Рішення

від 16.10.2014 по справі 920/1580/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2014 Справа № 920/1580/14

Господарський суд Сумської області у складі: головуючого - судді Рунової В.В.,

при секретарі Кальченко А.М.,

за участю представників:

позивача - Павлов В.І.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1580/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення", м.Київ

до Лантратівської сільської ради Охтирського району Сумської області, с.Лантратівка

про стягнення 39752,74 грн.,

встановив:

До господарського суду звернулося ТОВ "Технології гідроочищення" з позовом до Лантратівської сільської ради Охтирського району Сумської області про стягнення 39752,74 грн. заборгованості за договірними зобов'язаннями.

Ухвалою суду від 02.10.2014р. розгляд справи було відкладено на 16.10.2014р. Зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 16.09.2014р., а саме, надати суду відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування обставин викладених у відзиві.

Відповідач вимог ухвал суду від 16.09.2014р. та від 02.10.2014р. не виконав та не надав суду відзиву на позовну заяву. Представник відповідача 16.10.2014р. в судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином (а.с.40).

Враховуючи невиконання відповідачем вимог суду щодо надання відзиву на позовну заяву, а також враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання в умовах належного його повідомлення про час та дату проведення засідання, суд дійшов висновку про продовження розгляду справи у відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами, відповідно до вимог статті 75 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

03 червня 2014 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено договір №30.

Відповідно до п.1.1 договору №30 замовник доручив, а підрядник зобов'язався власними і залученими силами і засобами виконати поточний ремонт по відновленню дебіту свердловини з очищенням в с.Лантратівка Охтирського району Сумської області.

Пунктом 2.1 договору №30 встановлено, що загальна сума договору складає 37932 грн.

За виконані роботи згідно п.1.1 договору замовником сплачується підряднику сума, яка буде обумовлена всіма актами виконаних робіт. Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів поточних робіт у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника. Сторони погодились, що кінцевий термін оплати замовником виконаних і прийнятих робіт з урахуванням п.3.2 здійснюється не пізніше 30 червня 2014 року (п.3.1, п.3.2, п.3.3 договору №30).

06.06.2014р. підрядник виконав взяті на себе зобов'язання за договором №30, що підтверджується актом здачі - приймання робіт та довідкою про вартість виконаних робіт на загальну суму 37932 грн. (а.с.10-15).

Однак відповідач у відповідності до умов договору не оплатив надані позивачем послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів погашення заявленою до стягнення позивачем суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором №30 на суму 37932 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п.6.4 договору №30 у випадку несвоєчасної оплати замовником вартості виконаних підрядником робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що судом задовольняються позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу за договором №30, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1614,97 грн. пені, 205,77 грн. трьох відсотків річних - підлягають задоволенню, як такі, що нараховані відповідно до норм укладеного між сторонами договору та вимог діючого законодавства, а також підтверджуються перевіреними судом розрахунками позивача.

Частиною 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 1827 грн.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Лантратівської сільської ради Охтирського району Сумської області (42732, Сумська область, Охтирський район, с.Лантратівка, вул.Щорса, 1; ід. код 04389880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення" (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, оф. 177; ід. код 35634715) заборгованість за договором №30 від 03.06.2014р. у розмірі 39752,74 грн., в тому числі: 37932 грн. основного боргу, 1614,97 грн. пені, 205,77 грн. трьох відсотків річних; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі у сумі 1827 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 16.10.2014р.

Суддя (підпис) В.В. Рунова