25 вересня 2014 року пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що враховуючи матеріали перевірки, документи, надані позивачем та матеріали зустрічних перевірок, які були використані Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів в ході перевірки, не підтверджується реальність господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»» з врахуванням реального часу їх здійснення, обсягу продукції, яка поставлялася та статусу підприємств-постачальників.

Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення сформоване у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання його протиправним та скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві Просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Судом встановлено, що в період з 19 червня 2014 року по 25 червня 2014 року Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Західна цукрова група» з питань фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»» за період з 1 червня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 3 липня 2014 року № 3097/22.1/34214795.

Перевіркою встановлено порушення статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТзОВ «Західна цукрова група» занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»» на загальну суму 255 000 грн., в тому числі за липень 2011 року - 255 000 коп.

Не погодившись з висновками перевірки, позивач подав заперечення на акт перевірки, проте листом від 16 липня 2014 року № 9169/10/0318-22-1 Головне управління Міндоходів у Волинській області повідомило, що висновок акту перевірки від 3 липня 2014 року № 3097/22.1/34214795 відповідає вимогам чинного законодавства та підстав для задоволення вимог викладених в запереченні немає.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів прийняте податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2014 року за № 0007032201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 382 500 грн., в тому числі за основним платежем на 255 000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 127 500 грн.

Висновки перевірки базуються на акті перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 4 квітня 2014 року № 720/22.8-17/37740172 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за серпень - грудень 2011 року», даних інформаційних джерел, акті перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 16 травня 2012 року № 371/22-00/36844712 «Про результати документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Євростройтех» (далі - ТзОВ «Євростройтех»),з питань правильності нарахування та сплати ПДВ за період з 1 травня 2011 року по 31 травня 2011 року та за період з 1 липня 2011 року по 31 липня 2011 року», якими встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»» за серпень - грудень 2011 року здійснювалась поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної дієздатності ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»», фінансово-господарські відносини між ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»» та підприємствами-постачальниками є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Відтак, податковим органом зроблено висновок, що ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»» здійснювало діяльність пов'язану з наданням податкової вигоди третім особам. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

В результаті порушення ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»» своїх податкових зобов'язань, принципів господарювання та цивільного законодавства, угоди, укладені з постачальниками на реалізацію товарів (робіт, послуг) мають протиправний характер, внаслідок чого ТзОВ «Західна цукрова група» неправомірно віднесено ПДВ до складу податкового кредиту.

Однак, суд не погоджується з такими висновками Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 липня 2011 року між ТзОВ «Західна цукрова група» (покупець) та ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 41 на придбання в останнього цукру білого в мішках в кількості 180 т на загальну суму 1 530 000 грн.

Оплата за поставлений товар здійснювалася шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»», що підтверджується копією банківської виписки від 3 серпня 2011 року.

Товар постачальником передавався перевізнику ТзОВ «Євростройтех», про що свідчать акти прийому-передачі товару.

Доставку товару здійснювало ТзОВ «Євростройтех». Дана операція підтверджується копіями наступних документів: договором з надання логістичних послуг від 14 липня 2011 року № 1407 з доповненнями, актом прийому-передачі наданих логістичних послуг від 29 липня 2011 року № 2 на суму 54 711 грн., в тому числі ПДВ, податковою накладною від 29 липня 2011 року № 148 на суму 54 711 грн. (яка була включена до податкового кредиту декларації з ПДВ за липень 2011 року). Оплата за надані послуги була здійснена шляхом перерахування коштів з поточного рахунку, що підтверджується копією банківської виписки від 3 серпня 2011 року.

Товар був доставлений і переданий на зберігання на склад публічного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» (далі - ПАТ «Гнідавський цукровий завод») і в подальшому реалізовувався зі складу, що підтверджується копіями наступних документів: договір зберігання товару від 1 липня 2011 року № 308 з додатками та видаткові накладні на передачу на зберігання від 18 липня 2011 року № РН-0001112, від 19 липня 2011 року № РН-0001113, від 20 липня 2011 року № РН-0001114, від 21 липня 2011 року № РН-0001115, від 22 липня 2011 року № РН-0001116, від 25 липня 2011 року № РН-0001117, від 26 липня 2011 року № РН-0001118, від 27 липня 2011 року № РН-0001119, від 28 липня 2011 року № РН-0001120.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною..

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно із статтею 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На думку суду, всі первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Враховуючи викладене суд вважає, що господарська операція між ТзОВ «Західна цукрова група» та ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»» відбулася і товар було поставлено в повному об'ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі, тому у позивача були всі правові підстави віднести ПДВ до податкового кредиту звітного періоду.

Разом з тим, судом не береться до уваги посилання відповідача на акт перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 4 квітня 2014 року № 720/22.8-17/37740172 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за серпень - грудень 2011 року» та акт перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 16 травня 2012 року № 371/22-00/36844712 «Про результати документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Євростройтех» (далі - ТзОВ «Євростройтех»),з питань правильності нарахування та сплати ПДВ за період з 1 травня 2011 року по 31 травня 2011 року та за період з 1 липня 2011 року по 31 липня 2011 року», оскільки, можливі порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ.

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового органу. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з ТзОВ «Виробнича фірма «Колорит»», відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача про реальний характер таких господарських операцій, висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 21 липня 2014 року за № 0007032201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Західна цукрова група» (43022, м. Луцьк, вул. Ранкова, 1, код ЄДРПОУ 34214795) 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк