Постанова

від 28.02.2013 по справі 9101/51980/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2013 рокусправа № 2а/0470/13319/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року

у адміністративній справі № 2а/0470/13319/11 за позовом приватного підприємства "Атланта-Агро" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року частково задоволено адміністративний позов приватного підприємства "Атланта-Агро" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська податкове повідомлення-рішення № 0000512302 від 26 серпня 2011 року, яким ПП "Атланта-Агро" донараховано зобов'язання по податку на додану вартість на суму 32335,00 грн.

Цією ж постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року позивачу відмовлено у задоволені вимог щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про визнання договору між ПП "Атланта-Агро" та ПП "Торговий дім "Тіара" № 01/03 від 03.01.2011 року про надання послуг з організації та сертифікації вантажу, організації відвантаження і відправки з/д вагонів та оформлення всіх необхідних документів, з тих підстав, що такі дії процедурно співпадають з діями по складанню податковим органом акту перевірки.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку відповідачем по справі в частині задоволення вимог позивача з підстав порушення судом норм матеріального права, та неповного з'ясування обставин справи, у зв'язку з чим просить скасувати судове рішення та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ПП "Атланта-Агро" в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши рішення суду першої інстанції та наявними в матеріалах справи доказами, дослідивши докази по справі, Колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення Р" № 0000512302 від 26.08.2011 року на загальну суму 32335,00 гривень, в тому числі 32 334,00 гривень за основним платежем, та 01 гривня за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.7), було прийнято відповідачем на підставі акту перевірки № 2633/23-109/32150080 від 10.08.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Атланта-Агро" (код ЄДРПОУ 32150080) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП ТД "Тіара" (код ЄДРПОУ 36162482) за січень 2011 року», складеного за результатами проведеної ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на підставі п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки.

Зазначена перевірка податковим органом проводилась на підставі копій документів, наданих листом підприємства (вх.№1/07 від 13.07.2011 року), та з урахуванням акту невиїзної документальної перевірки ПП ТД "Тіара" з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2011 року (від 05.04.2011 року №1007/23-307/36162482).

За висновками перевірки позивача, податковим органом встановлено порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, допущеного ПП "Атланта-Агро" при вчиненні правочинів з ПП ТД "Тіара", внаслідок чого позивачем було завищено податковий кредит на загальну суму 32 334,00 гривень , що відображено у декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 24572,00 гривень, за лютий 2011 року - 7 762,00 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявлених позивачем вимог, як-то безтоварність та/або фіктивний характер здійснених позивачем операцій, а первинними документами підтверджується реальність господарських операцій позивача з його контрагентами.

Однак, суд апеляційної інстанції не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення вказаним вимогам не відповідає.

В даному випадку, суд першої інстанції не взяв до уваги, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром (послугами), що не вироблявся (не надавалися) або не міг бути вироблений (надані) в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Також, судом першої інстанції не було враховано приписи ч.1 ст.11 КАС України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Так, суд першої інстанції приймаючи до уваги наявність у позивача укладеного з ПП ТД "Тіара" договору № 01/03 від 03.01.2011 року, відповідно до якого позивач поручив ПП ТД "Тіара", а останній прийняв на себе виконання оплачуваної Замовником роботи по організації сертифікації вантажу, організації відвантаження і відправки з/д вагонів, оформленню всіх необхідних документів, згідно із заявками Замовника, у той же час не дослідив питання щодо фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП ТД "Тіара", з підтвердженням відповідними та належними доказами, а також фізичних, технічних і технологічних можливостей у контрагента позивача до вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій, відповідно.

З огляду на наведене, звертає на себе увагу визначений в пункті 2.2 Договору перелік обов'язків ПП ТД "Тіара" (а.с.35), виконання яких за висновками суду першої інстанції підтверджується: актом приймання-передачі виконаних робіт №01 від 31.01.2011 року (а.с.57), в якому зазначено види робіт на загальну суму 194 000,00 гривень в т.ч. ПДВ 32333,33 грн.; податковими накладними від 31.01.2011 року за № 601 та 622 на загальну суму 147 430,40 грн, в т.ч. ПДВ 24 571,73 грн та на суму 46 569,60 грн в т.ч. ПДВ 7761,60 грн. (а.с.36-37), та випискою за особовим рахунком позивача за 31.01.2011 року про перерахування ПП ТД "Тіара" коштів на загальну суму 194 000,00 грн. (а.с.38).

Дослідивши наведені в попередньому абзаці первинні документи, судова колегія акцентує увагу на те, що акт приймання-передачі виконаних робіт № 01 від 31.01.2011 року, податкові накладні від 31.01.2011 року за № 601 та 622, та виписка за особовим рахунком позивача за 31.01.2011 року - не містять в собі конкретної інформації щодо наданих послуг, що, в свою чергу, виключає можливість підтвердження реальності отриманих послуг та їх зв'язку із діяльністю позивача.

Водночас, статтею 1 Закону України від «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Проте, акт приймання-передачі виконаних робіт № 01 від 31.01.2011 року (а.с.57) містить в собі лише назву проведених робіт (загальним списком) та загальну їх вартість, що не розкриває їх зміст по кожному із виду робіт (послуг), та унеможливлює встановлення об'єму та характеру наданих ПП ТД "Тіара" послуг. Зокрема, зазначений акт не містять дати та місця його складення, періоду виконання робіт, затраченого часу на кожну із перелічених послуг, місця та способу їх надання, вартості кожної послуги окремо, та іншої інформації, за наявності якої можливо б було встановити: з якого місця і куди, коли та яких саме інспекторів ГХИ, держінспекції по карантину рослин, держветконтролю ПП ТД "Тіара" вивозив (мовою оригіналу); ким саме, коли та у яких спосіб здійснювався відбір зерна, і з яких саме вагонів; коли і які проби зерна передавалися на дослідження, та результати цих цих досліджень, і т.д.

Крім того, квитанції про приймання вантажу - кукурудзи (а.с.59-61) та сертифікати якості на кукурудзу (а.с.62-68) - взагалі містять в собі будь-якої інформації про участь ПП ТД "Тіара" під час їх оформлення, не надано позивачем будь-яких інших документів, якими б було підтверджено виконання ПП ТД "Тіара" перелічених в договорі робіт.

До того ж порівнюючи акт приймання-передачі виконаних робіт № 01 від 31.01.2011 року (а.с.57) з квитанціями про приймання вантажу - кукурудзи (а.с.59-61) та сертифікатами якості на кукурудзу (а.с.62-68), судова колегія звернула увагу на те, що в акті приймання-передачі виконаних робіт зазначено про виконання контрагентом позивача робіт з: соєю в кількості 2858,900 т, соняшника в кількості 394,250 т., та кукурудзи в кількості 1233,350 т, і опломбовано 72 вагона; у той же час по квітанціям про приймання вантажу - на відправлення приймалася лише кукурудза у кількості: 172900 кг - на три вагона, 130650 кг - на два вагона, та 129100 грн - на два вагона, замовником платником відповідних платежів зазначено саме позивача. Згідно сертифікатів якості на дослідження надавалося також лише зерно кукурудзи, що сукупності свідчить про не підтвердження актом приймання-передачі виконаних робіт № 01 від 31.01.2011 року фактичного отримання позивачем комплексного переліку робіт від ПП ТД "Тіара" за вказаним вище договором.

Таким чином, акт виконаних робіт не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому, враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу, що надані позивачем документи не підтверджують правомірність включення ПП "Атланта-Агро" сум податку на додану вартість за податковими накладними ПП ТД "Тіара" до податкового кредиту січня 2011 року (сума ПДВ 24571,72 гривень), лютого 2011 року та додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, лютого 2011 року

Податкові накладні та виписка за особовим рахунком позивача, що надані в підтвердження виконання договору, також не містять змісту виконаних ПП ТД "Тіара" робіт та їх вартість, та не підтверджує їх реальність.

Будь-яких інших документів на підтвердження обґрунтованості формування податкового кредиту позивачем як під час перевірки податковим органом, так і під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій не надано.

З урахуванням викладеного, наданні позивачем первинні документи (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні та особовий рахунок - не є належними розрахунковими, платіжними або іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку в розумінні Податкового кодексу України, та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджує висновок посадових осіб відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 32 334,00 грн.

За наведених вище обставин, судова колегія доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, та для скасування постанови суду першої інстанції, з прийняттям у справі іншої постанови про відмову узадоволені вимог позивача.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська - задовольнити

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року - скасувати.

У задоволені вимог приватного підприємства "Атланта-Агро" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та скасування прийнятого Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська податкового повідомлення-рішення № 0000512302 від 26 серпня 2011 року - відмовити

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Л.М. Нагорна