Рішення

від 30.09.2014 по справі 910/15929/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15929/14 30.09.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Журавлина"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Ті.Логістікс"

про стягнення заборгованості.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача:Жученя Ю.Ю. за дов. № 1 від 03.01.2014; від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Ті.Логістікс" про стягнення 7 389,55 грн основного боргу, 1 108,43 грн 15 % штрафу, 1 068,53 грн інфляційних втрат, 615,22 грн 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № 21/11 від 01.09.2011.

Ухвалою суду від 04.08.2014 порушено провадження у справі № 910/15929/14 та призначено до розгляду на 12.09.2014.

Ухвалою суду від 12.09.2014 розгляд даної справи відкладено на 30.09.2014.

Представник відповідача у судове засідання 30.09.2014 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Ураховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні 30.09.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 01.09.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Журавлина» (постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ей.Ті.Логістікс" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 21/11 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити паливно-мастильні матеріали (далі - товар), за усними та письмовими заявками відповідача, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити товар.

Відповідно до п.п. 1.2, 2.1, 3.1 Договору загальна кількість товару, що є предметом поставки за цим Договором, її дольове співвідношення за видами, марками, типами, кількістю визначаються у відомостях на відпуск нафтопродуктів, що додаються до цього Договору і є його невід'ємними частинами, накладних та податкових накладних. Ціна кожної марки та загальна вартість поставленого товару визначається в рахунках та накладних, які щотижнево виставляються позивачем відповідачу. Разом з рахунками позивач направляє відповідачу накладні на поставлений товар та податкові накладні. Асортимент товару, що є предметом поставки за цим Договором, зазначений у відомостях на відпуск нафтопродуктів, які додаються до Договору.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 Договору товар, що є предметом поставки за цим Договором, відпускається відповідачеві після отримання від нього заявки в усній або письмовій формах з узгодженням терміну поставки позивачем. Отримання товару здійснює водій, який є представником відповідача, транспортний засіб якого занесений в реєстр, затверджений відповідачем.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.9 Договору визначено, що відпуск товару здійснюється на умовах попередньої оплати. У випадку усної домовленості між сторонами, оплату за поставлений товар відповідач може проводити протягом 5-ти банківських днів з дати виписки рахунків та накладної, але не пізніше, ніж за десять банківських днів від дати останнього отримання товару по відомості на відпуск нафтопродуктів. У випадку неможливості виконання пункту 5.2 цього Договору, відповідач зобов'язався за три дні до закінчення визначених в пункті 5.2 термінів повідомити про це позивача. Датою виписки рахунків та накладної є дата, зазначена в рахунку та накладній. Форма розрахунків готівкова або безготівкова. Датою оплати рахується дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Судом установлено, що згідно з відомостями на відпуск нафтопродуктів: № 133 МЛ-45/12 за період з 05.11.2012 по 11.11.2012; № 133 МЛ-47/12 за період з 19.11.2012 по 25.11.2012, копії яких наявні в матеріалах справи, позивачем поставлено відповідачу 3 309,0 літрів дизпалива.

Позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури: № Ж2-12214 від 12.11.2012 та № Ж2-12772 від 26.11.2012, на загальну суму 32 898,55 грн (з ПДВ), проте відповідач поставлений позивачем товар оплатив лише частково в сумі 25 509,00 грн (з ПДВ), що підтверджується платіжними дорученнями: № 2178 від 21.12.2012 на суму 10 000,00 грн, з призначенням платежу: за дизпаливо згідно з рахунком-фактурою № Ж2-12214 від 12.11.2012; № 2440 від 12.03.2013 на суму 3 000,00 грн (за рахунком-фактурою № Ж2-12772 від 26.11.2012); № 2507 від 04.04.2013 на суму 4 500,00 грн (за рахунком-фактурою № Ж2-12772 від 26.11.2012); № 2619 від 21.05.2013 на суму 5 409,00 грн (за рахунком-фактурою № Ж2-12772 від 26.11.2012); № 2933 від 06.08.2013 на суму 1 000,00 грн (за рахунком-фактурою № Ж2-12214 від 12.11.2012); № 3086 від 18.09.2013 на суму 600,00 грн (за рахунком-фактурою № Ж2-12214 від 12.11.2012); № 3261 від 27.11.2013 на суму 1 000,00 грн (за рахунком-фактурою № Ж2-12214 від 12.11.2012), копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження виконання сторонами умов Договору матеріали справи також містять реєстр транспортних засобів відповідача, скріплений підписом генерального директора та печаткою відповідача, до якого занесені транспортні засоби, що зазначені у відомостях на відпуск нафтопродуктів.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 11-13/163 від 06.11.2013 про сплату боргу в сумі 8 389,09 грн, втім остання з боку відповідача залишена без належного реагування.

У зв'язку з частковою оплатою відповідачем поставленого позивачем товару у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 7 389,55 грн.

Станом на час розгляду даної справи господарським судом відповідач борг не сплатив, доказів зворотнього суду не надав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 спірного договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011, а в частині невиконаних зобов'язань сторін до їх повного виконання. Строк дії Договору щорічно продовжується відповідно до п. 8.2 цього Договору. Строк Договору вважається кожного разу продовженим до 31 грудня наступного року за умови, якщо одна із сторін за 1 (один) місяць до закінчення терміну дії Договору не отримала письмового повідомлення про його розірвання. Письмове повідомлення про розірвання договору надсилається, поштою, цінним листом з вкладеним описом за 1 (один) місяць до закінчення терміну дії Договору.

У суду відсутні докази припинення дії спірного договору, у зв'язку з чим останній вважається продовженим на наступний рік.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК Україні за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 5.2 Договору сторони погодили, що відповідач зобов'язаний не пізніше, ніж за десять банківських днів від дати останнього отримання товару по відомості на відпуск нафтопродуктів, здійснювати оплату поставленого товару.

Таким чином відповідач повинен був здійснити оплату по рахунку № Ж2-12214 від 12.11.2012 в сумі 19 989,55 грн (у т.ч. ПДВ) до 26.11.2012 включно та по рахунку № Ж2-12772 від 26.11.2012 в сумі 12 909,00 грн (у т.ч. ПДВ) до 10.12.2012 включно.

Як установлено судом позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32 898,55 грн з ПДВ, тоді як відповідач оплатив поставлений позивачем товар лише частково в сумі 25 509,00 грн з ПДВ, з яких: 12 600,00 грн за рахунком-фактурою № Ж2-12214 від 12.11.2012 (платіжні доручення: № 2178 від 21.12.2012 на суму 10 000,00 грн; № 2933 від 06.08.2013 на суму 1 000,00 грн; № 3086 від 18.09.2013 на суму 600,00 грн; № 3261 від 27.11.2013 на суму 1 000,00 грн) та 12 909,00 грн за рахунком-фактурою № Ж2-12772 від 26.11.2012 (платіжні доручення: № 2440 від 12.03.2013 на суму 3 000,00 грн; № 2507 від 04.04.2013 на суму 4 500,00 грн; № 2619 від 21.05.2013 на суму 5 409,00 грн).

На підставі викладеного позивачем, в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України, належними доказами доведено здійснення відповідачу поставки товару, однак відповідачем, у свою чергу, оплати поставленого позивачем товару в повному обсязі не здійснено, доказів зворотнього не надано, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7 389,55 грн.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 068,53 грн інфляційних втрат та 615,22 грн 3 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як установлено судом, відповідач повинен був здійснити оплату по рахунку № Ж2-12214 від 12.11.2012 в сумі 19 989,55 грн до 26.11.2012 включно; по рахунку № Ж2-12772 від 26.11.2012 в сумі 12 909,00 грн до 10.12.2012 включно, відтак прострочення оплати відповідачем поставленого позивачем товару настало з 27.11.2012 та 11.12.2012, відповідно.

Розрахунок позивача в частині інфляційних втрат визнається арифметично невірним, у зв'язку з чим судом здійснено перерахунок, відповідно до якого з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати по рахунку-фактури № Ж2-12214 від 12.11.2012 за періоди: з 27.11.2012 по 20.12.2012 із суми боргу 19 989,55 грн, з 21.12.2012 по 11.03.2013 із суми боргу 9 989,55 грн, з 21.05.2013 по 05.08.2013 із суми боргу 9 989,55 грн, з 06.08.2013 по 17.09.2013 із суми боргу 8 989,55 грн, з 18.09.2013 по 26.11.2013 із суми боргу 8 389,55 грн, з 27.11.2013 по 28.07.2014 із суми боргу 7 389,55 грн та по рахунку-фактури № Ж2-12772 від 26.11.2012 за періоди: з 11.12.2012 по 11.03.2013 із суми боргу 12 909,00 грн, з 12.03.2013 по 03.04.2013 із суми боргу 6 989,55 грн, з 04.04.2013 по 20.05.2013 із суми боргу 2 489,55 грн, в сумі 962,73 грн.

В обґрунтування здійсненого перерахунку інфляційних втрат, суд зазначає, що у зв'язку з відсутністю права виходу суду за межі позовних вимог, інфляційні втрати за період з 18.09.2013 по 26.11.2013 із суми боргу 8 389,55 грн підлягає стягненню з відповідача згідно з розрахунком позивача в сумі 50,34 грн, яку включено судом в загальну суму інфляційних втрат, що підлягають задоволенню.

Крім того суд зауважує, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися, при цьому якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Розрахунок позивача в частині 3 % річних також визнається арифметично невірним, у зв'язку з чим судом здійснено перерахунок, відповідно до якого з відповідача підлягають стягненню 3 % річних по рахунку-фактури № Ж2-12214 від 12.11.2012 за періоди: з 27.11.2012 по 20.12.2012 із суми боргу 19 989,55 грн, з 21.12.2012 по 11.03.2013 із суми боргу 9 989,55 грн, з 21.05.2013 по 05.08.2013 із суми боргу 9 989,55 грн, з 06.08.2013 по 17.09.2013 із суми боргу 8 989,55 грн, з 18.09.2013 по 26.11.2013 із суми боргу 8 389,55 грн, з 27.11.2013 по 28.07.2014 із суми боргу 7 389,55 грн та по рахунку-фактури № Ж2-12772 від 26.11.2012 за періоди: з 11.12.2012 по 11.03.2013 із суми боргу 12 909,00 грн, з 12.03.2013 по 03.04.2013 із суми боргу 6 989,55 грн, з 04.04.2013 по 20.05.2013 із суми боргу 2 489,55 грн, в сумі 516,67 грн.

На обґрунтування здійсненого судом перерахунку заявлених до стягнення 3 % річних, суд зауважує, що у зв'язку з процесуальним обмеженням виходу суду за межі позовних вимог, 3 % річних за період з 27.11.2012 по 20.12.2012 із суми боргу 19 989,55 грн підлягає стягненню з відповідача згідно з розрахунком позивача в сумі 39,32 грн, яку включено судом в загальну суму 3 % річних, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 1 108,43 грн 15 % штрафу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6.4 Договору у випадку коли заборгованість за поставлений товар, згідно цього Договору, перевищує термін в тридцять днів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 15 % від суми заборгованості.

Після перевірки розрахунку позивача в частині штрафу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 15 % штрафу у заявленому в позові розмірі в сумі 1 108,43 грн.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню частково.

За приписами ст. 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Ті.Логістікс" (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 44, кв. 435, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34544228) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлина" (34500, Рівненська обл., Сарненський район, м. Сарни, вул. Варшавська, 9-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13994640) 7 389 (сім тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн 55 коп. основного боргу, 1 108 (одну тисячу сто вісім) грн 43 коп. 15 % штрафу, 962 (дев'ятсот шістдесят дві) грн 73 коп. інфляційних втрат, 516 (п'ятсот шістнадцять) грн 67 коп. 3 % річних та 1 790 (одну тисячу сімсот дев'яносто) грн 33 коп. судового збору.

3. У решті позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Повне рішення складено 14.10.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова