Рішення

від 09.10.2014 по справі 904/8114/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.10.14р. Справа № 904/8114/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Олькор", м. Жовті Води

до відповідача-1: Відділу державної виконавчої служби П`ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області, м. П`ятихатки

до відповідача-2: Державної казначейської служби України, м. Київ

про стягнення 90 488,59 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від прокуратури: Масенко А.О., посвідчення №024234;

Від позивача: Разумовський М.Г., керівник; Довгий Г.І., довіреність від 09.09.2013 року, представник;

Від відповідача-1: Кучер С.І., довіреність №6 від 20.03.2014 року, представник.

Від відповідача-2: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2014 року (суддя Мілєва І.В.) в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2014 року у справі №904/8114/13 - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 02.06.2014 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 року у справі № 904/8114/13 скасовано. Справу №904/8114/13 передано до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

Згідно автоматизованої системи документообігу справу №904/8114/13 передано на розгляд судді Первушину Ю.Ю.

Ухвалою господарського суду від 24.06.2014 року справу № 904/8114/13 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.07.14 року.

В судовому засіданні 16.07.2014 року відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу присутнім сторонам оголошено перерву до 24.07.2014 року.

У судовому засіданні 24.07.2014 року Прокурор надав клопотання про долучення до матеріалів справи лист № 46-11-1052 від 26.07.2014 року Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету з додатками на 8 - ми аркушах (а. с. 188-196).

Представник відповідача у судове засідання 24.07.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що відображено в протоколі судового засідання від 16.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 24.07.2014 року залучено до участі у справі у якості відповідача-2: Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) та відкладено розгляд справи на 21.08.2014 року.

Представники відповідача-1,2 у судове засідання 21.08.2014 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслали.

Ухвалою господарського суду від 21.08.2014 року розгляд справи відкладено на 09.09.2014 року, у зв'язку з неявкою представників відповідача - 1,2 та необхідністю витребування додаткових документів.

05.09.2014 року до канцелярії господарського суду від представника відповідача - 1 надійшло заперечення на позовну заяву №02-23/6987 від 03.09.2014 року (а. с. 220-221), в якому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 09.09.2014 року представник відповідача - 1 подав для долучення до матеріалів справи лист № 02-23/6988 від 03.09.2011 року (а.с. 223) в якому останній повідомляє, що на виконанні відділу ДВС П'ятихатського районного управління юстиції не перебувають накази господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2002 року № 21/359. Відповідач у 2006 році звертався до господарського суду за видачею дублікатів вказаних виконавчих документів. Але, повідомити про подальше виконання даних наказів не представляється можливим, оскільки в лютому 2010 році в приміщенні відділу ДВС П'ятихатського районного управління юстиції сталася крадіжка майна та документів в результаті якої, викрадені виконавчі накази.

Представник відповідача-2 у судове засідання 09.09.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце судового засіданні повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 209).

Ухвалою господарського суду від 09.09.2014 року розгляд справи відкладено на 24.09.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача - 2 та необхідністю витребування додаткових документів.

У судовому засіданні представник відповідача - 1 подав письмові пояснення № 7362 від 15.09.2014 року (а. с. 226-227) в яких зазначив, що ВДВС П'ятихатського районного управління юстиції був позбавлений можливості вчинити заходів по відновленню виконавчого провадження та виконання рішення, оскільки судом відмовлено позивачу у видачі дублікату наказу. Крім того, Позивачем не повідомлено Відповідача про відмову судом у видачі дублікату.

Представник відповідача-2 у судове засідання 24.09.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце судового засіданні повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 219).

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 24.09.2014 року подав клопотання про продовження строку розгляду спору до 09.10.2014 року у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів (а. с. 228).

Ухвалою господарського суду від 24.09.2014 року продовжено строк розгляду спору до 09.10.2014 року, розгляд справи відкладено на 09.10.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача - 2 та необхідністю витребування додаткових документів.

08.10.2014 року до канцелярії господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (а. с. 239-241) в яких останній просить суд солідарно стягнути з Відповідачів на користь Позивача 90 488, 59 грн. в рахунок заподіяної шкоди та покласти судові витрати на відповідачів.

Відповідач 1,2 у судове засідання 09.10.2014 року не з'явились, свого представника в судове засідання не направили. Про розгляд справи відповідача було належним чином повідомлено, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а. с. 234).

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Під час розгляду справи суд запросив для огляду матеріали справи № 21/359 за позовом ТОВ НВФ "Олькар" до Єрастовського державного аграрного технікума ім. Є. К. Бродського. Матеріали справи було оглянуто під час проведення судових засідань, після розгляду даної справи матеріали справи № 21/359 було повернуто.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини суд дійшов висновку за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача 1,2, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2002 року по справі №21/359 було звернено стягнення на майно Ерастівського державного аграрного технікуму ім. Є.К. Бродського на користь ТОВ "НВФ "Олькор" в сумі 78395 грн. 75 коп., а також стягнено з відповідача на користь позивача 4121,99 грн. суми індексації боргу, 6958,90 грн. річних, 894,77 грн. витрат по сплаті державного мита і 117,18 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 31.10.2002 року (а.с.12). Господарським судом були видані накази на примусове виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2004 року визнано незаконними постанови відділу державної виконавчої служби П`ятихатського районного управляння юстиції про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2004 року по примусовому виконанню наказів господарського суду Дніпропетровської області №21/359 від 31.10.2002 року; визнано незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби П`ятихатського районного управляння юстиції з поновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказів господарського суду Дніпропетровської області №21/359 від 31.10.2002 року (а.с. 14).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2004 року визнано неправомірними дії відділу державної виконавчої служби П`ятихатського районного управляння юстиції по прийняттю постанов про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2004 року по примусовому виконанню наказів господарського суду Дніпропетровської області №21/359 від 31.10.2002 року (а.с. 15-16).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2006 року судом було видано дублікати наказів по справі №21/359 на підставі письмової заяви Державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції у зв'язку з втратою оригіналів наказів при направленні їх ліквідаційній комісії.

Позивач вважає, що відповідно до чинного законодавства на відповідача покладено обов'язок провести виконавчі дії по виконанню рішень суду. Однак відповідач свого обов'язку з виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2002 року по справі № 21/359 на час звернення з даним позовом до суду не виконав, можливість його виконання втрачена, чим Позивачу завдані збитки на суму 90 488, 59 грн., що і є причиною звернення до суду із позовом.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи . Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Отже, підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: шкоду, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв'язок між ними, а також вину особи, що заподіяла шкоду.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 87 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Так, згідно з п. 9 Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.03.1994 N 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо. У розгляді позовів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій державних виконавців при виконанні судового рішення, слід враховувати, що на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або відмову від вчинення ними дій може бути подано скаргу до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду. Отже, факт неправомірності дій державного виконавця або інших посадових осіб державної виконавчої служби на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди повинен вже бути встановлений відповідними засобами доказування.

З огляду на надані сторонами докази та пояснення суд встановив, що виконавче провадження було втрачено Відповідачем 1. При цьому в наслідок втрати виконавчого провадження Відділом державної виконавчої служби Пятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області виконавчі дії не виконувалися.

Але протягом тривалого часу при виконанні рішення господарського суду Дніпропетровської області Відділом державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області було допущено системні порушення Закону України "Про виконавче провадження", що також підтверджується неодноразовими скаргами в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, які було розглянуто господарським судом в рамках провадження по справі № 21/359 та задоволено.

Так ухвалою від 09.04.2003 року по справі № 21/359 було задоволено скаргу позивача та встановлено, що суб'єктом оскарження безпідставно невиконані дії по стягненню грошових коштів з боржника , відділом не надано доказів в підтвердження належності здійснених примусових заходів по погашенню боргу. В результаті чого судом було визнано незаконною бездіяльність П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області та зобов'язано вчинити здійснити заходи по виконанню рішення господарського суду.

В ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2003 у справі № 21/359 (суддя Алмазова І.В.), було визнано незаконними постанови відділу державної виконавчої служби П`ятихатського районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2004 з примусового виконання наказів Господарського суду Дніпропетровської області № 21/359 від 31.10.2002; визнано незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби П`ятихатського районного управління юстиції щодо поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказів Господарського суду Дніпропетровської області № 21/359 від 31.10.2002 (а.с.14).

Крім того, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2004 у справі № 21/359 (колегія суддів у складі: Євстигнеєва О.С. - головуючого, Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.), якою ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2004 у справі № 21/359 скасовано, та визнано неправомірними дії відділу державної виконавчої служби П`ятихатського районного управляння юстиції з прийняттям постанов про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2004 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Дніпропетровської області № 21/359 від 31.10.2002. В іншій частині скаргу на дії органу державної виконавчої служби залишено без задоволення (а.с.15-16).

На вимогу суду доказів звернення державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби П`ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області до суду із заявою про видачу дублікату наказу не надано, крім того, не надано належних доказів проведення виконавчих дій відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" спрямованих на виконання наказу господарського суду від 31.10.2002 року по справі №21/359.

З пояснень Відповідача 1, зокрема, відповідно заперечень № 02-23/ від 2013 року відділу державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції (а.с.66-68), виконавче провадження з виконання наказів у справі господарського суду Дніпропетровської області № 21/359/2002 було втрачено виконавчою службою у 2011 році. При цьому за наслідками такої втрати виконавчою службою не було вчинено дій направлених на відновлення виконавчого провадження, та не застосовано заходів направлених на виконання судового рішення.

Таким чином, в ході розгляду справи господарським судом було встановлено, що відповідач-1, не вчинив відповідних виконавчих дій щодо виконання наказу господарського суду від 31.10.2002 року по справі №21/359, встановленому законом порядку, що є бездіяльністю в ході виконавчого провадження.

В результаті ліквідації юридичної особи боржника - Єрастовського державного аграрного технікуму ім. Є.К. Бродського - можливість виконання судового рішення була втрачена.

З огляду на обставини справи господарський суд дійшов висновку, що Позивачеві заподіяно майнову шкоду у розмірі 90 488, 59 грн. Враховуючи вищевикладене, а також приписи ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, господарський суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити та стягнути з Відділу державної виконавчої служби П`ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області на користь позивача 90 488, 59 грн. заподіяну матеріальну шкоду.

Згідно ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

В пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 року № 14 вказано на те, що при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст. 11 Закону України „Про державну виконавчу службу", ст. 86 Закону України „Про виконавче провадження" і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Враховуючи наведене, з огляду на приписи колегії Вищого господарського суду України викладені у постанові від 02 червня 2014р. по справі № 904/8114/13, до участі у справі у якості відповідача - 2 господарським судом було залучено Державну казначейську службу України, як територіальний орган через який здійснюються як надходження до державного бюджету, так і видатки з цього бюджету.

Проаналізувавши приписи статті 24 Господарського процесуального кодексу України, статті 56 Конституції України, частини 2 статті 19 Конституції України, частини 1,2 статті 326 Цивільного Кодексу України, статті 25 Бюджетного Кодексу України, а також проаналізувавши Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" суд дійшов висновку, що відсутні підстави покладати стягнення безпосередньо на Відповідач 2, оскільки, він є органом який виконує функції державного органу на який покладено функцію виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган. З огляду на що суд вирішив у позові до Відповідача 2 відмовити.

Судові витрати, керуючись приписами статті 49 ГПК України, суд вирішив покласти на Відповідача 1.

Керуючись ст.56 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 1166, 1173, 1174 ЦК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до Відповідача 1 - задовольнити.

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби П`ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області (52100, Дніпропетровська область, місто П'ятихатки, вулиця Олександрівська, будинок 57, код ЄДРПОУ 34894289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Олькор" (52209, Дніпропетровська область, місто Жовті Води, вулиця Будьоного, 24/27, код ЄДРПОУ 20202817) заподіяну майнову шкоду у розмірі 90 488 грн. 59 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 809 грн. 78 коп.

В позовних вимогах відносно Відповідача -2 - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 14.10.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин