Рішення

від 22.01.2007 по справі 17/238-06-8759

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/238-06-8759

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2007 р.Справа  № 17/238-06-8759

За позовом:         Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави, в особі

                             Міністерства оборони України

до  відповідачів: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси

                              Споживчого кооперативу „Пілот”

                              Головне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони

                              України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

                              Військова частина А3571

про визнання  частково недійсним  договору оренди нерухомого майна

              Суддя Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

Від  прокуратури:  не з'явився;   

Від позивача: не з'явився;   

Від відповідача 1: не  зявивися;

Від відповідача 2: Грищенко М.Л. –директор;

Від відповідача 3: не з'явився;

Від 3-ої особи: Кузнєцов І.О. –капітан військової частини;      

СУТЬ СПОРУ:  військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України –органу уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах звернувся до суду з позовом до КЕВ м. Одеси та Споживчого кооперативу „Пілот”, в якому просить суд визнати недійсним (з моменту укладання) договір оренди нежитлового будинку акумуляторної та частини площадки для зберігання автотехніки військового містечка №10, укладений між Головним КЕУ управління Міністерства оборони України та ТОВ „Пілот” та додаткову угоду від 24.01.2005/8 між КЕВ м. Одеси та СК „Пілот” до нього в частині передачі в оренду земельної ділянки розміром 1545,5 кв.м.

Відповідач 1, а саме КЕВ м. Одеси  в засідання суду  з'явився, надав відзиви на позов в якому в задоволенні позову просить відмовити, з підстав викладених у наданому відзиві.

Відповідач 2, а саме СК „Пілот”, в  засідання суду  з'явився, надав письмові заперечення на позов в яких заявлених позовних вимог не визнає, з підстав викладених у наданих заперечень.

Відповідач 3,  а саме Головне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України в судові засідання призначені по справі не з'явився, хоча на його адресу направлялися ухвали суду в яких було повідомлено про час та місце розгляду справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

24 грудня 1997 року між Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (далі ГКЄУ МОУ) та товариством з обмеженою відповідальністю „Пілот", був укладений договір № 230/1997/ГоловКЕУ/6 оренди нежитлового будинку та частини майданчику для зберігання авто техніки військового містечка № 10 (далі Договір).

Відповідно до п.п. 1.1. - 1.3. Договору його предметом є надання товариству з обмеженою відповідальністю „Пілот" в строкове платне користування нежитлового будинку колишньої акумуляторної площею 18 кв.м. та частини майданчика для зберігання автотранспорту, площею 3091 кв.м. за адресою: м. Одеса, Шкільний аеродром,2

Згідно з п.п. 3.4 та 4.1. Договору строк оренди складає 15 років тобто до 24 грудня 2012 року , за що ТОВ „Пілот" щомісячно перераховує орендну плату яка визначається на підставі „Методики розрахунку та порядок використання плати за оренду державного майна", затвердженої Кабінетом Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року.

Згідно акту прийому - передачі нежитлового будинку та частини майданчику в оренду від 24 грудня 1997 року товариству з обмеженою відповідальністю „Пілот" було передано в оренду нежитловий будинок площею 18 кв.м. та частину майданчику для зберігання автотранспорту площею 3091 кв.м., що відповідно до акту інвентаризації об'єкту оренди від 3 листопада 1997 року являється територію, з якої 50 % асфальтований майданчик та 50% - земляний грунт.

Додатковою угодою № 1-д-с від 24.01.05/8 у зв'язку з реєстрацією квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси як суб'єкта господарської діяльності орендодавцем за Договором було визначено квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси (надалі - КЕВ м.Одеси).

Як вбачається зі змісту Договору, акту прийому - передачі майна та акту інвентаризації об'єкту оренди та встановлено прокурорською перевіркою, товариству з обмеженою відповідальністю „Пілот" було передано в оренду для використання у підприємницькій діяльності нерухоме військове (державне) майно - нежитловий будинок, асфальтований майданчик та земельну ділянку розміром 1545,5 кв.м. (50 % від 3091 кв.м.), за що КЕВ м. Одеси щомісячно одержує відповідну плату.

Військовий прокурор звертаючись до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним (з моменту укладання) договір №230/1997/Головку/6 від 24.12.1997 року оренди не житлового будинку акумуляторної частини площадки для зберігання автотехніки військового містечка №10, укладений між Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та ТОВ „Пілот” та додаткової угоди №1-д-с від 24.01.05/8 між КЕВ м. Одеси та СК „Пілот” до нього в частині передачі в оренду земельної ділянки розміром 1545,5 кв.м. посилаючись на порушення в момент укладання оспорюваних договору та угоди загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, визначених ст. 203 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2006р. порушено провадження у справі №17/238-06-8759 за позовом військового прокурора Одеського гарнізону, в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, споживчого кооперативу „Пілот” про визнання недійсною угоди оренди нерухомого майна.

У ході розгляду справи у суді, позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги, останні з яких викладені у наступній редакції, а саме позивач просить суд визнати недійсним договір оренди №230/1997/Головку/6 від 24.12.1997 року оренди не житлового будинку акумуляторної та частини площадки для зберігання автотехніки військового містечка №10, укладений між Головним квартирно-експлуатаційним відділом Міністерства  оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю „Пілот” в частині передачі в оренду земельної ділянки розміром 1545,5 кв.м.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників  сторін та надані в ході розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.1,3 Закону України „Про Збройні Сили України” та ст.ст. 2, 10 Закону України „Про оборону України” Збройні сили України – це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і неподільності, організаційно Збройні Сили України складаються із органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, закладів, установ та організацій. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до вимог ст. 3 Закону України „Про Збройні Сили України”, затвердженого Указом Президента України від 21.08.1997 року №888/97, є центральним органом виконавчої влади і військового управління. Як центральний орган виконавчої влади Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до наведених вимог законів Міністерство оборони України здійснює централізоване керівництво військовими частинами і установами, до числа яких відноситься і КЕВ м. Одеси, який відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", є суб'єктом господарської діяльності, який утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, веде відокремлене господарство, має самостійний баланс доходів та видатків, а також окремі рахунки в банківських установах.

Згідно зі статтею 14 Закону України „Про Збройні Сили України" та статтею 34 Закону України „Про власність" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління.

Статтею 70 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) визначено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, підприємств і організацій Збройних Сил України, а порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Порушення порядку використання земельних ділянок, виділених для потреб оборони, спричиняє шкоду Міністерству оборони України, а звідси - й інтересам держави.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків  є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, які безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків. При цьому, ст.12 ЦК   України передбачає, що особа здійснює свої  цивільні  права вільно на власний розсуд.

Так, згідно ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.70 Земельного кодексу України землями оборони (в редакції 1990 року) визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, підприємств і організацій Збройних Сил України. Землі оборони можуть перебувати у державній, як це в нашому випадку, та комунальній власності.

Згідно з ч.5 ст.7 та ч.2 ст.8 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів, тобто Головне квартирно -експлуатаційне управління МО України та КЕВ м. Одеси орендодавцем земельних ділянок, виділених для потреб оборони, виступати не може.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час укладання ГКЕУ та ТОВ „Пілот" Договору №230/1997/ГоловКЕУ/6 від 24.12.1997 року, сторонами були порушені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, а саме в порушення вимог ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, укладений Договір суперечить актам цивільного законодавства - вимогам ст.ст. 70 Земельного кодексу України (в редакції кодексу 1990 року). Крім того, в порушення вимог ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України Договір укладений особою, яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності - начальником ГКЕУ, який згідно з ч.5 ст. 7 та ч.2 ст.8 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) не наділений повноваженнями орендодавця землі.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою, другою та п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України є підставою недійсності правочину.

Ст.217 ЦК передбачено, що недійсність окремої частини  правочину  не  має  наслідком недійсності  інших  його  частин і правочину в цілому,  якщо можна припустити,  що правочин був би вчинений і без включення до  нього недійсної частини.

З огляду на те, що договір оренди №230/1997/Головку/6 від 24.12.1997 року  не житлового будинку акумуляторної та частини площадки для зберігання автотехніки військового містечка №10, укладений між Головним квартирно-експлуатаційним відділом Міністерства  оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю „Пілот” в частині передачі в оренду земельної ділянки розміром 1545,5 кв.м. не має  наслідком недійсності  інших його частин і правочину в цілому, суд вважає за можливим визнати його недійсним тільки в частині передачі в оренду земельної ділянки.

Оскільки недійсність правочину - Договору №230/1997/ГоловКЕУ/6 від 24.12.1997 року, укладеного між ГКЕУ та ТОВ „Пілот", прямо не встановлена законом, відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України він підлягає визнанню судом недійсним з моменту його вчинення (укладення).

При цьому, суд зазначає, що за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення. Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором оренди. За таких обставин, суд вважає правомірним  визнати  оскаржуваний договір недійсним в частині передачі в оренду земельної ділянки розміром 1545,5 кв.м. на майбутнє .

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подають»сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є б які  фактичні дані, на підставі яких господарський  суд у визначеному законом  пор встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які  мають значення   для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.  

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5 та ч.6 ст.203 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.11,12,203,215,628 ЦК України, ст.2 ст.8 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" ст.ст. 7, 70 Земельного кодексу України, суд дійшов висновку, що договір оренди №230/1997/Головку/6 від 24.12.1997 року оренди не житлового будинку акумуляторної та частини площадки для зберігання автотехніки військового містечка №10, укладений між Головним квартирно-експлуатаційним відділом Міністерства  оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю „Пілот”, в частині передачі в оренду земельної ділянки розміром 1545,5кв.м не відповідає вимогам діючого законодавства, у звязку з чим наявні правові підстави для визнання його недійсним, у звязку з чим позовні вимоги слід задовольнити, з урахуванням наданих уточнень.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси та Споживчий кооператив „Пілот” солідарно, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати договір оренди №230/1997/Головку/6 від 24.12.1997 року  не житлового будинку акумуляторної та частини площадки для зберігання автотехніки військового містечка №10, укладений між Головним квартирно-експлуатаційним відділом Міністерства  оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю „Пілот” в частині передачі в оренду земельної ділянки розміром 1545,5 кв.м. –недійсним на майбутнє.

3.          Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси /м. Одеса, вул. Єврейська, 13, р/р35228004000197 Управління державного казначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЗКПО 08038284/ на користь до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р31114092800008 в управлінні Держказначейства  в  Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 -  держмито в сумі 42 грн. 50коп. /сорок дві грн. 50коп./ - державного мита.

           Наказ видати.

4.          Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси /м. Одеса, вул. Єврейська, 13, р/р35228004000197 Управління державного казначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЗКПО 08038284/ на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, п/р26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370/ 59 грн. 00 коп. /п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп./ - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Наказ видати.

5.          Стягнути з  споживчого кооперативу „Пілот” /м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, д18, кв. 18, р/р26005000311 в ОФ АБ „Експрес-Банк” м. Одеси, МФО 328801, код ЗКПО 30449042/ на користь до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р31114092800008 в управлінні Держказначейства  в  Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 -  держмито в сумі 42 грн. 50коп. /сорок дві грн. 50коп./ - державного мита, 59 грн. 00 коп. /п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп./ - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

           Наказ видати.

6.          Стягнути з  споживчого кооперативу „Пілот” /м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, д18, кв. 18, р/р26005000311 в ОФ АБ „Експрес-Банк” м. Одеси, МФО 328801, код ЗКПО 30449042/ на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, п/р26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370/ 59 грн. 00 коп. /п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп./ - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.  

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

           Повний текст рішення складено та  підписано 29.01.2007р.

Суддя                                                                                       Зуєва Л.Є.