Постанова

від 13.10.2014 по справі 824/2904/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року м. Чернівці Справа № 824/2904/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" про стягнення заборгованості.

Посилаючись на наявність заборгованості за вересень 2014 року щодо сплати Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з доставкою і виплатою пільгової пенсії, призначеної на підставі пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам підприємства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" кошти в сумі 3075,25 грн.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився. Разом з цим подав заяву про розгляд справи у його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач про дату, час та місце проведення розгляду справи також був належним чином повідомлений. Однак в судове засідання не з'явився. Заперечень проти позову чи заяв про визнання позову не подавав.

Враховуючи викладене та на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" є юридичною особою, ідентифікаційний код якої 30795974, місце знаходження: вул.Головна, 3, с.Зелена, Кельменецький район, Чернівецька область, 60133.

Згідно повідомлення від 26 вересня 2014 року №5763/03 відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та узятий на облік в органі Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року по адміністративній справі №824/74/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" до управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області про визнання дій протиправними, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року, встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" є правонаступником майнових та немайнових прав та обов'язків КСП "Селянська спілка "Зеленецька", в тому числі є правонаступником ліцензії, дозволів різного роду сертифікатів.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З трудових книжок громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вбачається, що останні працювали у відповідача на посадах трактористів-машиністів.

З довідок, які видані товариством з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" №7 від 10 січня 2012 року, №131 від 26 липня 2010 року, №202 від 27 жовтня 2013 року, вбачається, наступне:

- ОСОБА_2 працював трактористом-машиністом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві з 1974 року по 1975 рік та з 1977 року по 01 лютого 2000 року;

- ОСОБА_1 працював трактористом-машиністом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві з 05 березня 1973 року по 20 листопада 1974 року та з 01 січня 1977 року по 01 лютого 2000 року;

- ОСОБА_3 працював трактористом-машиністом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного з 01 січня 1977 року по 01 лютого 2000 року, з 06 квітня 2000 року по 17 грудня 2003 року, з 25 травня 2004 року по 11 грудня 2004 року, з 20 квітня 2005 року по 03 грудня 2005 року, з 29 травня 2006 року по 31 жовтня 2006 року.

Так, зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно протоколів "Про призначення пенсії" №13 від 06 лютого 2012 року, №497 від 27 серпня 2010 року, №19 від 20 листопада 2013 року вказаним особам було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умова призначення - "тракторист-машиніст в сільському господарстві".

За вересень 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 органом Пенсійного фонду України було виплачено пенсію, з урахуванням фактичних витрат на її виплату та доставку, на загальну суму 3075,25 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив витрати, пов'язані з доставкою і виплатою пільгових пенсій в сумі 3075,25 грн, управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області звернулось до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення закону та робить відповідні висновки.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

На даний момент такий закон не прийнято, тому згідно із пунктом 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеними в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту "в" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно пункту 6.3 Інструкції №21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.9 Інструкції №21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Крім цього, слід зазначити, що відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР, який визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу третього пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, борг товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", складає 3075,25 грн.

На адресу відповідача позивачем були направлені відповідні розрахунки на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які отримані підприємством, однак, зазначені в розрахунках суми відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим і утворилась заборгованість у розмірі 3075,25 грн, яка в добровільному порядку не була погашена.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

З огляду на викладене, суд вважає заявлені управлінням Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зеленецьке" (60133, вул.Головна, 3, с.Зелена, Кельменецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 30795974) на користь управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області (60100, вул.Довженка, 7, смт.Кельменці, Кельменецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 21430638) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 3075 (три тисячі сімдесят п'ять) грн 25 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк