Рішення

від 13.10.2014 по справі 922/4297/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2014 р.Справа № 922/4297/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Харківметал", м. Харків до ТОВ "Венко", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Логінова Т.С., дов. № 702 від 18.09.14 р.;

відповідача - Новіченко В.С., Савченко С.О., дов. б/н від 01.10.14 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківметал" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 13.10.14 р., яка була прийнята судом) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Венко" (далі - відповідач) 42549,90 грн. основного боргу, 2704,95 грн. пені, штраф в сумі 11909,98 грн., 3% річних в сумі 324,59 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 76 від 10.07.14 р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.10.14 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача судовому засіданні 13.10.14 р. письмовий відзив не надали, втім позовні вимоги визнали в повному обсязі.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між сторонами було укладено договір поставки № 76 від 10.07.14 р. (далі - договір) (а.с. 12), відповідно до умов якого (п. 1.1), постачальник (позивач) зобов'язався поставляти покупцю (відповідачу) товар в обсягах та кількості згідно з заявкою покупця, а покупець (відповідач) зобов'язався приймати товар та своєчасно його оплачувати на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 3.4 договору, днем виконання позивачем зобов'язань щодо поставки товару вважається дата видачі видаткової накладної на товар згідно виставленого рахунку.

Перехід права власності на товар відбувається з моменту отримання товару покупцем (п. 3.5 договору).

На виконання умов договору, позивачем 01.08.14 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 59549,90 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 16-18), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками позивача.

Відповідно до пункту 4.5 договору, відповідач зобов'язаний розрахуватись за отриманий товар на протязі п'яти календарних днів з дати видачі видаткових накладних.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав в повному обсязі, здійснивши часткову оплату в сумі 17000,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача склала 42549,90 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 09.10.14 р., який був скріплений печатками та підписаний сторонами.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості, яку останній залишив без відповіді.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 35 ГПК України).

Враховуючи визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд вважає доведеним факт його заборгованості перед позивачем в сумі 42549,90 грн.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 42549,90 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи умови п. 4.5 договору, відповідач визнається судом таким, що з 07.08.14 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором поставки № 76 від 10.07.14 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 42549,90 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2704,95 грн. пені, штраф в сумі 11909,98 грн. та 3% річних в сумі 324,59 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до приписів статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).

В п. 6.2 договору сторони домовились, що у разі прострочення сплати отриманого товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також одноразовий штраф 20% від вартості не оплаченого вчасно товару.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи визначення судом початку прострочення відповідача з 07.08.14 р., перевіривши розрахунок позивача, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача пені такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 2623,38 грн., а вимогу про стягнення штрафу в сумі 11909,98 грн. законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних такими, що підлягають частковому задоволенню у сумі 314,81 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до приписів якої, при частковому задоволенні позову - витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Венко" (61004, м. Харків, вул. Конєва, б. 21, код ЄДРПОУ 38383796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківметал" (61140, м. Харків, вул. Чугуївська, б. 78, код ЄДРПОУ 35247968) 42549,90 грн. основного боргу, 2623,38 грн. пені, штраф в сумі 11909,98 грн., 3% річних в сумі 314,81 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1824,09 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.10.2014 р.

Суддя Т.В. Інте