Постанова

від 30.09.2014 по справі 808/4528/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року 11 год. 20 хв.Справа № 808/4528/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Пелеха С.І.

представників сторін:

позивача - Баркова С.Є.

відповідача - Крючек К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат

Запоріжсталь"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих

платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування актів ненормативного характеру

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Запорізькій металургійний комбінат Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 02.04.2014 №00000104610, №00000114610, №00000124610, №00000134610.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно прийнято спірні податкові повідомлення - рішення, оскільки позивачем надано всі первинні податкові та бухгалтерські документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Азовпласт і К», ТОВ «Союз- Інфо», ТОВ «Компанія Статус Практика», ТОВ «МД Істейт», ТОВ «Южпромбуд», ПП «Кіац Терц», ТОВ «Компанія Національ», ТОВ «НВО Індустрія Інвест», ТОВ «Квест НВ», ПП «Торговельний будинок Епіцентр», ТОВ «Компанія Плазма», а отже у позивача не було підстав для не включення сум коштів по операціях з ПП «Азовпласт і К», ТОВ «Союз- Інфо», ТОВ «Компанія Статус Практика», ТОВ «МД Істейт», ТОВ «Южпромбуд», ПП «Кіац Терц», ТОВ «Компанія Національ», ТОВ «НВО Індустрія Інвест», ТОВ «Квест НВ», ПП «Торговельний будинок Епіцентр», ТОВ «Компанія Плазма» до складу податкового кредиту та до складу валових витрат. Представники позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, щоз отриманих відповідачем актів перевірок та актів зустрічних звірокПП «Азовпласт і К», ТОВ «Союз- Інфо», ТОВ «Компанія Статус Практика», ТОВ «МД Істейт», ТОВ «Южпромбуд», ПП «Кіац Терц», ТОВ «Компанія Національ», ТОВ «НВО Індустрія Інвест», ТОВ «Квест НВ», ПП «Торговельний будинок Епіцентр», ТОВ «Компанія Плазма» відповідачем було встановлено, що контрагенти ПП «Азовпласт і К», ТОВ «Союз- Інфо», ТОВ «Компанія Статус Практика», ТОВ «МД Істейт», ТОВ «Южпромбуд», ПП «Кіац Терц», ТОВ «Компанія Національ», ТОВ «НВО Індустрія Інвест», ТОВ «Квест НВ», ПП «Торговельний будинок Епіцентр», ТОВ «Компанія Плазма» фактично не здійснювали господарської діяльності. Таким чином, позивачем неправомірно віднесено суми коштів до складу податкового кредитута до складу валових витрат на підставі документів, виписаних від імені ПП «Азовпласт і К», ТОВ «Союз- Інфо», ТОВ «Компанія Статус Практика», ТОВ «МД Істейт», ТОВ «Южпромбуд», ПП «Кіац Терц», ТОВ «Компанія Національ», ТОВ «НВО Індустрія Інвест», ТОВ «Квест НВ», ПП «Торговельний будинок Епіцентр», ТОВ «Компанія Плазма». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 18.02.2014 р. по 11.03.2014 р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності відображення у податковому обліку операцій при господарських взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» із платниками податків: ПП «Азовпласт і К» (код ЄДРПОУ 35014970) за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2012 р., ТОВ «Союз-Інфо» (код ЄДРПОУ 30719762) лютий 2011 р., ТОВ «Компанія Статус Практика» (код ЄДРПОУ 35858719) вересень 2012 р., ТОВ «МД Істейт» (код ЄДРПОУ 32040840) за період вересень, жовтень 2010 р., січень, березень, травень, червень 2011 р., ТОВ «Южпромбуд» (код ЄДРПОУ 34407472) за період червень 2013 р., ПП «Кіац Терц» (код ЄДРПОУ 30608591) за період грудень 2012 р., ТОВ «Компанія Національ» (код ЄДРПОУ 36836455) за період червень 2013 р., ТОВ «НВО Індустрія Інвест» (код ЄДРПОУ 32242911) за період липень 2012 р., ТОВ «Квест НВ» (код ЄДРПОУ 3628012) за період жовтень 2010 р., січень, травень, червень 2011 р., ПП «Торговельний Будинок Епіцентр» (код ЄДРПОУ 36911846) за період квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 р., ТОВ «Компанія Плазма» (код ЄДРПОУ 36226451) за період липень 2013 р., за результатами якої складено акт №100/28-04-46-10/00191230 від 18.03.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р. всього у сумі 724161,00 грн.;

- п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України, встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 у сумі 1403765,00 грн.;

- п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.41 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.14.1.18, пп.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 р. №244, п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. у редакції наказу від 15.06.2005 р. №213, п.10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002, в наслідок чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.09.2010 по 31.08.2013 р. на загальну суму 860081,00 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 р. на суму 860081,00 грн.

02 квітня 2014 року відповідачем на підставі акту перевірки№100/28-04-46-10/00191230 від 18.03.2014 р. прийнято:

- податкове повідомлення - рішення №00000104610, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 541009,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 134902,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №00000114610, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 313677,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №00000124610, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1403765,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №00000134610, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання за основним платежем на суму 378188,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

11.04.2014р. ВАТ «Запоріжсталь» надіслано на адресу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників скаргу на податкові повідомлення-рішення №00000104610 від 02.04.2014р.,№00000114610 від 02.04.2014р., №00000124610 від 02.04.2014р., №00000134610 від 02.04.2014р. 10.06.2014р. ВАТ «Запоріжсталь» отримало рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників №11042/10/28-10-10-4-33 від 06.06.2014р. про результати розгляду скарги, відповідно до якого податкові повідомлення - рішення СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів №00000104610 від 02.04.2014р., №00000114610 від 02.04.2014р., №00000124610 від 02.04.2014р., №00000134610 від 02.04.2014р. залишені без змін, а скарга ВАТ «Запоріжсталь» - без задоволення.

13.06.2014р. ВАТ «Запоріжсталь» надіслано на адресу Міністерства доходів і зборів України скаргу на податкові повідомлення-рішення №00000104610 від 02.04.2014р., №00000114610 від 02.04.2014р., №00000124610 від 02.04.2014р., №00000134610 від 02.04.2014р. 07.07.2014р. ВАТ «Запоріжсталь» отримало рішення Міністерства доходів і зборів України №12031/6/99-99-10-01-15 від 04.07.2014р. про результати розгляду скарги, відповідно до якого залишені без змін податкові повідомлення - рішення СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів №00000104610 від 02.04.2014р., №00000114610 від 02.04.2014р., №00000124610 від 02.04.2014р., №00000134610 від 02.04.2014р. та рішення, прийняте за результатом розгляду скарги, а скаргу ВАТ «Запоріжсталь» - без задоволення.

Позивач,не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся з позовом до суду.

При розгляді справи судом встановлено, що підставою для прийняття податковим органом оскаржуваних рішень став висновок, про те що валові витрати та витрати з податку на прибуток підприємства, суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування не підтверджені внаслідок того, що господарські операції ВАТ «Запоріжсталь» з підприємствами ПП «Азовпласт і К», ТОВ «Союз-Інфо», ТОВ «Компанія Статус Практика», ТОВ «МД Істейт», ТОВ «Южпромбуд», ПП «Кіац Терц», ТОВ «Компанія Націонала», ТОВ «НВО Індустрія Інвест», ТОВ «Квест НВ», ПП «Торговельний будинок Епіцентр», ТОВ «Компанія Плазма», не мали реального товарного характеру.

Суд зазначає, що відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону України «Про податок на додану вартість», зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника,то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згіднопп.7.5.1п.7.5ст.7вказаногоЗакону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,послуг).

Згідно пп.7.2.6п.7.2ст.7ЗаконуУкраїни "Про податок на додану вартість "податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), навимогуїхотримувача,таєпідставоюдлянарахуванняподатковогокредиту. При цьому, згіднопп.7.4.5п.7.4ст.7 даного Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів(послуг), непідтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Положеннями п. 198.2 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст.201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 (який набрав чинності з 10.01.2011), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ПП «Азовпласт і К», ТОВ «Союз-Інфо», ТОВ «Компанія Статус Практика», ТОВ «МД Істейт», ТОВ «Южпромбуд», ПП «Кіац Терц», ТОВ «Компанія Націонала», ТОВ «НВО Індустрія Інвест», ТОВ «Квест НВ», ПП «Торговельний будинок Епіцентр», ТОВ «Компанія Плазма» на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку, як платники податку на додану вартість,доказів протилежного суду не надано, податкові накладні, наявні в матеріалах справи, виписані ПП «Азовпласт і К», ТОВ «Союз-Інфо», ТОВ «Компанія Статус Практика», ТОВ «МД Істейт», ТОВ «Южпромбуд», ПП «Кіац Терц», ТОВ «Компанія Націонала», ТОВ «НВО Індустрія Інвест», ТОВ «Квест НВ», ПП «Торговельний будинок Епіцентр», ТОВ «Компанія Плазма» для документального оформлення виконання умов договорів, містять відомості про адресу місцезнаходження покупця та продавців, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару, тому відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і відповідачем в акті перевірки. За таких обставин, немає підстав для не включення сум податку на додану вартість по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача.

Крім того, суд зазначає, що в акті перевірки №100/28-04-46-10/00191230 від 18.03.2014 р. відсутні посилання про ненадання до перевірки копій документів первинних документів, що свідчить про надання в ході перевірки первинних документів по взаємовідносинах з ПП «Азовпласт і К», ТОВ «Союз- Інфо», ТОВ «Компанія Статус Практика», ТОВ «МД Істейт», ТОВ «Южпромбуд», ПП «Кіац Терц», ТОВ «Компанія Національ», ТОВ «НВО Індустрія Інвест», ТОВ «Квест НВ», ПП «Торговельний будинок Епіцентр», ТОВ «Компанія Плазма».

Згідно п.198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та ТОВ «Союз-Інфо» укладено договір підряду, відповідно до умов якого ТОВ «Союз-Інфо» виконало для ВАТ «Запоріжсталь» капітальний ремонт екскаватора. Факт здійснення ремонту підтверджується договором, податковою накладною,рахунком, актом виконаних робіт, платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, між позивачем та ПП «Азовпласт і К» укладено договір поставки, відповідно до умов якого ПП «Азовпласт і К» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» плівку напіврукав. Факт отримання продукції від ПП «Азовпласт і К» та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договором, рахунками, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Компанія «Статус практика» суд зазначає, що згідно договору ТОВ «Компанія «Статус практика» надало послугу з інформаційно- аналітичного забезпечення ВАТ «Запоріжсталь» з питання «Стан використання матеріалів та технологічного палива при виробництві чавуну, сталі і прокату на підприємствах чорної металургії Росії». Факт надання послуги підтверджується договором, податковою накладною,рахунком, актом приймання-передачі. платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Також, під час розгляду справи в суді встановлено, що на підставі договорів поставки ТОВ «МД Істейт» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» деревину, матеріали та комплектуючі в асортименті.Факт отримання продукції від ТОВ «МД Істейт» та використання її у власнійгосподарській діяльності підтверджується договорами, рахунками-фактурами, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпускматеріалів у виробництво зі складу. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Южпромбуд», суд зазначає, що відповідно до умов договору ТОВ «Южпромбуд» виконало для ВАТ «Запоріжсталь» ремонт у обтискному цеху та ЦХП-1. Факт здійснення ремонту підтверджується договором, податковими накладними,рахунками, актами виконаних робіт, оплата за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Компанія Національ»,суд зазначає, що згідно договору постачання, укладеного між ВАТ «Запоріжсталь» та ТОВ «Компанія Націонали», нашим підприємством отримані віники, щітки та мітли. На підтвердження здійснення вказаної господарської операції до матеріалів справи надано договір, видаткові і податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, платіжні доручення, прибуткові ордери,вимоги (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу.

Крім того, під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі договорів ТОВ «НВО «Індустрія Інвест» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» труби гофровані, лампи, автоовимикачі, розетки, патрони та інший інвентар. Факт отримання продукції від ТОВ «НВО «Індустрія Інвест» та використання її увласній господарській діяльності підтверджується договорами, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу, оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Квест НВ», суд зазначає, що на підставі договору ТОВ «Квест НВ» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» медичний інвентар та лікарські засоби. Факт отримання продукції від ТОВ «Квест НВ» та використання її у власнійгосподарській діяльності підтверджується договором, видатковими і податковими накладними, рахунками на оплату, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу, які містяться в матеріалах справи.

Також, під час розгляду справи в суді встановлено, що на підставі договору ТОВ «Торговельний будинок Епіцентр» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» будівельні матеріали та інвентар. Факт отримання продукції від ТОВ «Торговельний будинок Епіцентр» та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договорами, рахунками фактурами, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами(заявками") на відпуск матеріалів у виробництво зі складу,оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Компані Плазма», суд зазначає, що на підставі договірного листа ТОВ «Компані Плазма» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» бязь відбілену. Факт отримання продукції від ТОВ «Компані Плазма» та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договірним листом, видатковими і податковими накладними, рахунками на оплату, прибутковими ордерами, вимогами (заявками") на відпуск матеріалів у виробництво зі складу,оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Також, під час розгляду справи в суді встановлено, що на підставі договору ПП «Кіац «Терц» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» металопластикові вікна та двері. Факт отримання продукції від ПП «Кіац «Терц» та використання її у власнійгосподарській діяльності підтверджується договором, видатковими і податковими накладними, рахунками на оплату, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу, оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а так як дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, то це зумовлює відсутність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, а висновок відповідача про безпідставність включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та сум коштів до витрат з операцій по придбанню товарів, послуг від ПП «Азовпласт і К», ТОВ «Союз- Інфо», ТОВ «Компанія Статус Практика», ТОВ «МД Істейт», ТОВ «Южпромбуд», ПП «Кіац Терц», ТОВ «Компанія Національ», ТОВ «НВО Індустрія Інвест», ТОВ «Квест НВ», ПП «Торговельний будинок Епіцентр», ТОВ «Компанія Плазма» є необґрунтованим.

Також, при розгляді справи судом встановлено, що висновок податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, зокрема базується на даних актів перевірок:

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Союз Інфо» - на акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Союз Інфо» від 15.08.2013 р. №57/08-29-22-01/30719762, складеного ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника ТОВ «Союз Інфо» та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ПП «Азовпласт і К» - на акті документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Азовпласт і К» від 09.07.2013 р. №70/22-4/35014970, складеного Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Компанія «Статус практика» - на акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Статус практика» від 25.12.2012 р. №3137/22-1/35858719, складеного ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ «МД Істейт» - на акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МД Істейт» від 01.11.2013 р. №1285/2203/32040840, складеного Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Южпромбуд» - на акті про результати зустрічної звірки ТОВ «Южпромбуд» від 22.11.2013 р. №362/08-29-22-1306/34407472, щодо взаємовідносин з ТОВ «Голдлайн», складеного ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Компанія Національ» - на акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Національ» від 12.11.2013 р. №323/08-29-22-1308/36836455, щодо взаємовідносин з ТОВ «Голдлайн», складеного ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ «НВО «Індустрія Інвест» - на акті про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «НВО «Індустрія Інвест» від 01.11.2013 р. №299/08-29-22-1306/32242911, щодо взаємовідносин з ТОВ «Сокол», складеного ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Квест НВ» - на акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Квест НВ» від 25.12.2013 р. №677/22-00/36278012, складеного Городоцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ПП «торгівельний будинок «Епіцентр» - на акті про результати позапланової виїзної перевірки ПП «торгівельний будинок «Епіцентр» від 10.04.2013 р. №61, щодо взаємовідносин з ТОВ «Феррід Д», складеного ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Компані «Плазма» - на акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компані «Плазма» від 29.10.2013 р. №186/20-31-22-01-07/36226451, складеного ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу.

Суд вважає за необхідне відмітити, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Крім того, суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

В ході розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів наявності обвинувальних вироків відносно посадових (службових) осіб ПП «Азовпласт і К», ТОВ «Союз- Інфо», ТОВ «Компанія Статус Практика», ТОВ «МД Істейт», ТОВ «Южпромбуд», ПП «Кіац Терц», ТОВ «Компанія Національ», ТОВ «НВО Індустрія Інвест», ТОВ «Квест НВ», ПП «Торговельний будинок Епіцентр», ТОВ «Компанія Плазма» та наявності рішень судів про визнання угод недійсними. Отже, податкові органи не можуть нараховувати податкові зобов'язання та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява №3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь».

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів податкові повідомлення - рішення від 02.04.2014 року №00000104610, №00000114610, №00000124610 та №00000134610.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Шара