Рішення

від 03.10.2014 по справі 910/16485/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16485/14 03.10.14

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 4813,43 грн.,

суддя Шкурдова Л.М.

за участю представників:

від позивача - Денисенко О.В., довіреність №155/1/23-6014 від 31.12.2013;

від відповідача - Солдатченко А.В., довіреність №063-2650 від 26.05.2014.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоексплуатація" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 9875,02 грн., яка виникла за Договором №1828 від 01.01.2011, пеню у розмірі 471,84 грн., інфляційну складову у розмірі - 813,26 грн., 3% річних у розмірі 134,30 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів № 1828 від 01.01.2011, в частині своєчасності та повноти сплати даних послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у загальному розмірі - 11294,42 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2014 було порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 16.09.2014.

В судовому засіданні 16.09.2014 оголошувалась перерва до 03.10.2014.

17.09.2014 позивачем через канцелярію суду було надано заяву про зменшення позовних вимог, яка обґрунтована частковим погашенням відповідачем заборгованості в розмірі 6395,20 грн.

У зазначеній заяві позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 3479,82 грн., пеню у розмірі 255,67 грн., інфляційну складову у розмірі - 944,55 грн., 3% річних у розмірі 133,39 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

У судовому засіданні 03.10.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.10.2014 надав пояснення щодо суті заявлених вимог, зокрема вказував, що відповідач жодного разу не відмовлявся від сплати коштів за Договором №1828 від 01.01.2011, заборгованість виникла у зв'язку із недофінансуванням відповідача з державного бюджету, просив врахувати цю обставину при стягненні основної заборгованості та відмовити у стягненні пені.

У судовому засіданні 03.10.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -.

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 між комунальним підприємством "Київжитлоексплуатація" (Підприємство) та Головним управлінням у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської Ради, яке у подальшому перейменоване у Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації), (Споживач) був укладений договір про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів № 1828 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом цього договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат, обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Дегтярівська, 31 літ.А.

Згідно з п. 2.1. Договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язані керуватися тарифами, затвердженими у встановленому законом порядку, положенням про Держенергоспоживнагляд, діючими правилами користування тепловою енергією, правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Обов'язком споживача є виконання умов та порядку оплати в обсягах і термінах, які передбачені у додатках № 1, 2 до цього договору (п. 2.3.3 Договору)

Відповідно до п. 6.1 договору цей договір набуває чинності з 01.01.2011, та діє до 31.12.2011.

Пунктом 6.4 договору визначено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

У подальшому до договору про надання послуг було внесено зміни шляхом укладення додаткових угод, якими змінювались назви Споживача у зв'язку з його перейменуванням, та продовжено дію договору до 31.12.2013 р. з подальшою його пролонгацією.

Судом встановлено, що позивач за період з жовтня 2013 р. по травень 2014 р надав послуги відповідачу з теплової енергії у гарячій воді на суму 11172,22 грн., що підтверджується розрахунками нарахувань, актами виконаного опалення та технічного обслуговування та реєстрами видачі платіжних документів за вказаний період.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги за вказаним договором виконав не у повному обсязі та сплатив їх частково, у тому числі і під час розгляду даної справи судом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тарифи на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Наявність заборгованості у відповідача у сумі 3479,82 грн. за період з лютого 2014 року по серпень 2014 року підтверджується розрахунком заборгованості, поясненнями представників сторін.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 3479,82 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів для виконання зобов'язань за Договором суд не бере до уваги, оскільки Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (від 18.10.2005) та у справі «Бакалов проти України» (від 30.11.2004) зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності відповідача і не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 255,67 грн. за період з 24.04.2014 по 16.09.2014.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно п. 2.3.7 Договору за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань споживач на користь підприємства сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені є такими, що заявлені правомірно.

Перевіривши розрахунок суми пені, суд визнав його вірним.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 ГПК України також встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 3.17.4. Постанови Пленуму від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями) вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У даному випадку суд враховує, що можливість відповідача здійснювати сплату послуг за договором №1828 від 01.01.2011 залежить від фінансування з бюджету міста Києва, відповідач в свою чергу вживав заходів щодо погашення суми заборгованості та частково її сплатив, що підтверджується обставинами, викладеними у заяві позивача про зменшення позовних вимог.

Виходячи з наведеного, суд вважає зменшити до 0,00 грн. розмір пені, яка заявлена до стягнення позивачем.

Таким чином, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 944,55 грн. за період березня 2014 року по серпень 2014 року та 3 % річних в сумі 133,39 грн. за цей же період.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами Договору, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 944,55 грн. та 3 % річних в сумі 133,39 грн.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна заборгованість Договором №1828 від 01.01.2011 в сумі 3479,82 грн., інфляційна складова у розмірі - 944,55 грн. та 3% річних у розмірі 133,39 грн., що є частковим задоволенням позовних вимог, оскільки судом було зменшено до 0.00 грн., розмір заявленої позивачем пені.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача у повному обсязі, враховуючи що спір виник з неправильних дій відповідача, часткове погашення заборгованості відбулось під час розгляду даної справи, а розмір пені зменшений до 0,00 грн. за ініціативи суду.

Керуючись статтями 49, 78, 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 37355108) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства "Київжитлоексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) основну заборгованість в сумі 3479 (три тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 82 коп., інфляційну складову боргу в сумі 944 (дев'ятсот сорок чотири) грн. 55 коп., 3 % річних в сумі 133 (сто тридцять три) грн. 39 коп.

3. Стягнути з Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 37355108) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства "Київжитлоексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Повне рішення складено 14.10.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова