Рішення

від 13.10.2014 по справі 922/3747/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2014 р.Справа № 922/3747/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Савукова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Харківського індустріально - педагогічного технікуму м. Харків до Приватного підприємства "Ніка", м. Харків про стягнення 2425,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Чехов Д.А., за довіреністю від 26.09.2014 року;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Харківський індустріально - педагогічний технікум звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Ніка" про стягнення 2425,00 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням договору користування обладнанням № 2/06/01/05-А від 06.01.2005 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 вересня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 29 вересня 2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 29.09.2014 року від представника позивача супровідним листом (вх. № 33658) надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2014 року розгляд справи було відкладено на 13.10.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні 13.10.2014 року позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 13.10.2014 року не з`явився, відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 29.09.2014 року було надіслано відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно.

Згідно п.п. 4.1.3 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, в той час як відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував, про причини неможливості направити у судове засідання своїх представників не повідомив, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

06.01.2005 року Харківським індустріально - педагогічним технікумом (позивач) та Приватним підприємством "Ніка" (відповідач) було укладено договір оренди № 1407-Н, у відповідності до умов якого відповідач отримав в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення у будівлі навчально - виробничих майстерень.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2005 року орендоване майно передане відповідачу, що підтверджується актом приймання - передачі орендованого майна.

06.01.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на користування обладнанням № 2/06/01/05-А, у відповідності до умов якого позивач зобов`язується надати відповідачу станки згідно списку (п. 1.2), проводити спільно з відповідачем огляд обладнання на предмет його цілісності і працездатності, зі складанням при необхідності акту про результати огляду (п. 2.1.3).

Відповідно до п. 1.3 договору передача обладнання і оцінка його технічного стану проводиться по акту.

Відповідно до п. 2.2.5 договору відповідач зобов`язується проводити щомісячну оплату за використання обладнання у розмірі 25,00 грн. за один станок в місяць, у тому числі 4,17 грн. ПДВ.

Відповідно до п. 2.2.6 договору відповідач сплачує плату щомісяця до 25 числа наступного за звітним.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було передано відповідачу обладнання, що підтверджується актом приймання - передачі обладнання від 06.01.2005 року (а.с. 16), який підписаний обома сторонами.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов, укладеного між сторонами договору, зобов'язання належним чином не виконав, а саме не провів повної оплати послуг з користування обладнанням, а здійснив лише часткове погашення - в сумі 1500,00 грн., у зв`язку із чим у відповідача утворився борг перед позивачем в сумі 2425,00 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, 31.03.2013 року сторонами було укладено угоду про розірвання договору № 2/06/01/05-А, в якому сторони зазначили, що заборгованість відповідача за користування обладнанням перед позивачем становить 2425,00 грн. (а.с. 17). Зазначена угода була підписана обома сторонами та скріплена печатками.

Заборгованість відповідача також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками (а.с. 19).

Враховуючи те, що відповідач заборгованість перед позивачем в сумі 2425,00 грн. не погасив, що й стало підставою для звернення останнього до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором користування обладнанням № 2/06/01/05-А від 06.01.2005 року у розмірі 2425,00 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Ніка" (61001, м. Харків, вул. Руставелі, 11/Б, кімната 8, код ЄДРПОУ 30884351) на користь Харківського індустріального педагогічного технікуму (61001, пр. Московський, 24, код ЄДРПОУ 02501137) 2425,00 грн. основної заборгованості та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.10.2014 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/3747/14