Рішення

від 15.10.2014 по справі 904/6401/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.10.14р. Справа № 904/6401/14

За позовом комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства "8 ЦИЛІНДРІВ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 8 401,12 грн.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - Костюченко В.П., представник, дов. №8 від 30.01.2014 року

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду з позовом до приватного підприємства "8 ЦИЛІНДРІВ" про стягнення 8 401, 12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання №433 від 23.04.2009р.

Ухвалою господарського суду від 22.08.2014 року порушено провадження у справі, а розгляд призначено на 09.09.2014р.

09.09.2014р. представник відповідача у судове засідання не з'явився, відомості щодо отримання ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.08.2014 року в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою господарського суду від 09.09.2014р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в призначене судове засідання та з метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, розгляд справи відкладено на 14.10.2014р.

14.10.2014р. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання поштового відправлення. (а.с.62)

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28 (з подальшими змінами), на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

14.10.2014р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (теплопостачальне підприємство - позивач) та приватним підприємством "8 ЦИЛІНДРІВ" (споживач-відповідач) укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення №433 від 23.04.2009р., предметом якого є здійснення постачальником відпуску теплової енергії для потреб центрального опалення споживачу по його об'єктах, розміщених за адресою: пр. К. Маркса, 88 прим. 75, від джерела теплопостачання: пр. К. Маркса, 88. (а.с.13-14)

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2011 року (п.10.1 договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмової заяви однієї із сторін про припинення дії договору. (п.10.6 договору)

Судом встановлено, що даний договір не втратив чинності та не припинив свою дію.

Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник надає споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору з дотриманням споживчих властивостей, якісних показників і режимів.

Кількість теплової енергії, яка передається споживачу у відповідний період по даному договору визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці. (п.2.3 договору)

Відповідно п.3.2.1 договору, споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Споживач щомісячно здійснює оплату за теплову енергію у розмірі 80% від планового місячного нарахування. Споживач зобов'язаний щомісячно, до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок споживач здійснює до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування. (п.п. 6.1, 6.2 договору)

На виконання умов договору позивач, надав приватному підприємству "8 ЦИЛІНДРІВ" послуги з відпуску теплової енергії для потреб опалення на загальну суму 20347 грн. 61коп.

На оплату наданих послуг з відпуску теплової енергії, комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради виставило приватному підприємству "8 ЦИЛІНДРІВ" рахунки на оплату, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 22-29, 31-39).

Факт отримання відповідачем рахунків на оплату підтверджується наявними в матеріалах справи реєстром замовної кореспонденції (а.с.43), поштовими описами вкладення з чеками пошти (а.с.44-48) та реєстрами виставлених рахунків (а.с.49-58), з відмітками про отримання вищезазначених рахунків.

Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання належним чином.

В порушення умов договору, відповідач зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії у повному обсязі не виконав, за отриману теплову енергію розрахувався частково на загальну суму 13314,83 грн.

В період з лютого 2012 року по квітень 2014р. відповідач за надані позивачем послуги у повному обсязі не розрахувався, а саме за складеними актами здачі-приймання теплової енергії за договором №433 від 23.04.2009 року:

- акт за лютий 2012р. на суму 1403,12 грн. (частково оплачений на суму 573,51 грн.)(а.с.22);

- акт за березень 2012р. на суму 762,13 грн.(а.с.23);

- акт за квітень 2012р. на суму 178,40грн.(а.с.24);

- акт за жовтень 2012р. на суму 102,77 грн.(а.с.25);

- акт за листопад 2012р. на суму 564,28 грн.(а.с.26);

- акт за грудень 2012р. на суму 733,72 грн.(а.с.27);

- акт за січень 2013р. на суму 1133,16грн.(а.с.28);

- акт за лютий 2013р. на суму 834,24 грн.(а.с.30);

- акт за березень 2013р. на суму 574,21 грн.(а.с.31);

- акт за квітень 2013р. на суму 309,60 грн.(а.с.32);

- акт за жовтень 2013р. на суму 190,69грн.(а.с.33);

- акт за листопад 2013р. на суму 474,54 грн.(а.с.34);

- акт за грудень 2013р. на суму 949,09 грн.(а.с.35);

- акт за січень 2014р. на суму 977,69грн.(а.с.36);

- акт за лютий 2014р. на суму 1039,75 грн.(а.с.37);

- акт за березень 2014р. на суму 469,18 грн.(а.с.38);

- акт за квітень 2014р. на суму 175,12 грн.(а.с.39).

Таким чином за період з лютого 2012 року по квітень 2014р., відповідач здійснив оплату у розмірі 3838,91 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.40-42), у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 7032,78 грн.

На підставі пункту 7.3 договору, яким передбачено, що за несвоєчасне внесення оплати за спожиту теплову енергію - сплата пені у розмірі 1% від пред'явленої до сплати суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання споживачем, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 339,35 грн.

На підставі положень ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 270,19 грн. та інфляційні витрати у розмірі 758,80 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору, виконав належним чином.

Зобов'язання, щодо повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення №433 від 23.04.2009 року відповідач належним чином не виконав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

З огляду на умови договору, щодо строку оплати поставленої теплової енергії, строк оплати поставленої теплової енергії, є таким, що настав.

Доказів повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії відповідач не надав.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 7032 грн. 78 коп. основного боргу - є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 339,35 грн., суд встановив наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 7.3 договору, яким передбачено, що за несвоєчасне внесення оплати за спожиту теплову енергію - сплата пені у розмірі 1% від пред'явленої до сплати суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання споживачем, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що при підрахунку пені позивачем допущено арифметичну помилку (розмір пені розмір подвійної облікової ставки 6,5 визначений як 0,036, а потрібно 0,0035616), тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 339,07 грн.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 270 грн. 19 коп. та інфляційних втрат у розмірі 758,80 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 758 грн. 80 коп. - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з того, що факт споживання відповідачем теплової енергії є доведеним матеріалами справи, а оплата наданих послуг в строк визначений договором відповідачем проведена не була, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання №433 від 23.04.2009 року, вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 270грн. 19 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати за поставлену теплову енергію встановлено судом та доведено матеріалами справи.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути приватного підприємства "8 ЦИЛІНДРІВ" (49000 м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 88, код ЄДРПОУ 32515242) на користь комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 22, ідентифікаційний номер 32688148) основний борг у сумі 7032 грн. 78 коп., 3% річних у сумі 270 грн. 19 коп. пеню у сумі 339 грн. 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 758 грн. 80 коп. та судовий збір у сумі 1 826 грн. 94 коп.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна

Повне рішення складено 16.10.2014р .